2.5 Розрахунок водолічильника

Для обліку кількості води, яка споживається у будинку, встановлюється водо­мірний вузол, в якому монтують водомір та пристрій для його перевірки. Він обла­днується двома вентилями, трійником з контрольно-спускним краном, через який відбирається вода при перевірці водоміру. Для точності показів, до та після лічиль­ника, повинна бути пряма ділянка трубопроводу довжиною не менше 0,2 м, при ді­аметрі лічильника не більше 40 мм. Після лічильника передбачують штуцер для під`єднання манометра.

Згідно вимогам: СНіП 2.04.01 - 85,[1] підбір лічильника потрібно проводити так, щоб середня годинна витрата, яка допускається, при тривалій експлуатації лічильника, не перевищувала 4% максимального добового водоспоживання.

Підбір лічильника для всього будинку проводиться у такій послідовності:

Втрати тиску, h , м вод.ст.; у лічильнику визначаються за формулою:

h = s· q² (2.5.1) де: q - розрахункова витрата води: q = 1,87 л/с;

S — опір лічильника ; S= 1,11м/м/(л с)2 [1]

h= 1,11 · (1,87)² =1,07м вод.ст.

Умова h ≤ hдоп. hдоп. =2,5 м.

h ≤ hдоп. (0,7 ≤ 2,5), отже остаточно по СНиП 2.04.01-85 підбираємо крильчатий лічильник (будинковий), калібром 40мм, типу ВСКМ—15.

Для окремої квартири:

q = 5· qo · а (2.5.2)

P =0,02

N=4 P · N =0,02 · 4 =0,08;

q = 5· 0,3 · 0,318=0,47л/с

По СНиП 2.04.01- 85 [1]підбираємо крильчатий лічильник (по квартирний), калібром 15 мм, типу ВСКМ—1 5.

В сучасних умовах найчастіше для врахування кількості води, яку витрачають у житловому будинку, окремих цехах і невеликих підприємствах, застосовують крильчасті водолічильники з робочим колесом у вигляді крильчатки з вертикальною віссю. Крильчастий водомір складається з корпусу, циферблата, лічильного механізму і крильчатки.

З кожного боку водолічильника розміщено прямі ділянки трубопроводів

довжиною не менше 8 і 3 діаметрів труби відповідно до і після водоміра, а також засувки або вентилі. Між водолічильником і другим за рухом води вентилем або засувкою встановлюють спускний кран. Схема водолічильника показано на рис. 1.1.

Рис.1.1. Схема водолічильника.

1−корпус; 2−циферблат; 3−лічильний механізм; 4−крильчатка;

2.6 Визначення потрібного напору

Потрібний ( необхідний ) тиск Нпот у місці приєднання до міського водопроводу при найбільшому господарсько-питному водоспоживанні, повинен забезпечувати подачу води на потрібну геометричну висоту та забезпечити нормальний вільний тиск біля диктуючого водорозбірного приладу.

Підрахунок проводиться за формулою:

Нпот =hr+h^бw + h^kw +∑H + h_роб , _; (2.6.1)

hr =16,8; h^бw =0,7; h_{роб = 3 м;} h^kw = 1,04; ∑H =8,701;

Н_пот=16,8+0,7+ 1,04+8,701+3 =30,24м.

Гарантійний тиск у міській водопровідній мережі, згідно завдання, складає Нгар= 30м, тобто більший за Н_пот = 30,24м, тому його достатньо для роботи системи холодного водопостачання без підвищувальної установки ( насосів ).