Агрегування - об'єднання, укрупнення економічних показників (інформації) за певними ознаками. Застосовується у плануванні, статистичній звітності, економіч-них моделях тощо.
Автономні витрати витрати макроекономічних суб"єктів на купівлю кінцевих товарів та послуг, які не залежать від величини реального національного доходу країни.
Автономне споживання - частина загальних витрат на споживання, яка не змінюється зі змінами національного доходу чи доходу кінцевого використання. Автономне споживання — це певний мінімальний рівень споживчих витрат, які необхідні для підтримки базового рівня життя і здійснюються навіть за нульового доходу.
Автоматична фіскальна політика заснована на системі вбудованих стабілізаторів. Під вбудованим стабілізатором розуміють економічний механізм, який автоматично реагує на зміну економічного стану без необхідності прийняття певних рішень з боку уряду, здійснення ним певних проектів.
Автономні інвестиції частина реальних інвестицій, яка не залежить від рівня та змін національного доходу і здійснюється при незмінному сукупному попиті на блага.
Амортизація - процес поступового перенесення вартості основних
фондів на продукт, що виготовляється з їх допомогою .Амортизаційні
нарахування проводяться за встановленими нормативами .
Ациклічні показникитакі, які безпосередньо не повязані з діловим циклом. Це, наприклад, експорт.
Антициклічні показники мають тенденцію до зростання у фазі
економічного падіння та скорочення у фазі економічного
піднесення. Це запаси готової продукції, запаси факторів
виробництва, рівень безробіття, рівень інфляції, рівень банкрутств.
АКСЕЛЕРАТОР — коефіцієнт, який показує, скільки одиниць додаткового основного капіталу необхідно для виробництва додаткової одиниці продукції.
АНАЛІЗ "ВИТРАТИ — ВИГОДИ" — спосіб розрахунку і оцінки суспільних витрат та загальних соціальних вигод, пов'язаних з будь-яким економічним проектом. Аналіз "витрати — вигоди", як правило, використовується державними органами при оцінці інвестицій, здійснюваних у великомасштабні державні проекти з метою визначення приросту добробуту та чистої соціальної вигоди, які отримає країна від реалізації цих проектів.
БЮДЖЕТ — грошове вираження збалансованого кошторису доходів та витрат за певний період.
Бюджетна система- Це сукупність бюджетів усіх рівнів, які врегульовані правовими нормами і формуються за единими принципами, зумовленими характером державного устрою та адміністративно-територіальним поділом країни.
БЮДЖЕТНИЙ НАДЛИШОК — перевищення надходжень від оподаткування над державними витратами.
БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА — система заходів, спрямованих на регулювання державних фінансів за допомогою податкових важелів з метою забезпечення високого рівня зайнятості і стабільного динамічного розвитку економіки країни.
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА — сукупність комерційних і спеціалізованих банків (інвестиційних, ощадних та ін.) та банківських інститутів у їх взаємозв'язку, які діють в межах єдиного фінансово-кредитного механізму в країні в певний історичний період. У дворівневій банківській системі на першому рівні знаходиться центральний банк, а на другому — мережа комерційних банків та інших розрахунково-кредитних установ.
Боргове фінансування бюджетного дефіциту -здійснення державних запозичень за рахунок випуску та реалізації державних цінних паперів (облігацій, казначейських векселів тощо) на внутрішньому та зовнішньому ринках за визначених умов, витісняє частину інвестицій із виробничого процесу, зумовлює зменшення чистого експорту, збільшення ринкової ставки відсотка і зниження споживчих видатків.
Безробітні це особи у віці 15 — 70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мають роботи (прибуткового заняття), шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних 2 тижнів. До цієї категорії відносяться також особи, що навчаються за направленнями служби зайнятості, знайшли роботу і чекають відповіді або готуються до неї приступити, але на даний момент ще не працюють.
Безробіття відповідає стану незайнятості працездатного населення та має негативні економічні й соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення.
Безробіття Фрикційне виникає, коли люди тимчасово знаходяться без роботи в результаті зміни місця праці. Цей вид безробіття виникає в короткостроковому вимірі.
безробіття Структурне виникає в результаті зміни структури економіки, наприклад, внаслідок технологічної революції.
