Організація праці менеджера Навчальний посібник / Виноградський М.Д., Шканова О.М. - К.: "Кондор", 2002.- 518 c. У навчальному посібнику висвітлюються наукові основи визначення якостей менеджера, сучасні принципи, методи його роботи, розкриваються функції, принципи, методи і стиль керівництва персоналом. Особлива увага приділяється змістовній роботі менеджера: інформаційному та документаційному забезпеченню організацій, прийняття і реалізація управлінських рішень, особливості роботи з підлеглими. З урахуванням сучасного досвіду розглядаються принципи управління і планування ділової кар'єри. Навчальний посібник може бути використаний спеціалістами комерційних організацій, підприємствами і бізнесменами. Навчальний посібник по дисципліні "Організація праці менеджера" на студентів вищих навчальних закладів професійного спрямування "Менеджмент". http://www.info-library.com.ua/books-book-117.html

ВСТУП
Глава 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТЕЙ МЕНЕДЖЕРА
1.1. Еволюція наукового визначення вимог до менеджера
1.2. Вивчення особливостей якостей менеджера
1.3. Спроби систематизації якостей менеджера
1.4. Поведінський напрямок оцінки якостей менеджера
1.4.1. Уміння управляти собою
1.4.2. Наявність чітких особистих цінностей
1.4.3. Здатність встановлювати чіткі особисті цілі
1.4.4. Здатність постійного особистого саморозвитку
1.4.5. Навички вирішувати проблеми
1.4.6. Творчість та здатність до інновацій
1.4.7. Висока здатність впливати на оточуючих
1.4.8. Розуміння особливостей управлінської праці
1.4.9. Здатність керувати
1.4.10. Уміння навчати
1.4.11. Здатність формувати колектив
Глава 2. ФУНКЦІЇ МЕНЕДЖЕРА ТА ПРИНЦИПИ КЕРІВНИЦТВА
2.1. Менеджер — центральна фігура системи управління персоналом
2.2. Основні адміністративні функції менеджера
2.3. Основні принципи керівництва
Глава 3. МЕТОДИ КЕРІВНИЦТВА ПЕРСОНАЛОМ
3.1. Сутність і класифікація методів керівництва
3.2. Адміністративний вплив
3.3. Організаційний вплив
3.4. Матеріальне заохочення
3.5. Методи соціального впливу та моральне стимулювання
3.6. Методи переконання
Глава 4. СТИЛЬ КЕРІВНИЦТВА ПЕРСОНАЛОМ І АВТОРИТЕТ МЕНЕДЖЕРА
4.1. Сутність і основні риси стилю керівництва
4.2. Види стилів керівництва
4.3. Поєднання стилів керівництва
4.4. Поведінські фактори стилів керівництва менеджера
4.5. Авторитет менеджера
Глава 5. ІНФОРМАЦІЙНЕ ТА ДОКУМЕНТАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕНЕДЖЕРА
5.1. Роль інформації в роботі менеджера
5.2. Організація інформаційного обслуговування менеджера
5.3. Документація управлінської діяльності
5.4. Порядок складання та оформлення службових документів
5.5. Особливості складання основних видів службової документації
Наказ
Розпорядження
Рішення
Протокол
Постанова
Акти
Доповідна (службова) записка
Пояснювальна записка
Службові листи, факси
Довідка
Доручення
Розписка
Телеграма
Телефонограма
5.6. Організація роботи з документами
