Значення продуктивності в ринкових умовах.
Розвиток економіки, підвищення національного добробуту залежить від подальшого підвищення продуктивності.
Національний дохід або валовий національний продукт у разі підвищення продуктивності збільшуються швидше, ніж показники витрат. Зниження ж продуктивності призводить до інфляції, пасивного торговельного балансу, повільних темпів зростання або спаду виробництва і до безробіття. Рівень продуктивності праці у народному господарстві та промисловості України досить низький. Згідно з розрахунками він становить у промисловості приблизно 10 % від рівня продуктивності праці в США.
Підвищення продуктивності є вираженням загального економічного закону, економічною необхідністю розвитку суспільства і має такі цілі:
1) стратегічну — підвищення життєвого рівня населення. За рахунок зростання продуктивності в країнах, що переходили до ринкової економіки, досягалося від 40 до 90 % життєвого рівня;
2) найближчу — підвищення ефективності діяльності галузей і підприємств, а також реальне зростання особистих доходів працівників.
В умовах посиленої конкуренції на ринках товару, послуг і праці великого значення набуває підвищення продуктивності праці на підприємствах, яке виявляється передусім у збільшенні маси продукції, що виробляється за одиницю часу за незмінної її якості, або в підвищенні якості і конкурентоспроможності за незмінної її маси, що виробляється за одиницю часу; зменшенні затрат праці на одиницю продукції. Це веде до зміни співвідношення затрат живої та уречевленої праці. Підвищення продуктивності праці означає, що частка затрат живої праці в продуктах зменшується, а частка затрат уречевленої праці збільшується. При цьому загальна сума праці, яка міститься в кожній одиниці продукту, зменшується. Зростання продуктивності праці сприяє скороченню часу виробництва й обігу товару, збільшенню маси і норми прибутку.
Показники продуктивності праці.
Продуктивність праці вимірюється двома показниками:
виробіток – відношення кількості виробленої продукції до величини робочого часу, витраченого на його виробництво
,
де
виробіток,
затрати часу,
обсяг
виробленої продукції.
Трудомісткість – це показник, який характеризує затрати часу на одиницю продукції
Рівень продуктивності праці на підприємстві можна характеризувати показниками трудомісткості продукції:
технологічна трудомісткість включає всі затрати праці основних робітників – як відрядників, так і почасовиків:
де
затрати праці основних робітників-відрядників;
затрати праці основних робітників-почасовиків.
Трудомісткість обслуговування виробництва включає всі затрати праці допоміжних робітників.
Виробнича трудомісткість включає всі затрати праці основних і допоміжних робітників.
Повна трудомісткість – це трудові затрати всіх категорій промислово-виробничого персоналу.
Нормативна трудомісткість визначає затрати праці на виготовлення одиниці продукції або певного обсягу роботи.
Планова трудомісткість – це затрати праці на одиницю продукції або виконання певної роботи з урахуванням можливої зміни нормативної трудомісткості шляхом здійснення заходів, передбачених планом підвищення ефективності виробництва.