безробіття Циклічне виникає внаслідок коливань економіки В фазі рецесії підприємства звільняють робочих та наймають на роботу в разі економічного підйому. Вважається, що кон'юнктурне безробіття зникає через 2-3 роки.
Безробіття Природне це частка безробітних , яка відповідає доцільному рівню повної зайнятості в економіці, тобто потенційному ВВП. Даний рівень безроьіття не пов'язаний з динамікою економічного зростання,
БЕЗРОБІТТЯ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ — вид безробіття, пов'язаний з функціонуванням самих інститутів ринку праці та факторами, які впливають на попит та пропозицію на ньому (неповна інформація про вакансії, завищений рівень допомоги у зв'язку з безробіттям, занижені податки на доходи та інше).
Валютна система - це сукупність форм грошових розрахунків і фінансово-кредитних інструментів організації валютних відносин. Розрізняють національну, міжнародну (регіональну) та світову ва-лютні системи.
Валютний курс - ціна однієї валюти, виражена в одиницях іншої валюти.
Відмови ринку - нездатність ринкового механізму в певних умовах забезпечувати ефективність за Парето.
Відмови ринку ставлять питання про потреби впливу держави на економічну сферу, і ступінь цього впливу залежить від надзвичайно великої кількості факторів: як від стану ринкової економіки в цілому, так і від стратегії державного економічного розвитку.
ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ — кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом на безоплатній і безповоротній основі, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.
ВИРОБНИЧА ФУНКЦІЯ — функція, яка відображає зв'язок між ресурсами (факторами) виробництва та реальним продуктом, тобто сукупною пропозицією.
ВНУТРІШНІЙ ДЕРЖАВНИЙ БОРГ — внутрішня заборгованість держави фізичним та юридичним особам, утворена внаслідок залучення коштів, отриманих від випущених в обіг, але ще не погашених державних позик. Набуває форми облігацій внутрішніх державних позик, державних скарбничих зобов'язань, позик центрального та комерційних банків. Може формуватися за рахунок використання вкладів населення в державних банках, невиплачених сум пенсій, заробітної плати і т. ін.
Валові інвестиції - це загальний обсяг інвестування за певний період, що спрямоване на нове будівництво, придбання засобів виробництва та приріст товарно-матеріальних засобів.
ВВП це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені на території країни для споживання, експорту та накопичення не залежно від національності за рік. За виробничим методом ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидії. Вперше це поняття було запропоновано в 1934 р Саймоном Кузнецом
Потенційний ВВП - вважають обсяг виробництва за умови
повної зайнятості ресурсів. Під час спаду він менший за цей рівень,
потім поступово повертається до нього, а інколи перевищує цей рівень під час піднесення економіки
Номінальний ВВП вимірюється в поточних цінах на момент виробництва ВВП=∑p1q1, p1,q1-рівень цін,обсяг в-ва у поточному періоді.
Реальний ВВП обсяг в-ва,який вимірюється у фактичних цінах того року,який береться за базу розрахунку.Y=∑p0q1.На величину Y вплив.1 фактор-зміна обсягів в-ва.
Дефлятор ВВП.використовують для визначення відмінностей між реал.і номін.ВВП DeflY = P=номінальний/реальний.Дефлятор ВВП- індекс цін,який показує у скільки разів ↑ ціни в поточ.періоді порівняно з попереднім;показує у скільки разів номін.ВВП перевищує реальний.Defl Y=In-індекс Пааше=∑p1q1/∑p0q1.виражаєтьсяв%
ВНД - це сукупна вартість кінцевих продуктів, створених національним капіталом як на території країни, так і за кордоном упродовж року. Це найзагальніший показник, який охоплює кінцеві результати економічної діяльності всіх господарських одиниць у виробничій сфері та у сфері нематеріальних послуг.ВННД
Гранична схильність до споживання частка видатків на споживання у будь-якій зміні використовуваного доходу ; це величина яка показує на скільки одиниць збільшиться обсяг споживання при зміні використовуваного доходу на одиницю
Гранична схильність до заощадженняце додаткове заощадження, яке виникає з додатковою гривнею доходу.
Грошові агрегати -сукупність грошових засобів у визначеній конкретній формі, поєднаних особливими якісними ознаками (ступенем ліквідності, швидкістю обігу, функціональною роллю в економіці) в окремий елемент грошової маси. Склад і структура грошової маси визначається рівнем розвитку і характером грошового ринку в кожній країні, а також особливостями монетарної політики, яку проводить центральний банк.
