Контрольні запитання

1. Перерахуйте параметри, що характеризують тепловологісний стан повітря.

2. Що називають абсолютною та відносною вологістю повітря?

3. Що таке вологовміст та вологоємність вологого повітря?

4. Як можна визначити відносну вологість повітря без I-d діаграми?

5. Як визначити по I-d діаграмі параметри тепловологісного стану повітря, якщо є показання психрометру?

6. Як на зміну відносної вологості повітря впливає зміна його температури, вологовмісту та ентальпії?

7. Від яких показників залежить мікроклімат в приміщенні та які з них нормуються?

8. Як визначити градієнт температури повітря по вертикалі та горизонталі об’єму приміщення?

9. Чому для теплого та холодного періоду року встановлені різні норми параметрів мікроклімату?

10. Які параметри мікроклімату називають допустимими та оптимальними?

11. Від чого залежать норми мікроклімату?

12. Якими приладами та як вимірюють рухливість повітря?

13. Якими приладами та як вимірюють температуру та вологість повітря?

14. Що таке парціальний тиск водяної пари? Від чого він залежить у вологому повітрі?

15. Від чого залежить парціальний тиск водяної пари, яка насичує вологе повітря?

Лабораторна робота № 4 Дослідження повітрообміну в приміщенні

Мета роботи: ознайомить з методикою визначення необхідного повітрообміну в приміщенні і основними прийомами виміру витрат повітря крізь вентиляційні решітки на витяжних каналах.

3.1. Основні відомості про повітрообмін в приміщенні

Параметри повітряного середовища в промислових і громадських приміщеннях встановлюються відповідними санітарними нормами.

Нормованими параметрами є: температура, відносна вологість і швидкість руху повітря, а також гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин, які знаходяться в повітрі.

Для того, щоб параметри повітряного середовища в приміщенні задовольняли нормативним потребам організовують повітрообмін. Повітрообміном в приміщенні називають часткову або повну заміну повітря, яке знаходиться в приміщенні і містить шкідливі речовини чистим атмосферним повітрям.

Необхідний повітрообмін L, м³/год , визначають за формулами:

При виділенні газових шкідливостей або пилу:

; (4.1)

при виділенні вологи:

; (4.2)

при виділенні явної теплоти:

= , (4.3)

де: G - виділення газу і пилу в приміщенні, л/год або мг/год; К_в - концентрація газу або пилу в повітрі, що видаляється з приміщення, л/м³ або мг/м³, при проектуванні приймається рівною ГДК; К_п - вміст газу або пилу у припливному повітрі, л/м³ або мг/м³; D - виділення вологи в приміщенні, г/год; d_в і d_п - вологовміст видаляємого і припливного повітря, г/кг сухого повітря; ρ - густина припливного повітря, кг/м³; Q_нд - виділення в приміщення, надмірного (явного) тепла, кДж/год; с - питома теплоємність повітря, яка дорівнює 1,005 кДж/(кг·К); t_в і t_п - температура видаляємого і припливного повітря, ^оС.

При виділенні в приміщення декількох видів шкідливих газів (СО₂ і ін.) необхідний повітрообмін визначається за формулою (4.1) для кожного окремого газу і приймається більше значення.

Якщо характер і кількість шкідливостей не піддаються обліку, а також для звичайних приміщень повітрообмін визначається за кратностями, значення яких наведені в відповідних розділах ДБН. Розрахунок ведуть за формулою:

L = V (±n), м³/год , (4.4)

де V - об’єм приміщення, м³; n - кратність повітрообміну, год^-1.

Кратністю повітрообміну називають кількість повітря, яке подається або видаляється за 1 годину з приміщення, віднесену до його внутрішньої кубатури. При цьому знаком (+) позначається обмін повітря по притоку, а знаком (-) по витяжці. Обчислені за формулами (4.1-4.4) кількості вентиляційного повітря відповідають зовнішньому припливному повітрю, температура якого t_з при розрахунках систем вентиляції приймають із довідкових таблиць окремо для теплого (t_з > +8⁰С) і холодного (t_з < +8⁰С) періодів року. Для Кривого Рогу відповідно t_з =26,5 ⁰С і –23 ⁰С, Р_бар = 99323 Па.

Розрахункові температури внутрішнього повітря, що видаляється, визначаються із відповідних розділів ДБН в залежності від призначення приміщення і району розташування будівлі.

При розрахунку вентиляції громадських і житлових приміщень враховують шкідливості, які виділяються людьми, це: теплота явна, вуглекислий газ (СО₂) і водяна пара (див. табл. 4.1). При цьому в навчальних приміщеннях повинна підтримуватися температура 16-22 ⁰С, відносна вологість 30-60 %, вміст СО₂ - 1 л/м³. Для лабораторій, препараторських і інших приміщень вищих навчальних закладів з виробничими шкідливостями приймають t_в = 16 ⁰С і φ = 40 % [2].

Таблиця 4.1