1. Первинна профілактика онкозахворювань включає:

• Попередження дії канцерогенів;

• Нормалізація харчування і способу життя;

• Підвищення опірності організму до шкідливих факторів;

• Спостереження за пацієнтами підвищеного ризику;

• Виявлення і лікування передракових захворювань;

• Рання діагностика раку.

Для виявлення передракових захворювань і ранньої діагностики раку дуже велике значення мають профілактичні огляди. У відповідності до європейських стандартів існують скринінгові прогарами з урахуванням вікових особливостей людей.

• жінки старші 25 років – скринінг раку шийки матки;

• жінки старші 45 років –скринінг раку молочної залози;

• чоловіки і жінки старші 50 років – скринінг раку кишечника і шлунка;

• чоловіки старші 50 років – скринінг раку передміхурової залози.

Таким чином, жінки які досягли 25 річного віку, а чоловіки 50 річного повинні регулярно, не рідше одного разу на рік, проходити профогляди у онколога на предмет раннього виявлення раку.

2. Вторинна профілактика онкозахворювань включає:

• попередження повернення (рецидивів і метастазів) хвороби

• попередження виникнення нових випадків захворювань у вилікуваних онкохворих.

Захворювання органів дихання по поширеності і інвалідизаціїї займають 3-4-е місце в загальній структурі захворюваності, а в XXI віці, по прогнозам ВООЗ, піднімуться на 2-е місце.

Несприятлива екологічна ситуація, забруднення навколишнього середовища, недбале ставлення до природи, нехтування правилами безпеки на виробництві, недостатня пропаганда здорового способу життя, зокрема згубного впливу куріння на дорослий організм і недопустимість куріння дітей і підлітків - все це призвело до зростання захворюваності органів бронхолегеневого апарату, до росту онкологічної патології, зокрема раку легень. Останніми роками склались несприятливі соціально-економічні умови, погіршився добробут людей, намітилась тенденція до зубожіння частини населення. Дорожнеча більшості медикаментів і лікувально-діагностичних процедур зумовили недоступність медичної допомоги для частини населення. З’явилось таке негативне явище сучасності як "бомж". Все це також призвело до небувалого росту захворюваності на туберкульоз легень, проблема якого була успішно вирішена в 50-х та 60-х роках. Так, на зламі тисячоліть гостро постало питання епідемії туберкульозу, а як відомо, ріст захворюваності на туберкульоз легень є показником неблагополуччя в суспільстві. По даних ВООЗ, у всьому світі кожну секунду одна людина інфікується мікобактеріями туберкульозу, а в цілому ними вражена приблизно 1/3 населения земного шару.

Профілактика захворювань органів дихання - це завдання як медичне, так і загальнодержавне. Основним напрямком первинної профілактики повинно бути максимально можливе виключення контакту з органами дихання шкідливих домішок з повітря, що вдихається.

Ведуче місце в системі первинної профілактики належить боротьбі з курінням. Встановлено, що куріння більш агресивний фактор, ніж забруднення повітря. В нашій країні існує державна програма боротьби з курінням, яка включає в себе заборону реклами тютюну, попереджувальні надписи на пачках цигарок, сувору заборону куріння в суспільних місцях, заборону продажу тютюнових виробів неповнолітнім. На жаль, слід визнати, що цигарки залишаються предметом підвищеного попиту. Звідси, виходить, що боротьба з курінням в державних масштабах є важливим і далеко не використаним резервом первинної профілактики захворювань органів дихання серед населення.

Забрудненість повітря на робочих місцях в промисловості і сільському господарстві - є важливою причиною виникнення захворювань бронхолегеневого апарату. В багатьох дослідженнях доведено, що поширеність захворювань легень знаходиться в прямій залежності від концентрації пилу, а також інших шкідливих факторів. Ось чому велике значення для профілактики мають загальнодержавні заходи по охороні праці і зовнішнього середовища та по попередженню забруднення атмосфери (удосконалення технологічних процесів виробництва з метою зменшення викиду шкідливих речовин, вловлювання шкідливих газів промислових підприємств, розширення захисних лісонасаджень). Крім того, в ряді галузей промисловості і сільського господарства необхідно ширше застосовувати засоби індивідуального захисту, підвищити чистоту робочих місць. Органам санітарної інспекції більш жорсткіше здійснювати контроль за дотриманням норм гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин на робочих місцях.

Попередженню хронічних захворювань бронхолегеневого апарату сприяють заходи по загартуванню організму, санації ротової порожнини і верхніх дихальних шляхів, а також своєчасне і повне лікування гострих респіраторних захворювань.

