Тема 4. Стратегічне планування в міжнародних корпораціях.

План.

1. Стратегічні рішення в міжнародній діяльності.

2. Послідовна реалізація генеральної мети.

3. Відсутність зовнішніх і внутрішніх протиріч та оцінка тенденцій у прийнятті стратегічних рішень.

4. Процедури стратегічного планування в міжнародній фірмі.

5. Організація стратегічного планування в міжнародній фірмі.

6. Передумови формування стратегій БНК.

7. Формування маркетингової стратегії.

8. Практика розробки і реалізації стратегічних планів БНК.

9. Гібридна стратегія учасників міжнародних альянсів.

1. Стратегічні рішення в міжнародній діяльності.

Вихід фірми на міжнародний ринок суттєво збільшує кількість зовнішніх факторів, які впливають на її діяльність та розвиток. Всі вони володіють значним рівнем невизначеності (це і ресурси, і асортимент продукції, об'єми виробництва, ринки збуту, способи дистрибуції). Це посилює нестабільність та необхідність постійного перегляду цільових установок фірми, навіть якщо вони й були добре визначені в даній ситуації. Тому міжнародному менеджеру необхідно розглядати в тісному взаємозв 'язку цілі фірми і розробку стратегії їх досягнення.

Зважаючи на це, під стратегічним плануванням у фірмі розуміють процес визначення мети і розробки стратегії, яка дозволила б її реалізувати.

В основі міжнародної діяльності фірми є певна сукупність стратегічних рішень, які приймаються вповноваженими на це менеджерами.

Ефективне управління фірмою передбачає, що певна сукупність стратегічних рішень, які приймаються менеджерами раціонально сформована. Тобто:

•охоплює всі ключові моменти, пов'язані із зовнішньою взаємодією фірми, залежно від прийнятої в ній структури управління;

•забезпечує можливість послідовної реалізації генеральної мети фірми на рівні поточних планів діяльності і оперативних рішень; •відсутні внутрішні та зовнішні протиріччя; •орієнтована на оцінку тенденцій розвитку ситуацій.

Прийняття рішень по зовнішній взаємодії фірми може зосереджуватися як в одній спеціалізованій службі ( напр. міжнародний відділ, інколи навіть на правах юридичної особи), так і в рамках будь — якої іншої організаційної структури (лінійної, функціональної). Проте стратегія зарубіжних операцій повинна вироблятися в складі загальної стратегії фірми, а тому - об'єднувати всі напрямки її діяльності, виділені за продуктовим, функціональним чи будь - яким іншим принципом.

Ефективний менеджмент фірми забезпечується єдиною структурою, поєднує аспект розробки стратегії. Така структура повинна мати виняткові повноваження по прийняттю стратегічних рішень в галузі зовнішніх зв'язків, і жодне з рішень не може прийматися поза її межами.

В зарубіжній економічній літературі до стратегічних проблем і, відповідно, стратегічних рішень пропонується відносити проблеми, котрі:

• безпосередньо пов 'язані із глобальними цілями організації;

• орієнтовані на майбутнє;

• відчувають суттєвий вплив численних неконтрольованих чинників.

2. Послідовна реалізація генеральної мети.

Цілі другого рівня, стратегії, програми, плани діяльності і оперативні рішення повинні спрямовуватися на реалізацію генеральної мети фірми. Ефективний менеджмент підприємства повинен постійно спрямовуватися на доведення глобальних орієнтирів діяльності до конкретних виконавців. Побудова стратегії можлива лише на основі орієнтирів, які відображають як загальні напрями розвитку, так і кількісно виміряні рубежі. Всі цілі фірми повинні знайти продовження в задачах, де всі стратегічні орієнтири фірми одержать чітке кількісне вираження. Недопустимо, щоб якісь цілі фірми залишались неконкретними, без чітких кількісних оцінок та термінів виконання.

Міжнародна стратегія фірми є збільшеним описом скоординованих дій, спрямованих на реалізацію всього комплексу її міжнародних цілей.

Різні цілі допускають різні способи своєї реалізації. Сукупність комбінацій цих способів утворює набір альтернативних стратегій. Необхідною умовою досягнення успіху на ринку є наявність конкурентної переваги (менші затрати на виробництво продукції, диференціація видів продукції, вибір тієї чи іншої сфери конкуренції стосовно конкретних переваг).

З позиції міжнародного менеджменту важливий вибір базової стратегії, яка визначає характер продукції, яку просувають на ринок (рис.1):

Продукція	Ринки
	Існуючі	Нові
Існуюча	А	В
Нова	С	д

Стратегія А спрямована на економію затрат; вибір В акцентує увагу на маркетингових питаннях; а С - на науково - дослідній сфері; а стратегія Д відрізняється особливо великою ризикованістю, що обмежує масштаби її застосування. В бізнесі допускається спільне застосування різних варіантів, які послідовно використовуються (А-В-С);(С- Д) та інше.

Важливо, що в межах загальної стратегії фірми повинні бути реалізованими всі без винятку цілі. „Зависання " будь-якої з них може відбутися по ряду причин, в тому числі і з-за неможливості її реалізації в рамках цієї стратегії. Тому у випадку виявлення повної невідповідності стратегії окресленим цілям необхідно усунути ці прогалини - в протилежному випадку мова буде йти про перегляд як розробленої стратегії, так і намічених цілей.