Міністерство освіти і науки України

Технічний коледж Національного університету «Львівська політехніка»

ПРОГРАМА і методичні рекомендації з психолого-педагогічної практики

Львів - 2009

ВСТУП

Програму психолого-педагогічної практики та методичні ре­комендації розроблено відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» від 24.06.1993 р. № 161, «Про затвердження Положення про прове­дення практики студентів вищих навчальних закладів України» від 08.04.1993 р. № 93 та листа Міністерства за № 1/9-224 від 10.11.1994 р. «Про реалізацію заходів Державної програми «Освіта» — психолого-педагогічна підготовка студентів».

Психолого-педагогічна практика завершує психолого-педагогічну підготовку студентів до викладацької діяльності, що розглядається як професійне спрямування циклу навчальних дисциплін: «Основи психології та педагогіки», «Психологія діяльності та навчальний менеджмент» (загальна та вікова психологія, дидактика, управ­ління навчальною діяльністю тощо), «Комунікативні процеси у навчанні» (професійне спілкування, педагогічна майстерність тощо), «Методика викладання економіки» (активні методи на­вчання за вивчення різних сфер економічної науки, розроблення дидактичних матеріалів, планування та проведення занять з еко­номічних дисциплін для різних освітньо-вікових груп тощо).

Професійне спрямування бакалаврської програми у напрямі викладацької діяльності — це вирішення кількох важливих для людини і суспільства проблем: отримання додаткового соціаль­ного захисту (в жорстких умовах ринку праці суттєво загострю­ється проблема працевлаштування); підвищення рівня підготовки до суспільно-економічної діяльності (за рахунок психолого-педагогічної компоненти освіти); підвищення рівня гуманітарної підготовки, оскільки психолого-педагогічні дисципліни безпосе­редньо стосуються людини та її суб'єктивних відносин.

Психолого-педагогічна практика студентів має сприяти фор­муванню особистісно значущих вмінь і навичок, які є, з одного боку, інваріантними до багатьох сфер майбутньої практичної дія­льності, а з іншого — характеризують професійне спрямування бакалаврської програми — викладацьку діяльність випускників.

І. Мета практики

1.1. Мета психолого-педагогічної практики — це набуття сту­дентами певних навичок і вмінь з основних напрямів викладаць­кої діяльності. Самостійне опрацювання завдань практики має слугувати підґрунтям для засвоєння теоретичних знань з педаго­гіки та психології, методики викладання економіки, комунікацій у навчанні тощо на рівні вмінь їх застосування в реальних умовах життєдіяльності. Саме ці умови мають сприяти вихованню по­треби у систематичному самовдосконаленні, без чого неможлива творча натхненна праця.

1.2. Психолого-педагогічна практика має сприяти формуван­ню навичок виконання таких функцій викладача:

• здійснювати теоретичну і практичну підготовку до викла­дання навчального предмета;

• планувати матеріал викладання;

• використовувати ефективні форми, методи та засоби на­вчання;

• сприяти становленню особистості;

• проводити індивідуальну роботу;

• постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру.

1.3. Педагогічна практика має сприяти формуванню навичок ефективного використання основ таких знань, як:

предмет викладання;

психологія та педагогіка;

• методика викладання;

• цілі, принципи управління навчанням;

• навчальні плани, програми, підручники, посібники, наукова та методична література;

• індивідуальні характеристики тих, хто навчається;

• форми, методи та засоби навчально-виховного процесу;

• теорія і практика галузі;

• культура спілкування, його форми, способи, засоби тощо.

1.4. Психолого-педагогічна практика складається з трьох ета­пів:

І етап — підготовчий. На цьому етапі здійснюється аналіз ор­ганізаційно-функціональних особливостей бази практики та роз­робляються дидакто-методичні матеріали до майбутніх занять.

II етап — реалізація основних функцій викладача в умовах конкретного навчального закладу.

III етап — підсумковий. Включає підготовку звіту, його за­хист і підсумкове оцінювання результатів практики.

II. Бази практики

2.1. Базами педагогічної практики студентів коледжу є навчальні заклади та їх структурні підрозділи, які відповідають вимогам програми практики.

До переліку баз педагогічної практики входять різноманітні освітні заклади (дитячі садки, школи, гімназії, ліцеї), професійно-технічні училища, вищі навчальні заклади І—II рівнів акредитації (технікуми, коледжі).

2.2. Перелік баз практики пропонується студентам на початку семестру-практики з урахуванням їх схильності до педагогічної роботи в різних ланках освіти.

Студенти можуть самостійно вибрати для себе місце прохо­дження педагогічної практики.

III. Організація і керівництво практикою

3.1. Відповідальність за організацію, проведення і контроль практики покладається на керівництво коледжу. Навчально-методичне та загальне керівництво і виконання програми практи­ки забезпечує циклова комісія гуманітарних дисциплін коледжу. До навчально-методичного керівництва практикою залучаються до­свідчені викладачі коледжу, які брали безпосередньо участь у навчальному процесі, за яким проводить­ся педагогічна практика.

3.2. Керівники практики від коледжу:

1) контролюють підготовленість баз практики перед її початком;

2) забезпечують проведення всіх організаційних заходів на початку практики (інструктаж з техніки безпеки, порядок прове­дення, надання студентам необхідних документів — договори, направлен­ня, програми, завдання, методичні рекомендації тощо);

3) доводять до відома студентів систему звітності з практики (подання письмового звіту, щоденника, оформлення матеріалів тощо);

4) у тісному контакті з керівником практики від бази практики забезпечують високу якість проходження її студентами відповід­но до програми практики;

5) контролюють виконання студентами програми практики на базах практики;

6) у складі комісії приймають заліки з практики;

7) подають у циклову комісію письмовий звіт про проведення із за­кріпленою групою студентів педагогічної практики; у звіті кері­вника практики від коледжу систематизуються та узагальню­ються результати практичної діяльності студентів, особлива увага приділяється аналізу характеристик студентів, даних керів­никами від бази практики; розробляються пропозиції щодо по­ліпшення практичної підготовки студентів до педагогічної діяль­ності.

3.3. Розподіл студентів на практику здійснює циклова комісія гуманітарних дисциплін з урахуванням їхніх схильностей до виклада­цької діяльності та самостійного вибору студентом бази практи­ки. (База практики може бути рекомендована керівником від коледжу).

3.4. Студенти зобов'язані:

1) до початку практики одержати у керівників практики від коледжу консультації щодо оформлення всіх необхідних до­кументів, зокрема направлення (угода) на базу практики;

2) своєчасно прибути на базу практики;

3) своєчасно скласти календарний план практики;

4) у повному обсязі виконувати всі завдання за програмою практики і вказівки її керівників;

5) вивчити та дотримуватися правил з охорони праці, техніки безпеки, санітарної гігієни;

6) нести відповідальність за виконану роботу;

7) своєчасно скласти звіт та залік з практики.

3.5. Керівники-консультанти практики від бази практики:

• організовують практику студентів за її програмою;

• забезпечують студентів необхідними матеріалами;

• надають відповідні консультації;

• допомагають вирішувати організаційні питання практики за її програмою (відвідання занять, проведення занять, складання індивідуальних характеристик тощо);

• затверджують календарний план практики на базі;

• складають (у довільній формі) характеристику на кожного студента-практиканта, в якій зазначають повноту виконання про­грами, рівень оволодіння практичними навичками і вміннями ви­кладацької діяльності ставлення студентів до практичної діяль­ності та виставляють підсумкову оцінку.