5.7. Організація контролю за виконанням документів
Додатки до 5 глави
Глава 6. РОБОТА МЕНЕДЕЖЕРА ПО ОРГАНІЗАЦІЇ ПРИЙНЯТТЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
6.1. Роль і значення рішення у менеджменті організації
6.2. Класифікація видів управлінських рішень
6.3. Порядок підготовки і прийняття управлінських рішень
6.4. Методи прийняття рішень
6.5. Система контролю за виконанням рішень
Глава 7. УЧАСТЬ МЕНЕДЖЕРА У РІШЕННІ ВИРОБНИЧИХ ЗАВДАНЬ
7.1. Особливості організації праці менеджера
7.2. Планування робочого часу
7.3. Розподіл функцій між менеджером і працівниками
7.4. Делегування обов´язків і повноважень
7.5. Участь у виконанні функцій апарату управління
Глава 8. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСОБИСТОЇ РОБОТИ МЕНЕДЖЕРА
8.1. Планування особистої роботи менеджера
8.2. Використання засобів організаційної техніки
8.3. Встановлення оптимального режиму роботи менеджера
Глава 9. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МЕНЕДЖЕРА З ПІДЛЕГЛИМИ
9.1. Організація роботи менеджера з підлеглими
9.2. Особисті контакти менеджера з підлеглими на робочих місцях
9.3. Приймання працівників і відвідувачів
9.4. Порядок проведення бесіди з відвідувачами
9.5. Уміння слухати і чути підлеглих
Глава 10. ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ І ПЛАНУВАННЯ ДІЛОВОЇ КАР´ЄРИ
10.1. Сутність поняття, типи і фактори кар´єри
10.2. Етапи кар´єри та етапи життя
10.3. Вибір кар´єри
10.4. Принципи управління і планування кар´єрної стратегії
10.5. Технологія управління кар´єрою
10.6. Фактори успіху розвитку кар´єри
10.7. Конкурентоздатність професіоналізму менеджера
10.8. Етапи відбору кандидатів на посаду менеджера у фірмах США
Глава 11. РОБОТА ПЕРСОНАЛУ ЗІ ЗВЕРНЕННЯМИ ГРОМАДЯН
11.1. Види звернень громадян і вимоги до них
11.2 Порядок і строки розгляду пропозицій і скарг громадян
11.3. Відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян
11.4. Правила звернення в Європейську Комісію з прав людини
Глава 12. РОБОТА ПЕРСОНАЛУ З КОМЕРЦІЙНОЮ ТАЄМНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ
12.1. Сутність поняття комерційної таємниці
12.2. Захист документів комерційної таємниці на підприємствах
12.3. Порядок обліку, зберігання і використання конфіденційної інформації, яка є власністю держави
12.4. Правовий захист комерційної таємниці в Україні
Глава 13. РОБОТА ПЕРСОНАЛУ З ДЕРЖАВНОЮ ТАЄМНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ
13.1. Основні поняття і загальні положення про державну таємницю
13.2. Порядок віднесення інформації до державної таємниці
13.3. Засекречування та розсекречування інформації
13.4. Охорона державної таємниці
13.5. Контроль за додержанням вимог про державну таємницю
13.6. Відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Ефективний менеджмент і організація праці менеджера, безу­мовно, є ключовою передумовою успішного функціонування організації.