ГРОШОВИЙ ОБІГ — безперервний рух грошей, які виконують функції засобузасобу обігу і платежу, тобто обслуговують кругообіг товарів та послуг.
Грошова база - один з осн.параметрів грош.ринку. Вона являє собою реальну грош.масу і обчислюється на основі ділення номін.грош.маси на ціну: MS =M/P.
ГРОШОВИЙ РИНОК — ринок короткострокових кредитних операцій (до 1 року), на якому попит на гроші та їхня пропозиція визначають рівень процентної ставки, тобто ціну грошей.
ГРОШОВО-КРЕДИТНА (МОНЕТАРНА) ПОЛІТИКА — сукупність форм та інструментів державного впливу на пропозицію грошей з метою регулювання економічного циклу, попередження і подолання спаду виробництва, досягнення на національному ринку рівноваги за умов повної зайнятості і відсутності інфляції. Грошово-кредитна політика визначається урядом країни, але в життя впроваджується центральним банком (НБУ).
Грошовий мультиплікаторКоефіцієнт пропорційності між пропозицією грошей і грошовою базою одержав назву грошового мультиплікатора, або мультиплікатора грошової бази (money multiplier – mm). m = (сr+1)/(сr+rr). Грошовий мультиплікатор визначає відношення пропозиції грошей до грошової бази, а також суму, на яку збільшується пропозиція грошей при збільшенні грошової бази на одну грошову одиницю. Оскільки сr>0, а 0<1, то m>1. Збільшення коефіцієнта депонування і норми ре¬зервування зменшує грошовий мультиплікатор.
ГРОШОВА СИСТЕМА — форма організації грошового обігу, яка історично та законодавчо склалася в кожній країні.
Грошово-кредитна система
Депресія - період економічної кризи, який характеризується спадом виробництва, ділової активності, високим рівнем безробіття
Державний бюджет це фінансовий план утворення і використання грошових фондів держави протягом року, інакше кажучи – це баланс доходів і витрат держави, який складає міністерство фінансів.
Державний борг це сукупність усіх боргових зобов'язань держави перед своїми кредиторами.
Дезінфляція - зниження темпів росту інфляції або її повне припинення .
Дискреційна фіскальна політика(бюджетно-податкова)передбачає проведення заходів уряду, що спрямовані на забезпечення повної зайнятості та виробництва неінфляційного ВВП шляхом зміни державних видатків, системи оподаткування та підходів до формування державного бюджету в цілому.
Декретовані гроші
Дефіцит недостатність коштів, ресурсів порівняно з раніше намічається, запланованим або необхідним рівнем. Стосовно до бюджету дефіцитом називають перевищення витрат над доходами.
Дефляція- тривале зниження рівня цін.
Дефолт - невиконання зобов'язань,відмова сплати боргу, припинення виплат процентів на цінні папери.
ДЕФІЦИТ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ — перевищення витрат бюджету над його доходами.
ДЕФЛЯТОР ВВП — індекс цін, який враховує динаміку цін та зміни в структурі виробництва. Визначають як відношення номінального ВВП до реального ВВП.
ДЕФЛЯЦІЙНИЙ РОЗРИВ — такий стан економіки, коли сукупні витрати менші, ніж вартість потенційного обсягу національного виробництва, що зумовлює падіння загального рівня цін.
ЕКЗОГЕННІ ЗМІННІ — величини, що перебувають поза макромоделлю (як правило, це технологія виробництва, характер поведінки економічних суб'єктів на кожному з ринків, ставка оподаткування, державні витрати, величина пропозиції грошей).
Економічне зростання - довгострокова тенденція збільшення потенційного
рівня виробництва за умов повної зайнятості.
ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА — певним чином упорядкована система зв'язків між виробниками і споживачами матеріальних та нематеріальних благ і послуг.
ЕКОНОМІЧНИЙ ЦИКЛ — характеризується періодичним зростанням та падінням ділової активності, що виявляється у формі невідповідності попиту і пропозиції
Економічний розвиток - це процес безупинної зміни матеріального базису виробництва а також усієї сукупності різноманітних відносин між економічними суб'єктами, соціальними групами населення.
Екстенсивний тип економічного зростаннязбільшення виробничих потужностей внаслідок збільшення кількості використовуваних факторів виробництва.