Таким чином, основними заходами первинної профілактики є боротьба з курінням, запиленістю і загазованістю робочих місць, закалювання організму, раціональне працевлаштування і професійна орієнтація, повноцінне лікування хворих з гострими респіраторними інфекціями. Ці заходи слід здійснювати комплексно.

У профілактиці захворювань нирок можна виділити три основні завдання: запобігання гострим хворобам нирок; запобігання трансформації гострих хвороб нирок у хронічні; запобігання прогресуванню хронічних хвороб нирок, сприяння його сповільненню та стабілізації процесів.

Профілактика гострого гломерулонефриту зводиться, насамперед, до запобігання різним інфекційним захворюванням, особливо таким, як ангіна, скарлатина, запалення легенів, грип, гострі респіраторні вірусні інфекції. Це можливо завдяки системі заходів, спрямованих на загартування організму, що сприяє підвищенню опірності до інфекції. Мають значення протиінфекційні санітарно-гігієнічні заходи (провітрювання приміщень, користування марлевими масками, тощо).

Хворим на хронічний гломерулонефрит необхідно остерігатися переохолоджень, застудних захворювань, нервової та фізичної перевтоми. Їм протипоказана тяжка фізична праця, робота на відкритому повітрі в холодну пору року, в гарячих та холодних цехах. З великими застереженнями слід підходити до профілактичних щеплень. Питання про можливості вагітності та пологів вирішується індивідуально для кожної хворої. Інфекції, переохолодження, перевтома, різкі порушення режиму та дієти, вагітність, а також профілактичні щеплення невдовзі після гострого гломерулонефриту можуть призвести до повернення захворювання.

Найбільш поширені захворювання опірно-рухового апарату можуть бути запального характеру (ревматоїдний артирт, ревматичний артрит, реактивний артрит), обмінно-дистрофічного характеру (остеоартроз, остеохондроз хребта, подагра), а також захворювання пов’язані з порушенням осанки (сколіоз), деформацією ступнів (плоскостопість).

Профілактичні заходи запальних захворювань суглобів повинні бути спрямовані на виявлення і санацію вогнищ гострої і хронічної інфекцій, загартування організму для підняття імунного статусу організму.

Для профілактики обмінно-дистрофічничних захворювань суглобів необхідно уникати травм суглобів, розумно навантажувати суглоби, підтримувати нормальну масу тіла, регулярно займатися лікувальною фізкультурою, дотримуватись раціонального харчування з виключенням з раціону продуктів при розщепленні яких утворюється значна кількість сечової кислоти (печінка, телячий язик, гриби, сардини, рибна ікра, бобові, щавель, шпинат, спаржа, пиво, шоколад, какао, міцні чай і кава).

Остеохондроз (деградація, руйнування міжхребцевих дисків) у 80% випадків являється причиною болю в спині. В залежності від локалізації (шийний, грудний, поперековий) він може викликати головні болі і болі в руках, болі внутрішніх органів, болі в нижніх кінцівках.

Для профілактики остеохондрозу і зменшення його загострень бажано дотримуватись деяких правил, що зменшують навантаження на хребет:

• Завжди старатися рівно тримати спину

• Старатися не піднімати важких предметів. Якщо це необхідно, то піднімати їх потрібно присівши, а не зігнувшись.

• Частіше рухатися, щоб не виникала атрофія мускулів спини

• Як можна частіше висіти на турніку і плавати

• Сон на твердому ліжку(бажано ортопедичний матрац) на спині або на животі.

Плоскостопість – деформація стопи із сплощенням її склепінь, хвороба сучасної людини, яка спочатку не приносить великих незручностей, але розвиваючись повільно і непомітно здатна перетворити її життя в кошмар. Вірний супутник плоскостопості – остеохондроз. Лікарі іноді не можуть визначити, що з’явилось у хворого раніше – деформація стопи чи хвороба хребта.

В здоровій стопі потужні зв’язки і мускули формують два склепіння – подовжнє (по внутрішньому краю стопи ) і поперечне (між основами пальців) Така складна конструкція потрібна не тільки для опори, але і для того, щоб гасити коливання при ходьбі і спасати організм від перевантажень, перш за все головний мозок.

Під дією несприятливих факторів склепіння стопи деформуються, стають більш плоскими і не можуть бути добрим амортизатором. В результаті страждає хребет, суглоби, голова.

