3.Види задишки.

Задишкою (диспное)називають різні порушення дихання, при яких створюється відчуття браку повітря.

тахіпное (поліпное) – збільшення хвилинного об’єму дихання (більше 20 дихальних рухів);

брадіпное (олігопное) – зменшення хвилинного об’єму дихання (до 16 дихальних рухів). Зустрічається рідше, основні причини задишки такого роду – важкі ураження мозку, тривале кисневе голодування, діабетична кома, ацидоз (підвищення кислотності організму) при цукровому діабеті.

Оскільки задишка – не діагноз, а симптом, при постановці діагнозу основного оцінюється її характер:

Інспіраторна – утруднений вдих. Поширений характер задишки, що говорить про захворювання серця і легенів, нервових розладах, ураженнях мозку, включаючи новоутворення.

Експіраторна – утруднений видих. Зустрічається рідше, в основному при непрохідності нижніх дихальних шляхів.

4.Зміни в органах при задишці.

Щоб зрозуміти, де саме порушено проходження повітря, проводять спеціальне дослідження - визначення функції зовнішнього дихання. У скрутних випадках вдаються до бронхоскопії. Тонкий зонд з розташованою на кінці оптичною системою дозволяє безпосередньо розглянути трахеї і бронхи всіх калібрів. Задишка, викликана порушеннями в роботі серцево-судинної системи, теж виявляється як відчуття браку повітря, неможливість вдихнути повними грудьми. Вона нерідкий супутник ішемічної хвороби серця.

Але іноді задишка може сигналізувати про гостру недостатність кровообігу або набряк легенів. Ультразвукова діагностика діяльності серця, добове дослідження серцевого ритму, електрокардіографічне спостереження і інші дослідження допоможуть з`ясувати дійсну причину прискореного дихання при серцевій патології. Якщо задишка виникає у спокої, це недобра ознака, сигнал про серйозні порушення в роботі організму. Раптова і швидко наростаюча, вона може бути наслідком емболії (закупорки) судин легенів або розриву легеневої тканини. Її поява в нічний час найчастіше результат зриву серцевого ритму, розвитку гострої серцевої недостатності, нападу серцевої або бронхіальної астми.

У всіх цих випадках потрібна екстрена медична допомога. Часто задишка виникає на тлі емоційного навантаження. Сильне хвилювання, гнів, тривога, страх підсилюють виробітку адреналіну. Потрапляючи в кров, він примушує організм працювати в режимі гіпервентиляції (проганяти через легені дуже великий об`єм повітря). Породжені гормональною бурею сигнали поступають в центральну нервову систему, яка, збуджуючись, змушує частіше скорочуватися дихальні м`язи. Чим вище загострення пристрастей, тим сильніше задишка. Емоції підсилюють діяльність не тільки легенів, але і серця. Збільшення серцевих скорочень відчувається як серцебиття. У міру того, як минає стресова ситуація, нормалізується і дихання. Задишка може супроводжувати ряд захворювань, що не стосуються прямо органів дихання і кровообігу. Так, вона нерідко виникає при тиреотоксикозі (надлишку гормону щитовидної залози), цукровому діабеті. Прийом деяких ліків також може стимулювати задишку. Раптова задишка у дитини може бути пов`язана з попаданням чужорідного тіла в дихальні шляхи.

Серцева задишка виникає при серцевій недостатності спочатку у зв`язку з фізичним навантаженням і прийомом їжі, а потім і у спокої. Найчастіше зустрічається у хворих з пороками серця і кардіосклерозом.

Легенева задишка виникає при різних порушеннях діяльності дихального апарату, при дії на слизову оболонку дихальних шляхів отруйних речовин. Найчастіше зустрічається при пневмонії, емфіземі легенів, плевритах, емболії легеневої артерії. Розрізняють задишку інспіраторну і експіраторну.

Інспіраторна задишка характеризується затяжним вдихом і виникає при рефлекторному спазмі голосової щілини, серцевій астмі.

Експіраторна задишка (утруднений видих) виникає при звуженні просвіту дрібних бронхів і бронхіол унаслідок спазму бронхіальної мускулатури (при бронхіальній астмі).

Серцево-легенева (змішана) задишка зустрічається при важких формах бронхіальної астми і емфіземі легенів унаслідок склеротичних змін в системі легеневої артерії, гіпертрофії правого шлуночку і порушення гемодинаміки.

Церебральна задишка виникає у зв`язку з подразненням дихального центру при органічних ураженнях головного мозку (травми черепа, пухлини, крововиливу і т. д.).

Гематогенна задишка є наслідком зміни хімізму крові (діабетична кома, уремія) у зв`язку з накопиченням в крові кислих продуктів обміну речовин, а також спостерігається при недокрів`ї. Нерідко задишка переходить в напад задухи, який значно обтяжує стан хворого, вимагає термінової допомоги.