Економічні коливання– це зміни, що повторюються, в характері ділової активності, що відображається на обсягах національного виробництва, яке послідовно проходить стадії розквіту, спаду, застою, підйому, [знову] розквіту, і т.д.
Економічно активне населення - це частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. Кількісно ця група населення складається із чисельності зайнятих економічною діяльністю і чисельності безробітних, які на цей момент не мають роботи, але бажають її одержати.
Економічно неактивне населення — це особи у віці 15-70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні, тобто – це та частина населення, яка не входить до складу ресурсів праці. До них належать: - учні, студенти, курсанти, які навчаються в денних навчальних закладах; - особи, які одержують пенсію за віком або на пільгових умовах; - особи, які одержують пенсію у зв'язку з інвалідністю; - особи, зайняті веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми, хворими родичами; - особи, які не можуть знайти роботу, припинили її пошук, вичерпавши всі можливості, проте вони можуть і готові працювати; - інші особи, яким немає необхідності працювати незалежно від джерела доходу
ЕКЗОГЕННІ ЗМІННІ — величини, що перебувають поза макромоделлю (як правило, це технологія виробництва, характер поведінки економічних суб'єктів на кожному з ринків, ставка оподаткування, державні витрати, величина пропозиції грошей).
ЕКОНОМІЧНА КОН'ЮНКТУРА — напрямок та ступінь зміни сукупності показників (або показника), які характеризують розвиток народного господарства.
ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА — сукупність економічних цілей та завдань, а також цілеспрямованих дій держави на господарські процеси на макро- і мікрорів-нях з метою створення й удосконалення рамкових умов економічного розвитку в межах обраного суспільного ладу.
ЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА — стан економіки, коли попит дорівнює пропозиції і жоден учасник ринку не зацікавлений міняти заплановані обсяги купівель або продажу. Розрізняють економічну рівновагу стійку, нестійку, загальну. Економічна рівновага стійка, якщо під дією екзогенних імпульсів, які порушують рівновагу, економічна система сама під впливом внутрішніх сил повертається у стан рівноваги. Економічна рівновага нестійка, якщо, порушена під дією екзогенних імпульсів, макрорівновага не відновлюється. Загальна економічна рівновага (ЗЕР) — стан економіки, коли на всіх ринках — ринках благ, грошей, інвестицій, заощаджень та праці — одночасно досягається рівновага.
ЕКОНОМІЧНО АКТИВНЕ НАСЕЛЕННЯ — частина працездатного населення, яке пропонує свою працездатну силу для виробництва товарів та послуг.
ЕКСТЕНСИВНИЙ ТИП ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ — збільшення виробничих потужностей внаслідок збільшення кількості використовуваних факторів виробництва.
ЕЛЕКТРОННІ ГРОШІ — система банківських розрахунків за допомогою ЕОМ.
ЕМІСІЙНА СИСТЕМА — установи, що здійснюють випуск грошей і цінних паперів та визначають порядок емісії.
ЕНДОГЕННІ ЗМІННІ — величини, що визначаються в результаті розв'язання моделі (наприклад: величина реального національного доходу, рівень зайнятості, ставка реальної заробітної плати, реальна процентна ставка, рівень цін).
Ефект Фішераце теорія, що приписується Ірвінгу Фішеру (1867- 1947), економісту, який стверджував, що національні процентні ставки відображають можливі рівні інфляції. Згідно цієї теорії, номінальні відсоткові ставки у двох країнах мають дорівнювати реальній нормі прибутку, яка вимагається інвесторами, плюс компенсація за очікуване зростання інфляції в кожній з країн.Міжнародний ефект Фішера (International Fisher effect) – формула, яка задає співвідношення між зміною банківськиз відсоткових ставок і зміною спот-курсів валют. Згідно до міжнародного ефекту Фішера, різниця у відсоткових ставках між двома країнами має бути незміщеним пре диктором майбутньої зміни наявної ставки.
Ефект Олівера-Танзі(інфляційного оподаткування ) свідоме відстрочення внесення податкових відрахувань у держ бюджет платниками податків в умовах зростання рівня інфляції. За час відстрочення платежу відбуваеться знецінення грошей, в результаті виграє платник.