Жінки страждають плоскостопістю в 4 рази частіше чоловіків і пов’язане це, частіше всього, з незручним жіночим взуттям. Елегантна жіноча ніжка на високому каблуку – один із головних символів жіночості. При цьому про здоров’я ми думаємо в останню чергу. Спеціалісти стверджують, що постійне носіння взуття на високому каблуку – головна причина хвороб ніг! Вся проблема в тому, що коли ми ходимо на високому каблуку, основний тягар тіла переходить на область поперечного склепіння, який його не витримує, і з часом може деформуватися, від чого і виникає поперечна плоскостопість. П’яточне сухожилля виявляється незадіяним і поступово атрофується. Але це ще не все. Ми ніколи не пов’язуємо жіночі хвороби з взуттям, а між іншим, довге носіння високих каблуків може призвести до зміщення тазових кісток, що і провокує подібні неприємності. Крім того високий каблук посилює вигин спини і загрожує викривленням хребта. Безпечним для здоров’я спеціалісти рахують каблук до 5 см для жінок і до 1,5 – для чоловіків. Що торкається заповітних 9 см – ця висота рахується практично екстремальною. Ортопеди радять приберегти таке взуття для особливих випадків, а не для постійного носіння.

Для профілактики плоскостопості потрібно постійно тренувати мускули і зв’язки стоп. Це може бути ходьба босоніж по траві, камінцях, піску. До вправ для профілактики плоскостопості відносяться: ходьба на п’ятках; ходьба з підігнутими пальцями, з піднятими пальцями; ходьба на зовнішньому склепінні стопи; перекладання різних по формі предметів, захвативши їх пальцями стопи; катання маленького гумового м’яча вздовж склепінь стопи.

Вже в дошкільному віці хребет дитини починає зазнавати підвищеного навантаження. Часто на кухні або за письмовим столом у тата дитина опановує перші ази грамоти. В період початку регулярних занять в школі навантаження на хребет зростає в декілька раз. Хребет дитини сам “шукає” для себе зручну позу… Зручну, але не завжди правильну! Якщо батьки своєчасно не приймуть заходів, що сприяють виробленню правильної осанки, то наслідки неминучі і не завжди поправні. Медицина ще не перемогла таку хворобу як сколіоз, а от методи профілактики давно відомі. Один з них – це правильно організоване робоче місце школяра. Які ж вимоги до робочого місця ?

1. Стілець. Глибина сидіння повинна бути трохи меншою, ніж відстань від підколінної ямки до куприка. Якщо немає можливості придбати стілець з ортопедичною спинкою, у відповідності до зросту, треба скористатися підручними засобами і зробити імпровізовану спинку. Дуже зручно, якщо на спинці стільця в ділянці попереку є спеціальний валик, що попереджує надмірне перевантаження паравертебральних (навколохребтових) мускулів. Якщо дитина ще не торкається ногами підлоги, під ніжки їй потрібно підібрати підставку. Кути “стопа-литка” і “литка-стегно” рекомендується наблизити до значення 90 градусів.

2. Стіл. Лікті дитини повинні вільно опиратися на письмовий стіл (тобто на стілешницю, яка розташовується на рівні сонячного сплетіння ). Потрібно стежити за відстанню від очей до зошита (книги). Оптимальна відстань - 30 см. Для того, щоб уточнити відстань необхідно попросити поставити лікоть на стіл і подивитися вперед перед собою – якщо стілешниця розташована правильно, то кінчик середнього пальця торкається зовнішнього кута ока.

3. Читання. Книги бажано розташовувати на спеціальній підставці на відстані витягнутої руки від очей. Якщо книга буде лежати перед дитиною на столі, частіше розташовуючись правіше чи лівіше, то звичний нахил і поворот голови за дуже короткий термін перевантажать шийний відділ хребта малого учня. А батьки будуть ламати голову в пошуках причин частого головного болю.

4. Письмо. Зошит правильно розташовувати під кутом 30 градусів – при такому нахилі добре видно те, що “виходить з під пера”. Іншим способом розташований зошит заставить і голову більше нахиляти, і повертати тулуб по осі.

5. Освітлення. Настільна лампа – це ідеальний варіант для освітлення робочої поверхні. Світло повинно падати зліва і спереду, не створюючи тіні. Рекомендована потужність лампи - 60 ватт. А природне світло і розташування стола ближче до вікна дозволить максимально використовувати світловий день.

6. Добрі звички. Необхідно навчити дитину сидіти рівно під час занять, спираючись на обидві стопи і на обидві ягодиці. Кожні 40 хвилин бажано робити активні перерви. Рух зніме напругу і стомленість, і підніме настрій.

