Клінічні симптоми до початку лікування

Ступінь 1 - інтермітуючого бронхіальна астма * Короткочасні симптоми виникають рідше 1 разу на тиждень * Короткочасні загострення (від кілька годин до декількох днів) * Нічні симптоми виникають не частіше 2 разів на місяць * Нормальні значення показників ФЗД між загостреннями * ОФВ1 або посв> 80% від належних * Добові коливання ПОС вид або ОФВ1 <20%.

Ступінь 2 - Легка персистуюча бронхіальна астма Симптоми виникають частіше 1 разу на тиждень, але рідше 1 разу на день * Загострення можуть порушувати активність і сон * Нічні симптоми вознікають частіше 2 разів на місяць * ОФВ1 або посв> 80% від належних * Добові коливання ПОСвид або ОФВ1 -20-30% Ступінь 3 - Може бути важка персистуюча бронхіальна астма Симптоми виникають щоденно * Загострення призводять до порушення активності і сну * Нічні симптоми виникають частіше 1 разу на тиждень * Необхідність у щоденному прийомі ß2-агоністів короткої дії * ОФВ1 або посв 60-80% від належних * Добові коливання ПОСвид або ОФВ1> 30%

Ступінь 4 - Важка персистуюча бронхіальна астма * Постійна наявність денних симптомів * Часті загострення * Часті нічні симптоми * Обмеження фізичної активності обумовлене БА * ОФВ1 або посв <60% від належних * Добові Колибань ПОСвид або ОФВ1> 30%.

Прослушать

На латинице

Словарь - Открыть словарную статью

Критерии контроля бронхиальной астмы (gina -2006)

Характеристика Контролируемая Частично Неконтролируемая

Дневные симптомы Нет контролируемая

дважды или менее в неделю Более чем дважды в

неделю

Ночные симптомы Нет Любые

Необходимость в Нет(дважды Более чем Наличие трех или

препарате, снимаю- или менее дважды более признаков

щем симптомы неделю неделю ЧКА в какую-либо

Ограничение Нет(дважды Любые неделю

активности или менее в

неделю

Функция легких Нормальная <80% расчетной

(ЖЕЛ или ПСВ1)

Обострения Нет Одно или более Одно в любую неделю

в год

Діагностичні критерії бронхіальної астми у дітей :

1. Клінічні критерії : типові повторні напади ядухи, переважно у нічний та

вранішній час, які проявляються утрудненим видихом і сухими

свистячими хрипами над усією поверхнею грудної клітки, частіше

дистанційними, тобто, які чути на відстані; клінічними еквівалентами

типового приступу ядухи є епізоди утрудненого на видиху свистячого

дихання (wheezing) і напади спазматичного сухого кашлю, які

супроводжуються гострим здуттям легенів і утрудненням видиху,

експіраторна задишка, у дітей раннього віку - змішана з переважанням

експіраторного компонента , симетричне здуття грудної клітки, особливо у

верхніх відділах, втяжіння міжреберних проміжків, у тяжких випадках –

трахеостернальна рефракція, коробковий відтінок, або коробковий тон

перкуторного тону, дифузні сухі свистячі хрипи на фоні жорсткого або

послабленого дихання, висока пробна проти астматична протизапальна

терапія;

2. анамнестичні критерії : періодичність виникнення характерних астма-тичних симптомів, часто сезонний характер загострень астми, розвиток проявів у нічний і вранішній час, почуття стиснення у грудній клітці, зв'язок появи вище зазначених ознак з перебуванням в атмосфері аероалергенів, полютантів, на фоні респіраторних інфекційних захворювань, після фізичного або психоемоційного навантаження, а також після дії інших чинників, зникнення симптомів астми після припинення контакту з причинно-значущим алергеном, ознаки супутніх атопічних захворювань у дитини, особливо алергічного ринокон'юктивіта або алергічної риносинусопатії, атопічного дерматиту, дерматорес-піраторного синдрому, медикаментозної і /або харчової алергії, прояви яких передують задовго до маніфестації астматичних симптомів, обтяжений по алергічній патології сімейний анамнез.

Допоміжні критерії:

3) рентгенологічні критерії: під час приступу-ознаки гострої емфіземи: підвищена прозорість обох легенів, фіксація грудної клітки в інспіратор ній позиції, горизонтальне розташування ребер, розширення міжреберних проміжків, низьке стояння, сплощення і мала рухомість діафрагми, в період ремісії - ознаки хронічного бронхіта: дифузне посилення легеневого малюнка, збільшення, посилення і не структурність коренів легенів; при прогресуванні процесу зростають прояви хронічної емфіземи: грудна клітина набуває бочкоподібної форми з розширенням переднього межитиння, серцева тінь зменшується;

4) функціональні критерії : обструктивний тип вентиляційних порушень за даними показників функції зовнішнього дихання (спірометрії)- ФЖЕЛ,ОФВ₁, ПШВ, ІТ, МОШ₂₅, МОШ₅₀ , МОШ₇₅, зворотність порушень бронхіальної прохідності (ОФВ₁), яка становить не менше ніж 15 % спонтанно через 5,15 і 30 хвилин після однієї інгаляції ß₂-агоніста (сальбутамола чи фенотерола), обструктивний тип вентиляційних порушень за даними пікфлоуметрії, яку використовують як для діагностики бронхіальної астми, так і для контролю за наступним її лікуванням. Індивідуальні портативні пікфлоуметри можна застосовувати як у клінічних, так і в амбулаторних умовах для регулярного домашнього моніторингу ПШВ, оскільки вони допомагають пацієнтам визначити ранні ознаки погіршення перебігу хвороби, порівнюючи наступні показники з попередніми;

5) лабораторні критерії: підвищений рівень еозинофілії крові;

6) алергологічні критерії: підвищений рівень еозинофілів у харкотинні і носовому слизу, підвищений рівень загального імуноглобуліну Е (ІgЕ) у сироватці крові, позитивні результати скарифікаційних шкірних проб (прик-тестів) у дітей віком старше 5 років, позитивний підвищений рівень алерген специфічних імуноглобулінів Е (ІgЕ) у сироватці крові (проводиться у дітей будь-якого віку, навіть у новонароджених, за інформативністю не перевищують шкірні тести).