Емісійне фінансування бюджетного дефіцитуяке залучається від центрального банку (сеньйораж), не має добровільного характеру.Емісійне джерело формально не є частиною внутрішніх заощаджень приватного сектора, однак воно впливає на їх реальну вартість внаслідок підсилення інфляції і, фактично, здійснюється за рахунок заощаджень приватного сектора внаслідок їх знецінення.
Ефект храповика Споживання Зменшення сукупного споживання без зниження рівня цін. Проявляється в тому, що ріст споживання викликає ріст цін на товари.Але зменшення попиту не обовязково приводить до зниження цін, особливо в короткостроковому терміні.
Ціни залишаються стабільними.
Заощадження кошти, які тимчасово вивільнюються з процесів виробництва і споживання.,це та частина доходу після оподаткування,яка залишається у дом-в для споживання товарів і послуг у майб.періодах. S=F(Y)-ф-ція заощадження для приват.закр.ек-ки. S=F(Y-T) закрита змішана. Фактори,що вплив.:1)доход після оподаткування;2)гран.схильність до S- s'-показує скільки копійок із кожної додаткової гривні споживачі готові використати в майб.періодах. s'=∆S/∆Y. Причини S: бажання захистити себе від непередбачених обставин; фінансування майб.запланованих витрат,які потребують значних коштів; інвестиційні операції. Форми S: нагромадження у вигляді готівки;внески у банк;придбання акції та облігацій
ЗАПАСИ — економічні параметри, які відображають нагромадження та використання цінностей економічними суб'єктами і визначаються на конкретний момент, певну дату (капітал, державний борг і т. ін.).
.Зайняті це особи у віці 15 — 70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному) підприємстві, безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі. Зайнятими за цією методикою вважаються особи, які працювали протягом тижня не менше 4 годин (в особистому підсобному господарстві — не менше ЗО годин) незалежно від того, була це постійна, тимчасова, сезонна, випадкова чи інша робота.
Закон Оукена зв"язок між циклічними змінами у ВВП і безробіттям .свідчить, що якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень на 1%, то відставання розміру ВНП складає 2,5%. Це відношення 1:2,5 або 2:5 дозволяє обчислити абсолютні втрати продукції, пов'язані з будь-яким рівнем безробіття.
ЗОВНІШНІЙ ДЕРЖАВНИЙ БОРГ — сукупна заборгованість держави перед нерезидентами, яка складається із заборгованості держави за зовнішніми кредитами та несплаченими за ними процентами або в результаті продажу фінансових активів держави за кордон. Темпи зростання зовнішнього боргу залежать від: 1) частки зовнішніх запозичень у загальному обсязі наявного боргу; 2) процентної ставки (підвищення процентної ставки потребує збільшення зовнішніх позик).
Збалансований бюджет - стан бюджетів господарської сис-теми, підприємства, регіону, держави тощо, за якого витрати і прибутки урівноважені, близькі або рівні між собою.
Індекс споживчих цін - характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді до його вартості у базисному періоді.
Індекс Ласпейреса індекс цін, зважений за обсягами виробництва базисного року. Представляє відношення вартості набору товарів, вироблених в базисному році, в ринкових цінах даного року до вартості того самого набору товарів у цінах базисного року тільки товарів і послуг, що входять до фіксованого набору.один із розповсюджених агрегатних індексів по яким оцінюється зміна загального рівня цін.
Індекс Пааше один з індексів цін , обчислюється для характеристики зміни цін товарів . Відношення номінального ВВП до реального показує, як змінився ВВП виключно за рахунок зміни цін. Це відношення називають індексом цін, або дефлятором ВВП, або індексом Пааше він розраховується для набору товарів і послуг, що змінюється та взаємозаміщуються.Він не в повній мірі відображає ефект доходу.
Індекс ФішераС целью устранения недостатков, присущих индексам Паше и Ласпейреса, рассчитывается их средняя геометрическая величина — индекс Фишера (IF):
Індуційовані інвестиції використовують ,якщо їх причиною є стійке зростання попиту на товари та послуги в результаті зростання сукпного доходу. Інфляція - тривалий безперервний процес знецінення грошей, який проявляється як стійке підвищення рівня цін у результаті перевантаження сфери обігу грошовою масою яка незабеспечена матеріальними цінностями.
Інфляційний розрив - це величина, на яку фактичні сукупні витрати повинні початково зменшитися, щоб усунути інфляційний надлишок за умов повної зайнятості.
