Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Україна XX.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
14.08.2019
Размер:
3.66 Mб
Скачать

2. Відступ Червоної армії.

Тяжкі втрати Південно-Західного фронту у перші тижні війни значно підірвали його боєздатність, але вермахту не вдалось знищити головні сили, які вже наприкінці червня, завдали противнику відчутного удару в районі м. Дубно. Але то був частковий успіх, досягнутий ціною втрат сотень танків, більшість яких довелось кинути за відсутністю пального. Німецькі війська наступали по всьому фронту. Між тим Москва все ще недооцінювала противника і переоцінювала можливості своїх військ. Неспроможне реально оцінити ситуацію на фронті верховне командування віддавало накази про перехід до наступу. В результаті цілі армії потрапляли у могутні танкові кліщі і безславно гинули. Моральний дух невдало керованих і часом погано озброєних частин Червоної армії падав, наслідком чого була величезна кількість військовополонених. Характерним прикладом стала трагічна загибель військ усього Південно-Західного фронту у ході Київської оборонної операції.

3.Мобілізаційні заходи 1941 р. В Україні та проведення евакуації.

3 початком вторгнення нацистських військ керівництво СРСР закликало населення до всенародного опору загарбникам. Ця війна була для більшості радянських людей Великою Вітчизняною війною, тобто справедливою, визвольною. Відповідно до директив створеного 30 червня 1941 р. Державного комітету оборони (ДКО), який перебрав на себе всю повноту влади в Радянському Союзі, йшла мобілізація засобів і ресурсів в Україні. Протягом перших трьох місяців війни з областей України до армії і флоту було мобілізовано 2 млн. чоловік. Понад 2 млн. чол. працювало на будівництві оборонних споруд. З числа добровольців формувалися загони народного ополчення та винищувальні батальйони. Одночасно здійснювалася перебудова народного господарства на воєнний лад.

Був збільшений робочий день, скасовувалися чергові й додаткові відпустки, вводилися обов'язкові понаднормові роботи. На виробництво озброєння, боєприпасів, військового обладнання переводилися машинобудівні заводи України.

Вимагаючи від населення надзвичайних зусиль, сталінське керівництво разом з тим деякий час замовчувало інформацію про справжнє становище на фронтах. І лише тоді, коли правду приховувати вже було неможливо, в зведеннях Радінформбюро з'явилися короткі повідомлення про обстановку в зоні бойових дій, роботу радянського тилу, окупаційний режим на захоплених противником територіях, міжнародні події.

5 липня 1941 р. під загрозою окупації Раднарком і ЦК КП(б)У прийняли постанову про евакуацію промислових і сільськогосподарських об’єктів, населення України та про створення партизанських загонів і партійно-комсомольського підпілля. У ході евакуації в глибокий тил, переважно в Росію та Казахстан, було вивезено 550 великих заводів, близько 3.5 млн. населення. За суворим наказом Москви в Україні застосовувалась традиційна російська тактика „спаленої землі”. Знищувались промислові, транспортні об’єкти, зібраний як ніколи багатий врожай і запаси продовольства (що стало причиною голоду в Україні), затоплювалися шахти, були зруйновані усі 54 домни Донбасу. За наказом Берії в’язні в тюрмах України, яких не встигли вивезти, були розстріляні.