2 Грудня 1823 року став одним із визначальних днів в історії американської зовнішньої політики.

В цей день п'ятий президент США Джеймс Монро виголосив сьоме звернення до Конгресу, у якому знайшли своє місце концепції, котрі стали відомими як "Доктрина Монро". Доктрина стала ідеологічною основою для нового політичного порядку для решти територій Америки та змінила роль Європи у Західній півкулі.

Вчитель показує учням ілюстрацію Проголошення доктрини Монро та портрет Джона Квінсі Адамса.

Доктрина декларувала існування двох сфер, котрі різко відрізнялися між собою типами політичних систем. У ній було проголошено принцип невтручання в справи одне одного.

Відповідно до принципів свободи та незалежності американські країни "не могли розглядатися як суб'єкти для колонізації будь-якою європейською державою".

При цьому США зобов'язувалися дистанціюватися від Європи, а саме не втручатися там у її політичні справи. Наприклад, на той момент існувала проблема допомоги грекам у боротьбі за незалежність від турків.

Уся Доктрина зводилася до трьох принципів:

- поділ на сфери впливу Америки та Європи,

- неколонізація (non-colonisation),

- неінтервенція (non-intervention).

Відповідно, США не могли б реально захищати "свою півкулю" від європейських посягань. Тому застосування Доктрини зводилося лише до захисту власних інтересів у найближчих країнах Латинської Америки.

Вчитель демонструє учням карикатури на доктрину Монро.

Прийнявши Доктрину Монро, Сполучені Штати у політичній сфері відсторонилися від Європи, яка знаходилася по той бік Атлантичного океану. Генрі Кісінджер порівнює цей океан із середньовічним замковим ровом, наповненим водою.

Вчитель демонструє учням Упаковку сигар "Доктрина Монро".

Справді, широкі водні простори Атлантики були надійним бар'єром між Америкою та Європою. При цьому вони не лише "захищали" Західну півкулю, але й певним чином роз'єднували, оскільки тисячі кілометрів води були значною перешкодою навіть для звичайного обміну інформацією.

Відповідно, станом на початок Першої світової війни, а потім і проведення Паризької конференції у 1919 р., Америка була віддаленою від Європи як у політичному плані, так і в географічному, і ця фізична відстань, яка перетворювалася в ідеологічну, була в основі риторики Вудро Вільсона щодо нейтралітету США до вступу у Велику війну. Згодом президенту Вудро Вільсону довелося запропонувати нове трактування Доктрини Монро.

22 січня 1917 року він виголосив звернення до Сенату США, у якому теж заявив про відсутність інтересу його країни у європейському стилі творення зовнішньої політики, у тому числі - творенні нового балансу сил.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

Метод «мозковий штурм»: обговорення проблемного питання, учитель основні ідеї учнів щодо розв’язання проблемного питання записує на дошці.

VI. Підсумки уроку.

Учитель підводить реальні й очікувані результати, аналізує, чому саме так, а не інакше, робить висновки.

Виставлення оцінок, аргументація їх.

VII. Домашнє завдання.

1. Опрацювати параграф.