Порядок виконання роботи

При проведенні процедур тип випромінювача, режим роботи (неперервний чи ім­пульсний), тривалість і інтенсивність імпульсів, тривалість процедури повинні бути точно визначені лікарем залежно від характеру захворювання та загального стану хворого.

1. Познайомитись з технічними характеристиками, призначенням та роботою апа­рата "УЗТ-1.01 Φ" , використовуючи інструкцію приладу.

2. Підключити до гнізда "Вихід" відповідний для проведення процедури вимірювач.

3. Для проведення процедури в неперервному режимі генерації натиснути кнопку "Н" перемикача "Режим роботи".

4. Встановити необхідну інтенсивність кнопкою перемикача "Інтенсивність" Вт/см².

5. Якщо режим імпульсний, натиснути кнопку "2","4" або "10" перемикача "Режими роботи".

6. Ділянку поверхні шкіри, що контактує з випромінювачем, необхідно змастити вазеліновим маслом або лікарською речовиною, наприклад гідрокартизоновою мас-тикою.

7. Встановити тривалість процедури. Для цього спочатку повернути ручку-вказівник за го­динниковою стрілкою в крайнє положення, після чого, повертаючи її в зворотному на­прямку, встановити на відповідну поділку часу. Після встановлення часу починається ви­промінювання.

8. Слідкувати, щоб між випромінювачем та шкірою не було прошарків повітря, тому що навіть тонкий прошарок (0,001мм) повністю відбиває ультразвукові коли­вання. Ознака поганого контакту - сильне нагрівання головки випромінювача.

9. Після процедури ватним тампоном звільнити поверхні шкіри та випромінювача від масла та протерти їх спиртом.

10.Відключити прилад від джерела струму та встановити його в гнізда футляра.

Застереження! Щоб не вивести з ладу кварцової пластинки випромінювача, не можна при ввімкненому генераторі залишати головку випромінювача в повітрі (не завантаженого). Якщо головка не підключена до пацієнта, її слід помістити у воду. Перед початком роботи апарат необхідно прогріти 5-10 хвилин.

Завдання для самостійної роботи

1. Застосування ультразвукових коливань у медицині

2. Основні характеристики ультразвуку.

3. Потік енергії хвилі. Інтенсивність хвилі. Вектор Умова

4. Властивості ультразвуку.

5. Методи одержання ультразвукових коливань.

6. Дія ультразвукових хвиль на живі організми.

Лабораторна робота № 3 визначення кровяного тиску

Кров'яний тиск і його величина мають велике значення для жит­тєдіяльності орга­ні­зму, а також є важливим інтегральним показни­ком гемодинаміки, а отже і діагнос­тич­ним показником. Робота серця і дія сил пружності стінок аорти приводять до пері­оди­чної зміни величини кров'яного тиску. Розрізняють максимальний (систоліч­ний) тиск, який являє собою тиск крові на стінки артерії під час систоли (скорочення) шлу­ночків серця, і мінімальний (діастолічний) тиск - теж саме під час діастоли (розс­лаб­лення) шлуночків. Різни­цю між ними називають пульсовим тиском. Важливим по­каз­ником є середній тиск, який являє собою середнє всіх миттєвих значень кров'я­ного тиску за час серцевого циклу. Ця величина характеризує затрати енергії на під­три­мання реальних значень кров'яного тиску протягом кардіоциклу.

Тиск крові можна виміряти прямим методом (катетеризації, при якому з допомо-гою поліетиленового зонда у великі судини вводиться мініатюрний манометр). Цей ме­тод використовується в хірургіч­ній практиці або в експериментах на тваринах. У клі­нічній практи­ці використовується непрямий метод (безкровний) вимірювання Тиску крові, відомий під назвою методу Короткова.

Мета роботи: вивчити фізичні основи методів вимірювання тиску крові і принцип роботи приладів, які застосовуються в клініці. Навчитися вимірювати систолічний і ді­астолічний тиск крові методом Короткова.

Прилади і матеріали: сфігмоманометр мембранний (тонометр), стетофонендо-скоп, барометр.