Розрив носить назву інфляційного тому, що він викликає в економіці інфляційний надлишок ВВП. Величину інфляційного розриву (-∆СуВп) – необхідного початкового зменшення сукупних витрат – можна визначити за формулою (без врахування цінового фактору): -∆СуВп = -∆ВВПі / Мв,
де -∆ВВПі – інфляційне зменшення ВВП за умов повної зайнятості (-∆ВВПі = ВВПп - ВВПф).
Інтенсивний тип економічного зростання - збільшення виробничого потенціалу шляхом вдосконалення техніки і технології.
Інституціональне населення– особи поза робочою силою:
1) особи, які не досягли працездатного віку;
2) особи, які вийшли на пенсію, які вибули з робочої сили;
3) особи, які знаходяться у спеціальних установах;
4) особи, які надто хворі, щоб працювати.
ІНФЛЯЦІЯ ІМПОРТОВАНА — інфляція, яка виникає в разі підвищення цін на імпортні товари за умови твердого валютного курсу в країнах, які залежать від зовнішньої торгівлі.
Інфляція попиту- інфляція яка виникає у випадку, коли щорічні темпи
зростання попиту перевищують зростання випуску,як наслідок
подорощення у відповідь на збільшення попиту
Інфляція витрат - інфляція викликана підвищенням цін для покриття витрат .Вона виявляється у зростанні витрат ви-ва , які випереджають дохід та продуктивність праці
КРЕДИТНА ЕКСПАНСІЯ — інтенсивне розширення кредитних операцій у країні та на міжнародному рівні, яке має за мету збільшення зайнятості і піднесення виробництва шляхом збільшення пропозиції грошей.
КРЕДИТНА РЕСТРИКЦІЯ — заходи, здійснювані урядом з метою запобігання
КРИВА СУКУПНОГО ПОПИТУ — крива, яка характеризує залежність величини реальних витрат усіх макроекономічних суб'єктів від рівня цін, коли інші умови не змінюються.
КУПІВЕЛЬНА СПРОМОЖНІСТЬ ГРОШЕЙ — визначена кількість товарів і послуг, які можна купити на грошову одиницю.
Коефіцієнт депонування характеризує структуру зберігання населенням ліквідних коштів у вигляді їхнього розподілу між готівковими грошима (С) і коштами на поточних (чекових) депозитах (D). Коефіцієнт депонування – це відношення попиту на готівку до депозитів: сr = С/D.
.Коефіцієнт резервування - відношення суми резервних
коштів до обсягу оборотного капіталу.
Коефіцієнт Джиніпоказує характер розподілу всієї суми доходів населення між окремими групами. Чим більший цей коефіцієнт, тим більший ступінь нерівномірності. На сьогодні цей індекс в Україні складає 0,359. За рівномірного розподілу доходів у суспільстві коефіцієнт Джині дорівнює 0, що вищий ступінь поляризації суспільства за рівнем доходів, то ближчий цей коефіцієнт до 1.
Крива Лаффера - крива , яка характеризує залежність державних
доходів від середнього рівня податкових ставок у країні. Вона показує
наявність оптимального рівня оподаткування, за якого доходи держ. будуть максимальнимі
Контрциклічні показники - значення яких під час спаду збільшується, а під час підйому зменшується (рівень безробіття, кількість банкрутств і т.д.)
Крива Лоренца - крива, що показує, яку частину сукупного грошового доходу країни отримує кожна частка низькодохідних і високодохідних сі-мей, тобто відображає у відсотках розподіл доходу між сім'ями з різним достатком.
Крива Філліпса показує зв"язок безробіття та інфлдяції
Чим нижчий рівень безробіття, тим вищий рівень інфляції
Застосовується тільки в короткостроковому періоді
.
Криза основна фаза економічного циклу це різке погіршення економічного стану країни, що
виявляється в значному спаді виробництва, порушенні усталених виробничих
зв’язків, банкрутстві підприємств, зростанні безробіття і, внаслідок цього, -
зниженні життєвого рівня, добробуту населення.
ЛАГ — запізнення (зміщення у часі), економічний показник, який характеризує часовий проміжок між двома взаємопов'язаними економічними явищами, одне з яких слугує причиною, а інше — наслідком.
ЛІКВІДНИЙ АКТИВ — грошовий актив, який може використовуватися безпосередньо як засіб платежу.
