- •3. Проблема походження релігії
- •12.Яке значення для розвитку світових релігій мав шаманізм?
- •15. Ведичні релігії Стародавньої Індії
- •15 Які релігії давної Індії ви знаете?
- •16. Джайнізм
- •17 Конфуціанство.
- •18. Даосизм
- •19..Зороастризм.
- •24. В чому полягає особливість віровчення і культу в ісламі?
- •26. Ісус Христос як засновник християнства
- •27. Поділ християнської церкви на православ’я, католицизм і протестантизм.
- •28. Особливості віросповідання і культу в католицизмі
- •29. Особливості віросповідання та культу в православ’ї
- •30. Реформація хv-XVI ст.. Як основа виникнення й розвитку протестантизму.
- •33. Проаналізуйте основні течії ісламу (шиїзм, сунізм, хариджизм).
- •34. Коли і як відбулася християнізація Русі-України?
- •35. Як розвивалась греко-католицька церква?
- •36. У чому проблеми розвитку та функціонування християнських церков у сучасній Україні?
- •37.Яке місце посідає протестантизм в історії України?
- •38 Розкрийте зміст категорії свобода совісті,релігії,церкви?
- •43.Які існують пріоритети держаної політики Укр щодо релігії та церкви?
33. Проаналізуйте основні течії ісламу (шиїзм, сунізм, хариджизм).
Хариджити (араб. “хариджі” – повсталий) утворили самостійну течію напри кін. VII ст. Хариджити виступали за рівність всіх мусульман незалежно від походження й кольору шкіри. У традиційному ісламі затверджувалося, що главою релігійної громади, халіфом, може стати тільки родич Мухаммада, його нащадок по тій або іншій лінії споріднення. Однак, за вченням хариджитів, главою релігійної громади, халіфом, навпаки, може бути будь-який послідовник ісламу, який добре знає догмати ісламу. Громада обирає халіфа-імама, і вона ж має право змістити будь-якого неугодного халіфа і навіть позбавити його життя.
Харджит окрім віри в догмати ісламу і виконання всіх передбачених норм, повинен поєднувати віру з конкретними справами, захищати свою організацію – громаду.
Сунізм (араб. "люди Сунни") найбільший напрямок в ісламі(майже 90 % мусульман світу). Тут виникало мало особливих течій або сект. Найбільш відома - ваххабізм, специфічна релігійно-політична течія нового часу.
Розділення ісламу на сунізм і шиїзм відбулося в результаті політичної боротьби за престол халіфату. Ідеологічною основою протиставлення стала відмінність у визнанні того, якої стародавності хадиси (оповіді про діяння, вчинки та вислови Мухаммада) прихильники ісламу визнають священними й, отже, канонічними джерелами права. Шиїти (араб. ши'а – "угруповання, партія, прихильники") визнають тільки ті хадиси, які сходять до двоюрідного брата й зятя Мухаммада халіфа Алі і його двох синів. Згідно цим хадисам, продовжити справу пророка, охороняти релігію й управляти світськими справами можуть тільки прямі нащадки Мухаммада. Для сунітів коло священних збірників хадисів значно ширше, і законними спадкоємцями Мухаммада вони визнають не тільки Алі, але й деяких інших халіфів.
Шиїти, як і суніти, визнають святість Корана. До того ж мають власні “священні писання” – ахбари, куди входять хадиси, створення яких пов'язано з ім'ям Алі. Найбільш впливовими духовними особами в шиїтів вважаються великі мулли. Серед мулл найбільш авторитетні й шановані вчені-теологи вдостоюються звання аятола (“божественне знамення”), а вищим рангом у шиїтської гілки ісламу вважається “великий аятола” (“відбиття Аллаха”). На відміну від сунітського ісламу в шиїтів широко розповсюджений культ мучеників.
Головна риса шиїзму – віра в те, що законними спадкоємцями пророка Мухаммеда – імамами – можуть бути тільки його родичі-нащадки, а "обрані" громадою халіфи незаконні. У зв'язку з цим шиїти відкидають Сунну, складену при перших халіфах з переказів про пророка. Але шиїзм не залишився єдиним, усередині нього виникли різні течії. Послідовники шиїзму – імаміти визнають 12 імамів із числа прямих нащадків Алі.
34. Коли і як відбулася християнізація Русі-України?
Київський князь Володимир, хрестився в 988 р., почав енергійно стверджувати християнство в державному масштабі. За його наказом жителі Києва були хрещені в Дніпрі. За порадою християнських священиків, в основному вихідців з Болгарії та Візантії, дітей «кращих людей» передавали духовенству для навчання грамоті, християнських догматів і виховання в християнському дусі. Подібні дії були здійснені і в інших землях. На півночі країни, де залишалися сильні язичницькі традиції, спроби хрещення часом зустрічали труднощі, приводили до повстань. Так, для підкорення новгородців потрібна була навіть військова експедиція киян на чолі з дядьком великого князя Добринею. І протягом ряду наступних десятиліть і навіть століть у сільських місцевостях існувало двовірство - своєрідне поєднання колишніх уявлень про світ надприродного, язичницькі кургани, буйних свят рідної старовини з елементами християнського світогляду, світосприйняття.
Прийняття християнства мало велике значення для подальшого розвитку давньоруської держави. Воно ідеологічно закріплювала єдність країни. Створювалися умови для повноправного співпраці племен Східно-Європейської рівнини в політичній, торговельній, культурній сферах з іншими християнськими племенами і народностями на основі спільних духовних і моральних принципів. Хрещення на Русі створило нові форми внутрішнього життя і взаємодії з навколишнім світом, відірвало Русь від язичництва і магометанську Сходу.