Навчальний посібник призначений допомогти студентам вищих навчальних закладів у вивченні нової для них дисципліни "Органі­зація праці менеджера". Включення цього курсу у навчальний план підготовки бакалаврів з менеджменту передбачено державним стан­дартом освіти зі спеціальності "Менеджмент організацій".

У навчальному посібнику у логічній послідовності викладені те­оретичні положення і основні функції управління персоналом організації з урахуванням професійної діяльності лінійних і функц­іональних менеджерів у відповідності з виробничими функціями, завданнями діяльності та уміннями, якими повинен володіти ви­пускник вищого навчального закладу за професійним спрямуван­ням "Менеджмент". Автори посібника, розуміючи всю складність сучасного періоду, прагнули використати досвід вітчизняних та за­кордонних спеціалістів у галузі соціальної технології, педагогіки та управлінської діяльності і переглянули деякі поняття і категорії, притаманні адміністративній системі управління.

Особливість поточного моменту в Україні полягає в тому, що колишні управлінські схеми вже не працюють, а сучасні ринкові підходи та методи ще неможливо повністю використовувати у те­перішніх економічних і політичних умовах. Тому кожний керівник вибирає ті елементи менеджменту, які, на його погляд, краще всьо­го підходять до конкретної ситуації і здаються йому найбільш ко­рисними для успішної роботи при досягненні цілі організації.

Нові умови господарювання вимагають від власників, керів­ників, менеджерів уміння розробляти стратегію і тактику розвитку своєї організації.

Цей посібник призначений не тільки допомагати майбутнім керівникам у вивченні теоретичних і практичних положень органі­зації праці менеджера, а й розкрити конкретні форми і методи по­будови всього механізму управління організацією.

Навчальний посібник може бути корисним для студентів, магістрів, аспірантів і керівників організації різних форм бізнесу.

Глава 1. Наукові основи визначення якостей менеджера

1.1. Еволюція наукового визначення вимог до менеджера

У теоріях і практиці управління немає чітко визначених ви­мог до менеджерів — якостей необхідних керівнику організації. І не дивлячись на те, що такі науки, як психотехніка, психомет­рія внесли визначений вклад у розробку методів оцінки особис­тих якостей людини, в управлінні переважає безсистемне вико­ристання анкет, методів, тестів та ін.

Які ж якості менеджера оцінюються?

Американські спеціалісти визначають, що керівник органі­зації відповідає за сім "men": men (люди), methods (методи), money (гроші), machines (обладнання), materials (матеріали), marketing (збут), management (управління).

Проблеми якостей, необхідних керівнику, вже давно дослід­жуються в управлінській науці. Ще Ф. Тейлор хотів визначити якості ідеального керівника. Він визначав: розум, освіта, спеці­альні й технічні знання, фізична спритність або сила, такт, енер­гія, рішучість, чесність, розміркованість і здоровий глузд, міцне здоров´я.

А. Файоль описує керівника так:

" Перша умова, якій повинен відповідати керівник великого підприємства, — бути хорошим адміністратором, тобто бути спроможним передбачати, організовувати, узгоджувати та кон­тролювати. Друга умова полягає у тому, щоб голова підприєм­ства був компетентним у спеціальній технічній функції, яка ха­рактерна для даного підприємства. Інші якості та знання, які бажано було бачити в усіх найважливіших керівників підприєм­ства, полягають в наступному:

1) здоров´я та фізична сила;

2)   інтелектуальність та розумне мислення;

3)   моральні якості: розміркована воля, твердість та наполег­ливість та, якщо необхідно, сміливість, почуття відповідальності; почуття обов´язку та турботи про загальний інтерес;

4)  високий рівень загальної культури;

5) загальне управління по всіх найбільш суттєвих функціях." Керженцев П.М. дає такий перелік вимог до керівників підприємств:

1. Керівник повинен бути надійним, врівноваженим, спра­ведливим.

2. Він має творче, але тверезе уявлення. Талановитий лідер повинен уміти створювати проекти для майбутнього, але він прак­тичний ідеаліст, який не тільки мріє про нові творчі шляхи, а й дійсно може здійснювати нове. Він думає і живе у майбутньому.

3. Керівник володіє здібністю здорового глузду. Він знає, чи можуть здійснитись його ідеї. Коли він створює плани для май­бутнього, він проявляє не тільки уявлення, але тверезу кмітливість.

4.  Кожен керівник повинен мати мужність. Багато лідерів по­терплять невдачу тому, що вони дуже боязливі і хочуть всім спо­добатись. Хороший керівник твердо і непохитно відстоює свою думку проти інертності і забобон.

5. Почуття гумору — суттєва якість для керівника. Він пови­нен розуміти, що багато положень може скоріше покращити сміхом, ніж сльозами.

6.  Здібність розуміти людей дає можливість керівнику поста­вити себе на місце підлеглих і знайти справедливий і задоволь­няючий усіх вихід із скрутного стану.

7.  Керівник повинен бути сприйнятним, тобто уловлювати будь-яку інформацію за всіма питаннями, які відносяться до співробітництва зі своїми колегами по роботі та підлеглими.