Ліквідність - можливість швидкого переводу активу у готівку без істотної втрати його вартості (з мінімальними витратами). Гроші (монети та паперова готівка) є найбільш ліквідними активами.Здатність активів виступати як платіжний засіб. Банківськи депозити за вимогою є високоліквідними активами, оскільки можуть бути переведені у готівку за вимогою клієнта. Види грошей, що включаються в агрегат M1 — найбільш ліквідні активи в економіці.
Макроекономіка вивчає сфери і галузі національної економіки, господарські зв'язки між ними. Функції макроекономіки – це ті завдання, що розв'язуються у процесі дослідження й аналізу реальної економічної. системи (макроекономіка як наука), та її викладання і вивчення (макроекономіка як навчальна дисципліна). Макроекономіка виконує такі функції: – теоретико-пізнавальну; – прикладну (практичну); – світоглядну (формування сучасного економічного мислення та економічної культури)
МУЛЬТИПЛІКАТОР ГРОШОВИЙ — ускладнений варіант депозитного мультиплікатора, в якому враховується поведінка як банків, так і населення. Грошовий мультиплікатор показує, у скільки разів зміниться приріст грошової маси в результаті приросту грошової бази з урахуванням співвідношення готівки та депозитів. Грошовий мультиплікатор використовується інститутами грошової системи для макроекономічно-го прогнозування пропозиції грошей і регулювання грошової маси.
МУЛЬТИПЛІКАТОР ДЕПОЗИТНИЙ — множник, обернено пропорційний нормі мінімальних банківських резервів. Він показує, у скільки разів комерційні банки збільшують приріст грошової маси в обігу, якщо грошова база зросте на 1 одиницю.
МУЛЬТИПЛІКАТОР КЕЙНСА (АВТОНОМНИХ ВИТРАТ) показує, на скільки зростає рівноважний національний дохід при зростанні автономного попиту на 1 одиницю.
МУЛЬТИПЛІКАТОР ПОДАТКОВИЙ показує, що зростання податків на певну величину зменшує обсяг виробництва на більшу величину, і навпаки, при зменшенні ставок оподаткування на певну величину рівноважний обсяг виробництва зростає на більшу величину.
Мультиплікатор інвестицій показуе позитивний вплив інвестицій на всі інші галузі .Економічна сутність мультиплікатора в теорії Кейнса полягає в тому, що він показує залежність змін доходу від початкової зміни запланованих інвестицій:МІ = ВВП / ВІп,
де МІ - мультиплікатор інвестицій, ВВП - зміна ВВП,ВІп – початкова зміна запланованих інвестицій, яка викликає приріст ВВП Мультиплікатор податків показує, що зростання податків на певну величину зменшує обсяг виробництва на більшу величину, і навпаки, при зменшенні ставок оподаткування на певну величину рівноважний обсяг виробництва зростає на більшу величину.
Мультиплікатор видатків коефіцієнт, який показує відно¬шення між зміною реального ВВП і початковою зміною сукупних видатків.
Мультиплікатор трансфертів - коефіцієнт, який показує, в скільки разів збільшується (зменшується) сукупний дохід при збільшенні (зменшенні) трансфертів на одиницю.
Моделювання це метод дослідження явищ і процесів, що ґрунтується на заміні конкретного об'єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього (моделлю).
Монетарна політика - політика держави, через яку уповноважена державою інституція контролює показники обсягів або ціни пропозиції грошей з метою встановлення цінової стабільності, сприяння економічному зростанню, дотриманню рівня безробіття населення на низькому рівні.
НАЦІОНАЛЬНЕ БАГАТСТВО — сукупність природних ресурсів, створених засобів виробництва, матеріальних благ, цінностей, які є в країні.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХІД — це сума факторних доходів від праці, землі і капіталу за рік, яка визначається шляхом вилучення з вартості чистого національного продукту непрямих податків.
Національний ринок це сукупність соціально-економічних відносин, за допомогою яких здійснюється обіг капіталу, реалізація товарів .
Неінституціональне населення поділяють на економічно активне та економічно неактивне..
НЕЦІНОВІ ФАКТОРИ ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ — інші фактори, крім ціни, які впливають на попит та пропозицію на ринку. До нецінових факторів відносяться доходи покупців, витрати на виробництво товарів, мода, наявність на ринку взаємодоповнюючих товарів, запаси та інші, в тому числі і психологічні за природою, фактори.