7. Шкідливі звички. Класти ногу на ногу або підгинати одну ногу під себе, звішувати неробочу руку вниз, сидіти перед столом в пів-обороту, дивитися одночасно телевізор – це швидкий шлях до порушення постави. Перераховані звички, часом, проявляються у дітей ще до зустрічі зі шкільними турботами.

Звичайно, профілактика порушень постави і сколіозів повинна бути комплексною і включати:

• Сон на твердому матраці (краще ортопедичному) лежачи на спині або на животі

• Правильна і точна корекція взуття: усунення функціонального вкорочення кінцівки, що виникає за рахунок порушень постави, компенсація дефектів стоп (плоскостопість, клишоногість)

• Організація і суворе дотримання режиму дня

• Постійна рухова активність (прогулянки, заняття спортом, плавання)

• Відмова від таких шкідливих звичок як стояння на одній нозі, неправильне положення тіла під час сидіння (за партою, робочим столом, вдома у кріслі і т.д.)

• Контроль за правильним рівномірним навантаженням на хребет при носінні рюкзаків, сумок, портфелів і ін.

• Плавання

• Виконувати спеціальні вправи для тренування мускулів спини і живота.

Задача цих вправ полягає в тому, щоб збільшити силу і статичну витривалість мускулів спини і живота, тоді вони зможуть на протязі довгого часу утримувати хребет в прямому положенні з підведеною головою.

Силова витривалість мускулів-розгиначів спини оцінюється часом утримання на звису половини тулуба і голови в позі “ластівка” або “рибка” на животі. Для дітей 7-11 років нормальний час утримання тулуба складає 1,5 – 2 хвилини, для підлітків - 2-2,5 хвилини, для дорослих – 3 хвилини.

Силова витривалість мускулів черевного преса оцінюється кількістю переходів із положення лежачи на спині в положення сидячи (темп виконання 15-16 разів за хвилину). При нормальному розвитку черевного преса діти 7-11 років виконують цю вправу 15-20 разів, а у віці 12-16 років – 25-30 разів.

Контрольні питання до теми 12:

1. Що являє собою первинна і вторинна профілактика захворювань?

2. Пріоритетні завдання в області профілактики і укріплення здоров’я.

3. Ожиріння та його вплив на здоров’я взагалі, і в залежності від типів ожиріння.

4. Профілактика ожиріння.

5. Фактори ризику цукрового діабету.

6. Профілактика цукрового діабету.

7. Фактори ризику ССЗ.

8. Профілактика ССЗ

9. Що включає в себе модифікація способу життя при ССЗ?

10. Фактори ризику онкозахворювань.

11. Профілактика онкозахворювань.

12. Фактори, що сприяють захворюванням бронхолегеневого апарату.

13. Профілактика захворювань органів дихання.

14. Профілактика захворювань нирок

15. Фактори, що сприяють розвитку захворювань опірно-рухового апарату.

16. Профілактика захворювань опірно-рухового апарату.

17. Профілактика деформацій стопи та хребта.

18. Профілактика деформацій стопи.

19. Профілактика деформацій хребта.

При підготовці методичних рекомендацій використано літературу:

1. Пиріг Л.Я. “Клінічна нефрологія”, Київ, Здоров’я 2004 р.

2. Тер-Вартанян. Ревматологические заболевания суставов. Ревматология. 2005

3. Боднар П.М. Ендокринологія Київ, Здоров’я 2002 р.

4. Профилактика ожирения,сахарного диабета, онкозаболеваний. www.zdorove.ru

5. Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний. www.medicinform.net.

6. Пенькова И.В. Профилактика нарушений осанки у детей.

Додаток

Європейська шкала для визначення індивідуального ризику розвитку серцево судинних захворювань і/або їх ускладнень:

По ній в залежності від статі, віку, паління, систолічного артеріального тиску і рівня загального холестерину в крові знаходять клітинку з інформацією індивідуального ступеню ризику. Для зручності цифра розташована на кольоровому фоні. Зелений фон – ризик низький. Жовтий і оранжевий фон – ризик середній. Червоний фон – ризик високий. Бордовий і коричневий фон – ризик дуже високий.

Індекс маси тіла (ІМТ) = маса тіла (кг) / зріст (м) ²

ІМТ	Значення
< 19,9	Дефіцит маси тіла
20 - 24,9	Норма
25 - 29,9	Надлишкова маса тіла
30 - 39,9	Ожиріння
> 40	Виражене ожиріння

Індекс талія/стегна = окружність талії / окружність стегон

Індекс талія/стегна	Тип розподілу жирової тканини
0,8 - 0,9	Проміжний
< 0,8	Гіноїдний (стегново-ягодичний)
> 0,9	Андроїдний (абдомінальний)

14