8. Керівник повинен мати організаторські здібності, не­обхідні технічні знання в своїй галузі роботи, бути ввічливим.

В 1970 р. Західноєвропейський центр управління провів опи­тування 407 керівників із шести західноєвропейських країн відносно якостей керівника. Результати опитування такі:

• 58% сказали, що головною якістю керівника є уміння бути лідером, тобто володіти комунікативністю, здібністю працюва­ти у групах, переконувати, бути хорошим політиком у роботі з персоналом;

• 55% визнали, що керівник повинен володіти такими осо­бистими якостями, як талант творчості, знання техніки, рішу­чий характер, здібність бути прикладом для інших, дух опірності;

• 37% вважали головним планування і організацію;

• 7% — дух прогресу та передбачення перспективи.

Серед необхідних якостей, які визначають кваліфікацію менед­жера, опитані керівники бачили (у порядку зменшення за частотою):

1) здібність до лідерства, наполегливість;

2) широка освіта, широке коло знань, розум і талант;

3) організаційні здібності;

4)  прагнення до влади, енергійність;

5) професійні знання, спеціальні навички;

6)  рішучість;

7)  твердий характер;

8)  особиста зрілість, комерційні здібності та ініціатива;

9)  почуття нового, далекоглядність;

10) протидія психічному та фізичному напруженню;

11) творчий талант, оригінальність.

Чижів Є. і Мурманський В. досліджували систему оцінки якостей менеджерів у США і зробили висновки, що їх основни­ми критеріями є:

1. Здібність протистояти тиску: це самоконтроль, рівний настрій, загальний оптимізм, здібність реагувати конструктив­но в умовах тиску.

2. Моральні якості, головним чином чесність. Вважається хо­рошим показником, коли людина має свою власну систему мо­ральних цінностей, та відповідно з якими і діє.

3. Почуття відповідальності. Терпеливе відношення до не­приємних, але необхідних обов´язків.

4.  Розумові здібності. Раціональний підхід до проблем і роз­поділу ресурсів.

5. Здатність до творчості. Оригінальне мислення, допит­ливість, здібність розвивати новий підхід до багатьох стандарт­них проблем.

6. Здатність до ризику. Тут враховується ступінь успіху ме­неджера у ризикових підприємствах, його здатність утримувати позиції в умовах якоїсь загрози.

7. Енергійність. Здатність працювати швидко і на високому рівні. Якщо людина не має таких якостей, то в неї швидко мо­жуть виникнути втома, нервозність, неякісні рішення.

8. Владолюбство, прагнення до одержання влади, до того, щоб завжди бути попереду.

9. Уміння керувати, здатність до управління, організації, мо­тивації; уміння залучати та втримувати необхідних людей. Без наявності цих якостей людина не може бути менеджером.

10. Здатність працювати з іншими людьми, уміння турбува­тись за інших, встановлювати дружні відносини, створювати сприятливий для роботи клімат.

При оцінці здібностей до керівництва Рамке Херальд (Німеччина) пропонує чотири групи критеріїв:

—безпосереднього керівництва;

—здоров´я, одяг, манери триматися;

—прагнення до порядку, пунктуальність, темп роботи; здатність до навчання, здатність бачити нове;

—колегіальність, здатність до керівництва чоловічим та жіночим персоналом.

До групи критеріїв безпосереднього керівництва він відно­сить:

• інтелігентність;

• здатність до розуміння та взаєморозуміння;

• фантазія;

• ініціатива;

• сила волі;

• самосвідомість;

• впевненість у собі;

• здатність до компромісу;

• здатність налагоджувати контакти;

• відвертість;

• соціальне сприйняття;

• тактовність;

• виражений стиль;

• здатність приваблювати до себе;

• елементи педагогіки;

• всидливість;

• витримка;

• добросовісність;

• уміння зберігати таємницю;

• лояльність;

• можливість бути виразником політики фірми;

• здатність очолювати делегацію;

• рішучість.

