24) Політичний режим як функціональна характеристика політичної системи суспільства: сутність, ознаки, типологія.

Політичний режим визначається як система методів і засобів здійснення політичної (державної) влади.

Політичний режим виступає функціональним аспектом політичної системи суспільства, його структуру складають ті самі елементи, що й структуру політичної системи. Це насамперед політичні інститути — держава та її структурні елементи, політичні партії, громадсько-політичні організації, а також політичні відносини, політичні норми, політична культура у їх функціональному аспекті.

Одним із основних у сучасній політології є поділ політичних систем залежно від типу політичного режиму на демократичні, авторитарні й тоталітарні. Демократичні політичні системи є плюралістичними. Політичні партії і групи інтересів представляють та узгоджують у них усю багатоманітність соціальних інтересів. Влада грунтується на демократичних принципах і здійснюється як безпосередньо самим народом, так і його уповноваженими в різних формах прямої і представницької демократії.

Певні елементи демократизму притаманні й авторитарним політичним системам; у них можуть функціонувати партії та інші політичні об'єднання, проводитися вибори до представницьких органів влади, існувати певною мірою незалежні засоби масової інформації тощо. Однак при цьому заперечується поділ державної влади, реальні важелі Управління державою і суспільством зосереджуються в руках однієї особи або групи осіб, які очолюють виконавчу владу і вдаються до насильства.

Тоталітарні політичні системи характеризуються одержавленням усіх сфер суспільного життя, запереченням багатопартійності, зрощенням апарату єдиної правлячої партії з державним апаратом, зосередженням державної влади в руках вищого партійного керівництва, яке контролює діяльність усіх елементів політичної системи, здійснює владу як з допомогою всеосяжного ідеологічного впливу на суспільство, так і з використанням насильства, у тому числі в його крайніх формах — масових репресій, фізичного знищення політичних суперників, переслідування інакомислення тощо.

25) Характеристика тоталітарного політичного режиму

Тоталітаризм - певний тип політичної системи, специфічний політичний і суспільний лад, політичний і соціальний явище XX століття. Однією з яскравих характерних рис тоталітаризму є вимога загальної рівності. Так, Гракх Бабеф закликавназавжди відняти у кожного надію стати більш багатим, більш впливовим,переважаючим своїми знаннями кого-небудь зі своїх співгромадян. Ідеї ​​тоталітаризму знайшли відображення і в працях Йоганна Готліба Фіхте, ГеоргаВільгельма Фрідріха Гегеля, Карла Маркса, Фрідріха Ніцше, та ін 1. Тоталітаризм завжди відчуває дуже серйозні проблеми з легітимністю влади.Тоталітарний режим ніколи не встановлюється в результаті вільних, чеснихвиборів. Встановленню тоталітаризму зазвичай передують революції, державніперевороти, заколоти, путчі, узурпація влади і т.д. Таким чином тоталітарнийрежим не отримує мандат народу і тому не може вважатися легітимним.

2. Відбувається абсолютне відчуження переважної більшості населення від можливості не тільки формувати владу, але й впливати на владу, контролювати держава. 3. Логічним завершенням тотального контролю держави над країною є одержавлення особистості, перетворення громадян тоталітарного суспільства в державних кріпаків або державних рабів 4. Для того, щоб забезпечити таку експлуатацію громадян, державою створиться організована система внутрішнього терору влади, проти власного народу. Щоб забезпечити вирішення цього завдання, влада нагнітає в країні атмосферу загальної підозрілості, недовіри, тотального стеження громадян один за одним, атмосферу загального доносу. 5. У цій ситуації в країні фактично зникає правова система. Замість неї створюється система законодавчих актів, а також рівних їм за ступенем важливості (або навіть перевершують їх) підзаконних секретних директив, указів і т.п., яка відображає вже не норми права, а політичну волю владних структур або навіть окремих вождів. 6. У політичній системі тоталітарного ладу вся повнота вищої влади концентрується в руках вождя, його найближчого оточення. 7. Для тоталітарного режиму характерно існування однієї безроздільно пануючої, політичної партії. 8. Характерною особливістю тоталітарного режиму є створення культу особистості вождя, роздмухування цього культу до гіпертрофованих розмірів, перетворення особистості вождя на подобу напівбога.

9. Політизація та ідеологізація всіх процесів і відносин у суспільстві економічних, соціальних, культурних, наукових, побутових, міжособистісних, шлюбно-сімейних і т.п. 10. Влада тоталітарного режиму в своїй соціальній політиці прагне проводити принцип "розділяй і володарюй". З цією метою суспільство ділиться на "історично прогресивні" і "історично реакційні" класи і соціальні групи, потенційно небезпечні для суспільства. Результатом такої соціальної політики є протиставлення одних соціальних груп іншим (за національною, етнічною, релігійною, соціальною ознаками, майновим станом тощо). 11. Найважливішою характеристикою тоталітарного режиму є створення і насадження особливого виду тоталітарного масової свідомості. У його основі лежить ототожнення, типу державної влади і суспільства, повне ігнорування індивідуальних прав і свобод особи і свідоме підпорядкування їх інтересам різних типів колективу, прагнення об'єднати все суспільство навколо якоїсь вищої ідеї, представити весь народ як якесь єдине колективне ціле, об'єднане єдиною волею монолітного держави на чолі з мудрим вождем і непогрішною правлячою партією, яка володіє монополією на істину вищою "в останній інстанції". 12. Економічний лад тоталітарного суспільства спирається на всеосяжне панування державної власності, яка функціонує в режимі жорсткої планової економічної системи. Широко застосовуються методи прямого насильства держави по відношенню до недержавного виробнику, панує неадекватна оплата праці зайнятих за наймом або повністю безкоштовне привласнення робочої сили державою.