- •Предмет соціально-економічної географії світу.
- •Політична карта світу. Періоди й етапи формування.
- •Класифікація країн за формою правління. Форми адміністративно-територіального устрою.
- •Джамахирія (араб. — народовладдя, влада мас) — форма правління, за якої відсутні традиційні інститути влади; вважається, що всі державні рішення приймаються усім народом.
- •Характеристика промисловості Німеччини.
- •Міжнародні організації.
- •Загальна характеристика країн Західної Європи.
- •Глобальні проблеми людства.
- •Географія світового транспорту.
- •Загальна характеристика зовнішніх економічних зв’язків. Міжнародний туризм.
- •Характеристика промисловості Японії.
- •Населення світу: кількість, густота, відтворення.
- •Загальна характеристика країн Центральної і Східної Європи, Північної і Центральної Азії.
- •Статевовіковий склад населення. Демографічні процеси і демографічна політика.
- •Загальна характеристика с/г Німеччини.
- •Загальна характеристика країн Америки.
- •Загальна характеристика с/г Великої Британії.
- •Мовний та етнічний склад населення. Світові релігії.
- •Загальна характеристика країн Африки.
- •Взаємодія природи і суспільства. Світові природні ресурси.
- •Загальна характеристика промисловості Канади.
- •Промисловість світу.
- •Загальна характеристика промисловості Польщі.
- •Австралія. Загальна характеристика промисловості.
- •Росія. Загальна характеристика с/г.
- •Загальна характеристика населення Японії.
- •Країни Латинської Америки. Регіональний огляд.
- •Історично-географічні регіони.
- •Типологія країн.
- •Тип країни — об'єктивно сформований і відносно стійкий комплекс властивих їй умов і особливостей розвитку, що характеризує її роль і місце у світовому співтоваристві на певному етапі розвитку.
- •Економіко-географічна характеристика Франції.
- •Загальна характеристика сільського господарства Росії.
- •Загальна характеристика населення Австралії.
- •Охарактеризуйте транспортну систему Канади.
- •Порівняльна характеристика промисловості Білорусії та Польщі.
- •Охарактеризувати транспортну систему Італії.
- •Загальна характеристика зовнішньоекономічних відносин Китаю.
- •Загальна характеристика транспортної сітки Канади.
- •Машинобудівна промисловість світу, особливості розміщення найважливіших галузей.
- •Природно-ресурсний потенціал Росії
- •Природные ресурсы классифицируются:
- •Економіко-географічне положення, природні умови і ресурси Великобританії
- •Характеристика промисловості Франції.
- •Промисловість сша. Основні міжгалузеві системи промисловості.
- •Зовнішньоекономічні відносини світу.
- •Загальна характеристика сільського господарства Японії.
- •Опишіть зовнішньоекономічні відносини Японії.
- •Світове господарство.
- •Характеристика промисловості Франції.
- •Характеристика промисловості Італії.
- •Загальна характеристика с/г Франції.
- •Загальна характеристика країн Азії.
Австралія. Загальна характеристика промисловості.
Одне з найбільш старих галузей господарства Австралії гірничодобувна промисловість. Австралійський материк багатий найрізноманітнішими корисними копалинами. Від 50% до 90 і навіть 99% продукції гірничодобувної промисловості вивозить в інші країни.
Гірничодобувна промисловість Австралії відіграє важливу роль в економіці країни тому гірничорудну сировину склало, та й становить зараз, одну з основних статей австралійського експорту.
За даними наукового дослідження в рік на одного жителя Австралії в середньому видобувається 50 тонн залізної руди, 55 тонн вапняку, 4 тонни цинку, 200 тонн вугілля, 175 куб.м. сирої нафти.Австралія - один з головних світових експортерів корисних копалин, хоча і розробляє лише 0,02% від усієї території Австралії, т.к. в деяких регіонах є труднощі доступу або віддаленість родовищ, або нерентабельність розробок.
