Завдання для самостійної роботи

1. Види радіоактивного розпаду.

2. Закон радіоактивного розпаду і його основні характеристики.

3. Види іонізуючого випромінювання і їх основні характеристики.

4. Експозиційна доза і одиниці її вимірювання. Потужність дози.

5. Поглинута доза і одиниці її вимірювання. Зв'язок між експозиційною і поглину­тою дозами.

6. Еквівалентна доза і одиниці її вимірювання. Коефіцієнт якості.

7. Вплив іонізуючого випромінювання на людину. Захист від іонізуючого випромі­нювання.

8. Методи дозиметричного та радіаційного контролю.

Лабораторна робота № 11 вивчення апарата для увч-терапії

Одним з найбільш розповсюджених фізіотерапевтичних методів є метод УВЧ-терапії, суть якого полягає в дії на тканини і органи змінним електричним полем ультрависокої частоти (30-300 МГц), що відповідає довжині хвилі від 10 м до 1 м. УВЧ-терапія застосо­вується при запальних процесах в кістках і суглобах, невралгії, бронхіальній астмі та ін­ших захворюваннях. Фізіологічна дія електричного поля УВЧ ґрунтується на дії змін-ного електричного поля на молекули та іони в тканинах організму. В результаті в ткани­нах виділяється значна кількість теплоти, що, в свою чергу, приводить до активізації біо­хімічних і фізіологічних процесів.

Мета роботи: вивчити будову та принцип роботи генератора УВЧ. Експериментально до­слідити вплив поля УВЧ на діелектрики і електроліти.

Прилади і матеріали: апарат УВЧ, посудини з електролітом і діелектриком, два тер-мометри, електроплитка.

Теоретичні відомості

1. Механізм дії увч поля на електроліти і діелектрики.

Жива тканина є складною системою, яка містить елементи типу електролітів (кров, міжм'я-зова рідина, лімфа), які проводять елект ричний струм і характеризуються електропровід-ністю (омічний опір), так і елементи, які є діелектриками (шкіра, жирова тканина) і характе­ризуються деякими значеннями діелектричної проникності ε. Під дією електричного поля в перших виникає переміщення віль них носіїв, тобто виникає струм провідності. При високо­частотних полях іони, які входять в систему живої тканини, переміщаються в одному напря­мку мало і під його впливом виникає зміна напрямку руху іона, тобто виникає коливання іона. Цей процес супроводжується виділенням значної кількості теплоти в тканинах. У діе­лектриках в електричному полі виникає зміщення позитивних і негативних зарядів мо­лекули (утворення електричних диполів) або орієнтація уже існуючих в діелектрику диполів вздовж силових ліній поля. У високочастотному полі проходить неперервна періодична зміна орієнтації полюсів диполя з відповідною частотою. Таке зміщення електричних зарядів всередині діелектрика, яке проявляється в утворенні диполів або їх обертанні в змінному електричному полі, називається струмом зміщення.

Розглядаючи тканини живого організму як однорідний діелектрик із значенням діеле­к­тричної проникності ε і електропровідністю γ, необхідно врахувати два різних механі­зми виділення тепла: за рахунок струму провідності (електроліти) і за рахунок струму зміщення (діелектрики). Кількість теплоти, яка виділяється в одиниці об'єму електроліту за одиницю часу, визначається за формулою:

Для діелектрика ця залежність записується у вигляді:

де k₁, k₂ - коефіцієнти пропорційності, Ε - напруженість електричного поля,

γ – електропровідність електроліту, ε - відносна діелектрична проникність діелект-рика, ε₀ - діелектрична стала, φ - кут, який визначає відставання по фазі коливань мо­лекулярних диполів від коливань напруженості електричного поля, ω – циклі­чна частота.

До складу організму входять тканини, які володіють властивостями як електролі­тів, так і діелектриків, тобто під дією поля УВЧ в тканинах виділяється теплота:

При частоті електричного поля, яка рівна 40,63 МГц, нагрівання діелектриків про­ходить інтенсивніше, ніж електролітів.

Клінічна практика показує, що в лікувальному ефекті УВЧ-терапії є нетепловий компонент. Механізм нетеплової дії поля УВЧ мало вивчений . Вважають, що коли-вання електричного поля УВЧ діють на механізми, які регулюють обмін речовин.