- •Методичні вказівки
- •«Теплогазопостачання і вентиляція»
- •Загальні вказівкі до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 контрольно – вимірювальні прилади
- •1. Прилади для вимірювання температури :
- •2. Прилади для вимірюванняу тиску
- •3. Прилади для вимірювання витрати газу
- •4. Прилади для контролю загазованості
- •5. Оцінка похибки вимірювань
- •Результати вимірювань і їх обробка
- •Лабораторна робота № 2 Дослідження тепловіддачі опалювальних приладів
- •2.1. Теорія питання
- •2.2. Необхідне устаткування та прилади
- •2.3.Опис лабораторної установки
- •2.4. Порядок виконання та оформлення роботи
- •2.5. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № ____
- •Визначення коефіцієнту теплопередачі опалювального приладу
- •Щільність води при температурах від 40 оС до 99 оС, кг/м3
- •Лабораторна робота № 3 Дослідження мікроклімату в приміщенні
- •3.1. Параметри мікроклімату
- •3.2. Порядок визначення параметрів мікроклімату
- •Парціальний тиск водяної пари, Па.
- •3.3. Порядок виконання та оформлення роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 Дослідження повітрообміну в приміщенні
- •3.1. Основні відомості про повітрообмін в приміщенні
- •При виділенні газових шкідливостей або пилу:
- •Виділення тепла, вологи і со2 однією людиною [3]
- •4.2 Необхідне обладнання і пристрої
- •4.3 Порядок виконання і оформлення роботи
- •Результати визначення фактичного повітрообміну в приміщенні
- •Результати визначення потрібного повітрообміну в приміщенні
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 Визначення аеродинамічних параметрів повітряного потоку
- •5.1. Параметри повітряного потоку і прилади для їх визначення
- •5.2. Необхідне обладнання і прилади, опис лабораторної установки
- •5.3 Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 Визначення густини газу методом витікання
- •6.1. Короткі теоретичні відомості
- •6.2. Опис експериментальної установки
- •6.3. Порядок виконання роботи
- •6.4. Обробка результатів вимірювання
- •6.5. Контрольні питання
- •Густина сухого повітря при різних температурах і тисках
- •Лабораторна робота № 7 дослідження корозійної активності грунта
- •7.1. Короткі відомості про корозію
- •7.2. Визначення корозійної активності грунту в польових умовах
- •7.3. Лабораторні дослідження корозійної активності грунту полярізаційним методом
- •7.3.1.Методика проведення досліджень
- •7.3.2. Опис експериментальної установки.
- •7.3.3. Порядок виконання досліджень
- •7.4. Лабораторні дослідження корозійної активності грунта методом втрати маси зразка металлу
- •7.4.1. Методика проведення досліду
- •7.4.2. Опис експериментальної установки
- •7.4.3. Хід роботи
- •8.2. Опис експериментальної установки
- •8.3. Методика проведення роботи
- •8.4. Порядок виконання роботи
- •8.5. Обробка результатів дослідження
- •8.6. Контрольні питання
7.3. Лабораторні дослідження корозійної активності грунту полярізаційним методом
7.3.1.Методика проведення досліджень
Дослідження корозійних властивостей грунту поляризаційним методом знаходить на практиці все більш широке застосування. Цей метод вирізняється тим, що через зразок грунту пропускають певної щільності електричний струм. В залежності від величини струму і вмісту в грунті електричних компонентів, останній буде поляризуватися.
По виміряній різниці потенціалів на електродах, що утворюються внаслідок поляризації, і по щільності струму будують поляризаційну діаграму, що виражаєть функцією:
,
де - величина поляризації; - різниця потенціалів на електродах; - щільність струму полярізації.
,
де: - струм поляризації, мА; - площа поляризаційного електроду, см2.
На основі порівняння одержаної діаграми зі стандартною (рис.3.3) визначають область і категорію корозійної активності грунта.
7.3.2. Опис експериментальної установки.
Експериментальна установка для визначення корозійної активності грунту методом поляризації, схема котрої приведена на рис. 3.2 складається з поля-ризаційного сосуду 1, зробленого із струмонепровідного матеріалу вмістом не < 1 л, в якому розташовані два електроди 2 (пластини). Один бік пластин, їх ребра, місця контакту із ізоляційними провідниками покриті бітумною мастикою товщиною 1-2 мм. Пластини встановлені неізольованими сторонами одна до одної, завчасно зачищеними та знежиреними ацетоном. Відстань від центру пластин до поверхні грунту і дна стакану повинна бути не меньше як 30 мм.
Для вимірювання струму поляризації в ланцюг поляризуючих електродів 2, вимикачем струму 3, підключається мікроамперметр 4, а для вимірювання різниці потенціалів на поляризаційних електродах 2, тим же вимикачем 3, підключається мілівольтметр 5. На клеми 6 подається постійна напруга величиною 6-10 В, а величина поляризаційного струму встановлюється реостатом 7.
Відібрану пробу грунта, зберігаючи природну вологість, насипають у поляризаційний посуд 1 і ущільнюють вручну. Пластини готують за 10-15 хвилин до початку досліду. До клем 5, зберігаючи полярність, підключають джерело постійного струму. Вимикач струму 3 встановлюють в положення «Струм». Величину струму встановлюють реостатом 7. Пластини поляризують при дискретному збільшенні струму. Звичайно задають 3-4 значення струму, починаючи з 20-50 мкА. Кожне значення струму підтримують 5 хвилин. Різницю потенціалів між пластинами 2 вимірюють по максимальному відхиленню стрілки мілівольтметра 4 в момент вимкнення джерела струму при переводі переривача струму 3 у положення «Потенціал».
Рис. 7.2. Схема поляризаційної установки для виміру корозійної активності грунту
7.3.3. Порядок виконання досліджень
Дані, що характеризують досліджуваний грунт, показники приладів та результати обробки даних вимірювань заносять у таблицю визначення корозійної активності грунту (табл. 7.1.).
7.3.4. Обробка результатів вимірювань
Згідно з маштабом стандартної поляризаційної діаграми (рис. 7.3) за даними вимірів будують діаграму для дослідного зразка грунту. Після їх порівняння по стандартній поляризаційній діаграмі визначають область та категорію корозійної активності грунту. Тип ізоляції, склад ізоляційного покриття і спосіб активності захисту газопроводів від корозії визначають по таблиці 7.2.