Розвиток науково-технічного прогресу та жорсткі умови конкурентної боротьби між суб´єктами ринку вимагали нових підходів до якостей керівних кадрів.

На перше місце нових вимог виходила здатність керівника оволодіти технічними та технологічними змінами і здатність керувати соціальними змінами та людьми.

Наведемо приклади висловлювань науковців та спеціалістів з менеджменту того часу.

Віце-президент Міжнародної асоціації з питань управління у Брюсселі (філія Американської асоціації управління в Європі) Харман Фредерік відмічає неспокій, який охопив вищих менед­жерів фірм Західної Європи у зв´язку з необхідністю пристосо­вуватися до швидких змін, пов´язаних з науково-технічним про­гресом, соціальними змінами, старінням методів управління, що використовуються, зростаючою конкуренцією молодого поко­ління, що йде на зміну.

Колишній президент компанії "Дженерал моторе" Альфред Слоун у своїй книзі "Роки з Дженерал моторе" підкреслює: "Постійно змінюючий ринок і постійно змінюючий продукт здатні зруйнувати будь-яку організацію, якщо вона не готова до перемін".

Велике значення приділялось мистецтву спілкування з людь­ми, умінню використовувати не тільки знання, але і творчу енер­гію, навіть емоції працівників. У правильному використанні людських ресурсів підприємці бачили один із головних резервів зростання прибутку.

Загострення конкуренції та соціальні обставини примуси­ли керівників займатися проблемами "людських відносин", аналізом мотивів, якими керувалися підлеглі. Одночасно компанії, підбираючи менеджерів, стали більше цікавитись мотивами їх діяльності і такими критеріями, як здатність переконувати; тер­пимість (заради інтересів прибутку) до інакодумаючих, до тала­новитих, але складних у повсякденному житті новаторів; схильність до аналізу соціальної ситуації та можливих соціаль­них наслідків господарських рішень; бажання і здатність до по­дальшого навчання, динамізм у знаннях, думках, позиціях.

Керівник повинен уміти не погоджуватися, при цьому зали­шатися люб´язним. Він завжди повинен бути здібним сприймати нові ідеї та досягнення, але не давати їм відвести себе в сторону; бути достатньо енергійним для того, щоб дочасно і щохвилинно жити своєю роботою, щоб почувати, що кожний працює завзяті­ше, ніж він.

Горвард Джонсон, президент Масачусетського технологіч­ного інституту писав, що бізнесу потрібні люди, які підприєм­ливі і енергійні, винахідливі, здатні втілювати нові ідеї і відкриття у практику; сприятливі до змін та перемін; можуть діяти в умо­вах невизначеності і мають бажання ризикувати.

Б. Мільнер, Є. Чижів, В. Чурмантнева зазначили такі нові вимоги до менеджерів у США:

1) здатність передбачати та здійснювати нововведення, онов­лювати асортимент продукції, шукати нові ринки;

2) володіти системним підходом;

3) легко йти на зміни організаційних форм управління і не бути прив´язним до якоїсь однієї форми;

4)  володіти якістю інтелектуального лідера, здатного керу­вати освіченими людьми, які будуть працювати в організації; здатного залучати до керівництва ініціативних, винахідливих, талановитих працівників;

5) комунікабельність, здатність швидко налагоджувати кон­такти з великою кількістю людей у компанії та поза нею; з дер­жавними органами, науковими колами, навчальними центрами, громадськими організаціями, з міжнародними організаціями."

У той же час Чарльз Філлінгхаст у статті "Завдання амери­канських менеджерів у майбутньому" писав, що керівник майбутнього повинен бути не стільки глибоким технічним спеціаліс­том у своїй галузі, скільки керівником широкого профілю:

—організатором;

—новатором;

—психологом;

—соціологом.

При цьому треба вміти розбиратися у технології галузі й слідкувати за її прогресом.