Стадії (фази) соціалізації:

• Соціальна адаптація – пристосування (звикання) індивіда до соціальних умов, до рольових функцій, соціальних норм, що складаються на різних рівнях життєдіяльності суспільства; до соціальних груп, колективів, що виступають як середовище його життєдіяльності.

• Інтеріоризація (чи асиміляція) – процес “включення” соціальних норм і цінностей людини, що стають його постійними супутниками і змушують часто по-новому оцінити ситуацію і відкрити для себе нові соціальні норми і цінності.

Девіація - відхилення індивіда чи групи від норми Соціальне відхилення - такі порушення соціальних норм, що характеризуються визначеною масовістю, стійкістю і поширеністю в суспільстві. У широкому значенні, девіація – це будь-яке відхилення від норми. У вузькому значенні, девіантна поведінка - така поведінка, яка не призводить до покарання. Сукупність же протиправних учинків, чи злочинів, називається в соціології делінквентною поведінкою.

Функцій девіації:

• соціальна функція, згідно якої девіація впливає на суспільство відповідно до вектора, протилежного його суті;

• асоціальна чи функція-дисфункція, завдяки якої руйнується нормальна і формується аномальна частина соціуму.

• девіація іманентно властива суспільству, породжується ним і породжує, зберігає і трансформує його;

• девіацію не можна розглядати як жорстоке явище, чітко обкреслене своїми границями;

• девіація виступає у виді границі нормального соціуму;

• девіація характеризується суб'єктивністю її сприйняття, особливо в перехідні епохи

Серед найважливіших функцій освіти виділяють:

• Трансляційна: передача накопичених знань від покоління до покоління;

• Культурологічна: формування культури, підтримка і розвиток її тонусу, поширення і втілення в життя суспільства;

• Соціалізаторська: забезпечує формування особистості, розвиток її умінь, знань і навичок;

• Статусна: визначення статусу особистості, її мобільності;

• Кумулятивна: нагромадження знань, досвіду;

• Комунікативна: забезпечує процеси спілкування між людьми, культурами, суспільствами;

• Регулятивна: здійснює регуляцію економічних, соціально-класових, політичних, національних і інших процесів;

• Інноваційна: виступає джерелом нововведень у різних сферах життєдіяльності суспільства.

Розвиток освіти визначається наступними основними характеристиками:

• Доступність освіти для самих широких шарів.

• Якість освіти, що концентровано виражається у підготовлених фахівцях.

• Розмаїтість і можливість задоволення індивідуальних запитів тих, хто навчається.

• Гнучкість освіти, тобто здатність швидко реагувати на запити часу щодо підготовки фахівців.

• Рівень підготовки і динаміка розвитку викладацьких кадрів.

• Науково-методологічне й інформаційне забезпечення.

• Матеріально-технічне забезпечення.

Культура - певний рівень розвитку суспільства і людини, виражений в типах і формах організації життя і діяльності людей, а також в створюваних ними матеріальних і духовних цінностях Культура в широкому значенні - соціальний механізм взаємодії особи і соціальної спільності з навколишнім середовищем (сукупність способів, методів, орієнтації, які генетично не наслідують, а виробляються людьми в процесі спільного життя) Культура у вузькому сенсі - система цінностей, переконань, зразків і норм поведінки, властивих певній соціальній групі, спільності, людству в цілому