Протягом 1980х рр.. великий приплив інвестицій в гірничодобувну та обробну промисловість привів до збільшення темпів виробництва. Австралійські робочі найкваліфікованіші. Умови роботи в даний час різко відрізняються від умов роботи 10 і більше років тому. Потреба використання нових технологій постійно збільшується, і тому сьогодні промисловість включає в себе нові галузі науки і техніки, ділової адміністрації та маркетингу, контролю за станом навколишнього середовища і т.д.
Розвиток гірничодобувної промисловості з самого її зародження визначалося широким вкладенням англійського капіталу.
Росія. Загальна характеристика с/г.
У структурі сільського господарства переважає тваринництво. Зернові вирощують на родючих чорноземних грунтах лісостепової та степової зон. Під цими культурами знаходиться 3/5 посівних площ, з них більша частина - під пшеницею. Вона є основною культурою в Поволжі, Центральному Чорнозем'ї, Західному Сибіру, на Північному Кавказі, Уралі, Далекому Сході..
Основними технічними культурами, що мають велике значення для господарства Росії, є льон-довгунець, коноплі, соняшник, соя, гірчиця, цукрові буряки, тютюн та махорка. Льон-довгунець вирощують на підзолистих та суглинистих грунтах Нечорноземної зони Центральної Росії. Це найбільший у світі масив цієї культури, що е основою розвитку традиційного для країни лляного виробництва. Соняшник як провідна олійна культура дає найкращі врожаї на чорноземних грунтах Північного Кавказу, Центрального Чорнозем'я, Поволжя. Соя - традиційна харчова культура Далекого Сходу, а як кормова вирощується в південних районах країни. Гірчиця тяжіє до сухих південних районів (Нижнє Поволжя, Ставропілля). На вирощуванні Цукрових буряків спеціалізуються три великі території: Центральне Чорнозем'я, Північний Кавказ і Поволжя.
Майже повсюдно культивують картоплю, але більша частина посівів припадає на центральні райони європейської частини. Картоплярство й овочівництво є галузями спеціалізації приміських зон. Великі площі під овочами знаходяться на Північному Кавказі. Райони Північного Кавказу і пониззя Дону спеціалізуються на садівництві, виноградарстві, а Краснодарський край - на вирощуванні чаю і цитрусових, Нижнє Поволжя - баштанних культур.
Розвиток і напрям тваринництва залежить від кормової бази. Природні пасовища займають понад 20 % території країни. На соковитих кормах лісової і лісостепової зон розвивається скотарство молочного та молочно-м'ясного напрямів.
Степова зона спеціалізується на м'ясо-молочному і м'ясному тваринництві. Вівчарство дістало розвиток у південних степових та деяких гірських районах, особливо в Поволжі та на Північному Кавказі. Свинарство і птахівництво розвинуті повсюдно. В тундрі основний напрям тваринництва - оленярство. На Алтаї розводять кіз, маралів, у горах Бурятії й Туви - яків.
Традиційною, хоч і трохи забутою галуззю, є конярство, яке колись розвивалося повсюдно. Нині племінних коней розводять на конезаводах, що переважно зосереджені в лісостеповій та степовій зонах. Табунне утримання характерне для Бурятії, півдня Якутії.
Залежно від спеціалізації сільського господарства розвивається й харчова про-мисловість. Повсюдно діють підприємства м'ясної, маслоробної, молочної, молоч-конcepвнoї, хлібопекарської, кондитерської промисловості, пивоваріння, інші галузі переважно споживчої орієнтації. Певну територіальну спеціалізацію мають галузі сировинної орієнтації: цукрова (Центральне Чорнозем'я, Північний Кавказ, південь Поволжя), олійна (Північний Кавказ), плодоовочеконсервна (Північний Кавказ, Поволжя), виноробна, чайна (Північний Кавказ).
Білет №14