- •Тема 4. Стратегічне планування в міжнародних корпораціях.
- •2. Послідовна реалізація генеральної мети.
- •3. Відсутність зовнішніх і внутрішніх протиріч та оцінка тенденцій у прийнятті стратегічних рішень.
- •4. Процедури стратегічного планування в міжнародній фірмі.
- •5. Організація стратегічного планування в міжнародній фірмі.
- •6. Передумови формування стратегій бнк.
- •7. Формування маркетингової стратегії.
- •8. Практика розробки і реалізації стратегічних планів бнк.
- •1. Схема структур управління та роль стратегічного планування.
- •9. Гібридна стратегія учасників міжнародних альянсів.
1. Схема структур управління та роль стратегічного планування.
Схема структури управління |
Роль стратегічного планування |
|
Головна компанія |
Дочірня |
|
Фінансова група |
- фінансовий моніторинг і контроль: управління здійснюється через розподіл фінансових ресурсів між країнами. |
Повна відповідальність за планування стратегії бізнесу, обмеження зумовлюються лише ресурсною базою. |
Конгломерат |
|
Повна відповідальність при розробці ділової стратегії на національному рівні, право сприйняти чи відхилити рекомендації головної компанії. |
Концерн |
|
Планування стратегії бізнесу на національному рівні обмежене директивами і вказівками головної компанії БНК. |
Діяльність міжнародних підрозділів БНК потребує великого рівня координації. Але надмірне обмеження самостійності повноважень дочірніх компаній БНК також помилкове. Пошук оптимальних рішень зумовив БНК виробити ряд механізмів координації з участю головної компанії, за якими кінцеве рішення належить менеджеру національного рівня:
Міжнародні конференції - регулярні зустрічі з своїми управлінцями своїх компаній з метою обміну досвідом та ідеями. Найбільш ефективним інструментом таких зустрічей є внутрішня "виставка досягнень", на якій проводять презентації, виставки продуктів (послуг), розроблених різними підрозділами.
Звіти про досягнення - найкращі досягнення міжнародних дочірніх компаній БНК, найбільш вдалий досвід просування на ринок узагальнюються в письмовій формі у виді звітів, які потім збираються головною компанією.
Центри обміну досвідом - таким центром може бути велика дочірня компанія, яка має найбільший досвід чи досягла найкращих результатів у певній галузі (наприклад, продаж певного продукту). Інші підрозділи БНК звертаються в центр для одержання детальної інформації.
Зовнішні центри координації - головна компанія може передати координаційні функції зовнішньому агенту, тобто фірмі, яка не входить в структуру БНК. Наприклад, при проведенні міжнародної рекламної компанії роль її організатора і координатора може виконувати будь-яке міжнародне рекламне агентство.
Участь в раді директорів - високоефективним методом координації є включення менеджерів вищої ланки головної компанії БНК в раду директорів дочірніх підприємств. В окремих випадках участь в раді директорів головної і дочірньої компанії може бути взаємною.
Горизонтальні зв'язки - в ряді БНК підтримуються прямі контакти робітників дочірніх підприємств з функціонально пов'язаними спеціалістами головної компанії (горизонтальні зв'язки в межах корпорації).
Проектні групи - при реалізації великих проектів, які потребують координації спільних зусиль багатьох підрозділів БНК на міжнародному, регіональному і національному рівні, створюються окремі проектні групи, які об'єднують представників всіх цих підрозділів. Такий механізм координації широко використовується для вирішення конкретних завдань, таких як вихід на новий ринок, або розробка і просування принципово нового продукту. Основною особливістю такого підходу є висока ефективність, скорочення матеріальних і часових затрат.