Нормативна макроекономіка виражає світоглядні, ідеологічні принципи, постулати і настанови економічної поведінки, які служать основою для оцінки бажаності тих або інших результатів економічної діяльності. ( сукупність суб'єктивних суджень про те, як повинна функціонувати економіка. )Позитивна макроекономіка має на меті пояснення сутності економічних процесів і явищ, що відбуваються, і вироблення рекомендацій з економічної політики на основі аналізу реальних економічних параметрів.(аналізує економічні фактори з метою побудови економічних моделей)
ОСОБИСТИЙ ДОХІД — дохід, який нараховується сектору домашніх господарств: 1) за участь у процесі виробництва (основна і додаткова заробітна плата); 2) як власникам факторів виробництва (дивіденди, проценти, рента); 3) шляхом перерозподілу національного доходу (через виплату трансфертних платежів).
ОПЕРАЦІЇ НА ВІДКРИТОМУ РИНКУ — гнучкий валютно-політичний інструмент, який виявляється в продажу чи купівлі центральним банком цінних паперів на "відкритому ринку" у комерційних банків. Застосовується для проведення експансійної (купівля) чи рестрикційної (продаж) грошової політики.
ОПЕРАЦІЙНИЙ ПОПИТ НА ГРОШІ — попит на реальні касові залишки (готівку), які необхідні для рівномірного здійснення
Платіжний баланс - співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону і сумою платежів за кордон протягом певного періоду(рік,квартал,місяць) . Активний сальдо платіжного балансу (>0) призводить до зростання золотовалютного резерву центрального банку. Пасивний сальдо (< 0) має протилежні наслідки.
ПОДАТКОВА СИСТЕМА — це сукупність податків та обов'язкових платежів, законодавчо встановлених у країні з метою поповнення дохідної частини бюджетів різних рівнів.
ПРИРОДНА НОРМА БЕЗРОБІТТЯ — норма безробіття, що характеризує найкращий для економіки резерв робочої сили, спроможний швидко здійснювати міжгалузеві та міжрегіональні переміщення залежно від попиту на робочу силу і потреб виробництва.
Принцип акселерації економічний феномен більшої амплітуди попиту на засоби виробництва, ніж амплітуда породжує його попиту на кінцеві продукти.
Збільшення попиту на кінцевий продукт робить більш ніж пропорційне вплив на попит на засоби виробництва. Уповільнення попиту на кінцевий продукт тягне за собою істотне зменшення попиту на засоби виробництва.
Промислові цикли– рух виробництва від однієї економічної кризи до початку іншої. Економісти вперше звернули увагу на циклічний характер макроекономічних процесів, зіткнувшись із періодичними кризами перевиробництва в Англії у 20-х роках ХІХ століття.
Пожвавленняфаза економічного циклу, яка характеризує початок
підйому в економіці після кризи, застою, депресії. В цей період, хоча і
незначно, зростають рівень виробництва і платоспроможний попит людей,
помітно скорочується рівень безробіття. Поступово підвищуються ціни і
позичкові відсотки. На ринку економічних ресурсів зростає попит на нове
промислове обладнання, нові капітали втягуються в господарський оборот. В
кінці фази пожвавлення закінчується період інтенсивного розвитку
Підйом стан економіки країни, який характеризується зростанням
виробництва, підвищенням його ефективності, пожвавленням ділової
активності в різних сферах, підвищенням рівня життя. В цей період рівень
виробництва набагато переважає досягнутий в попередньому періоді, суттєво
зростають темпи його розвитку.
Проциклічні показникиті, які мають тенденцію до зростання в період піднесення та скорочення у фазі економічного спаду. Серед них є такі, які мають:
1) високу узгодженість з циклом - сукупний випуск, випуск по галузях економіки, прибутки, отримані від бізнесу, грошові потоки, короткострокові ставки процента, рівень цін
2) низьку узгодженість з циклом - виробництво товарів повсякденного попиту, виробництво сільськогосподарської продукції та видобування природних ресурсів, ціни на сільськогосподарську продукцію, та природні ресурси, довгострокові ставки процента.
Паушальні податки це загальна сума податку без диференціації його на складові частини. Спеціальні трансфери (податкові вилучення), виплачені кожному отримувачеві або вилучені в кожного платника