8.9 Вимоги до газорозподільних станцій

Газорозподільні станції (ГРС) призначені для подачі газу в заданій кількості з заданим тиском, необхідним ступенем очистки та одоризації населеним пунктам, промисловим підприємствам та іншим об'єктам.

До складу ГРС входять: а) вузли:

53

• вимкнення станції;

• очищення газу;

• редукування газу;

• блок підігрівання газу (при необхідності);

• вимірювання витрати газу;

• одоризації газу (при необхідності); б) системи:

• контролю і автоматизації;

- збирання твердих та рідких домішок на установках очистки (при необхідності).

Для різних кліматичних районів, в залежності від середньої температури найбільш холодної п'ятиденки і продуктивності, обладнання ГРС розміщують у відповідності до таблиці 8.1

Таблиця 8.1-Способи розміщення устаткування ГРС

Середня температура найбільш холодної п'ятиденки, ° С	Продуктив­ність, тис.м3/год	Розміщення устаткування
до мінус 40 (включно)	від 1 до 20	в шафах
до мінус 40 (включно)	від 20 до 150	вузли редукування, системи контролю і автоматики, операторна - в будівлі, що опалюється (блок-боксі);
до мінус 40 (включно)	від 150 до 300	вузли відключення, очистки, вимірювання витрати па-лива, одоризації і збирання твердих і рідких домішок, блок підігрівання газу - на відкритому майданчику;
нижче мінус 40	від 1 до 300 і більше	все обладнання в будівлі , що опалюється

На ГРС, які стоять окремо, будівлі передбачаються з системами опалення, вентиляції, електрохімічними пристроями, зв'язком з диспетчером системою телемеханіки (при наявності її на газопроводі); ГРС має лінію електропостачання і пристрій електрохімічного захисту.

Технологічне обладнання ГРС до крану, що відключає, на виході з неї проектується на максимальний робочий тиск підвідного газопроводу.

У вузлі відключення ГРС передбачається:

• крани з пневмоприводом на газопроводах входу і виходу;

• обвід, який з'єднує газопроводи входу і виходу, обладнаний двома ручними кранами - перший за ходом газу - підключаючий, другий - для ручного регулювання, який забезпечує короткочасну подачу газу споживачам обминаючи газорозподільну станцію;

• запобіжні клапани з триходовими кранами на кожному вихідному газопроводі і свічкою для скидання газу;

• ізолюючі фланці на газопроводах на вході і виході для зняття потенціалу катодного захисту.

Вузол відключення розміщується на відстані не менше 10 м від споруди газорозподільної станції.

54

Очистка газу від твердих і рідких домішок проводиться, як правило, в циклонних пороховловлювачах. Кількість і тип апаратів визначається за паспортними даними і технічними умовами заводу - виробника. В пороховловлювачах передбачається автоматичне зливання рідини в підземний резервуар. Ємність резервуара визначається з умови зливання рідини протягом 10 діб, але не менше 10м³.

Необхідність в складі ГРС блоку підігрівання газу і його типорозмір визначається з умови забезпечення допустимої температури газу на виході із ГРС з врахуванням температури газу на вході і зниження температури газу при його ре дуку ванні.

У залежності від продуктивності газорозподільної станції кількість редуційних ниток приймається за розрахунком, але не менше двох ( одна з них резервна). При продуктивності газорозподільної станції більше 100 тис. м³/год може передбачатись додатково лінія постійної витрати, яка містить замість автоматичного регулюючого пристрою ручний кран або інший дроселюючий пристрій. Величина витрати газу лінією постійної витрати рекомендується в межах від ЗО до 40 % максимальної пропускної здатності газорозподільної станції.

Автоматичний захист редуційних ниток здійснюється кранами з пневмоприводам або з допомогою контрольних регуляторів.

Редуційні нитки виконуються за наступними схемами (в напрямі руху газу):

• кран з пневмоприводом, регулятор тиску і кран ручний (захист на крані з пневмоприводом);

• кран ручний, два послідовно встановлених регулятори тиску, перший - котрольний, другий - робочий (захист контрольним регулятором);

• кран з пневмоприводом, кран ручний для дроселювання і кран з пневмоприводом (захист кранами з пневмоприводами).

Вузол вимірювання витрати газу, що відпускається споживачам, встановлюється після вузла очистки до вузла редукування.

На період пуску на газорозподільних станціях передбачаються додаткові прилади для вимірювання витрати газу в межах від 10 до 20 % проектної.

Відбір газу на власні потреби передбачається від вихідного газопроводу газорозподільної станції (після одоризації) з редукуванням до 200 мм.в.ст. і вимірюванням його витрати.

Наземні трубопроводи - лінії редукування і витратомірні нитки (при вимірюванні витрати газу після редукування) проектуються з віброшумопоглинаючою ізоляцією.

Швидкість газу в трубопроводах газорозподільної станції не повинна перевищувати 25 м/с.

Газ, що подається в населені пункти, необхідно одоризувати. Подача одоранта допускається як з автоматичним, так і з ручним регулюванням. Автоматична одоризація встановлюється, як правило, на виході станції. Газ, що подається промисловим підприємствам і електростанціям, за згодою із споживачем і органами Державного нагляду, не одоризується. Для одоризації газу застосовується етилмеркаптан. Витрата одоранту - не менше 16 г на 1000 м³ газу (при 20 °С і 101325 Па).

Автоматичний захист з допомогою кранів з пневмоприводом забезпечує: - вмикання в роботу резервної нитки при недопустимому відхиленні тиску газу на виході робочої нитки;

55

- вмикання електричної аварійної сигналізації в операторній газорозподільної станції або в будиночку оператора (при домашньому обслуговуванні) при недопустимому відхиленні вихідного тиску газу.

При наявності телемеханіки передбачаються контрольні пункти (КП) системи телемеханіки, які забезпечують:

• телевимірювання тиску, температури газу на вході і виході газорозподільної станції і витрати газу по споживачах;

• телесигналізацію аварії на газорозподільній станції диспетчеру лінійно-виробничого управління магістрального газопроводу і оператору (при домашньому обслуговуванні);

• телесигналізацію контролю роботи станції катодного захисту.

56