64

1. Роль грошей в ринковій економіці

Гроші відіграють надзвичайно велику роль в організації усього суспільного виробництва. Це еквівалент, що виступає посередником при обміні різноманітних товарів (робіт, послуг).

Без них не можна уявити собі обмін товарів. Звичайно, він можливий у вигляді бартеру, але ця форма обміну вже не підходить ефективній організації сучасного в-ва.

Без грошей неможливо уявити собі також процес інвестування, бо модернізації виробництва необхідно спочатку накопичити певну кількість вартості. Її носієм зараз є гроші.

Гроші відіграють також роль стимулу до праці.

За станом грошового обігу в країні можна досить упевнено робити висновки про фінансовий стан країни і про ті чи інші напрямки і тенденції розвитку виробництва.

Гроші також відіграють важливу роль в розв’язанні багатьох соціальних проблем, виступають як механізм їх вирішення. Так, наприклад, розробляючи заходи зі зменшення майнової диференціації в суспільстві, уряд удається до надання допомоги, виплати компенсацій та інших заходів щодо певних категорій населення. Здійснити такі заходи без грошей практично неможливо.

Особливого значення гроші і сфера їх обігу набувають у державному регулюванні економікою. Як відомо, найбільш прогресивною формою організації позитивного втручання держави в суспільне відтворення є втручання через гроші. Ця теорія отримала назву монетаризму і сьогодні широко застосовується в розвинених країнах світу.

Не менш важливе значення мають гроші і в умовах перехідної економіки. Саме тому в Україні на сучасному етапі її розвитку так багато уваги приділяється грошам, грошовому обігу й усім тим процесам, що так чи інакше пов’язані з грошовим середовищем. Така увага є невипадковою, бо, як показує досвід низки країн, які успішно долають, або вже подолали перехідний період у своєму розвитку, саме монетаризм є досить гнучкою й ефективною системою забезпечення позитивного і прискореного розвитку ринкових перетворень.

2. Походження грошей

Виникнення такого феномену, як гроші, завжди цікавило людей. Дуже багато вчених досліджували це питання, і їх погляди можна звести до 2 основних напрямків: раціоналістичного і еволюційного.

Раціоналістичний напрямок охоплює вчених, які вважають, що гроші — це продукт домовленості між людьми. Тобто гроші виникають тоді, коли люди уявляють собі необхідність їх існування як засобу, що забезпечує рух товарів. Усвідомлення такої необхідності і приводить до появи перших форм грошей. Представники - великий давньогрецький мислитель Арістотель (4 ст. до н.е.), Самуельсон, Кнапп (20 ст). Цей напрямок є не ненауковим, тому що простою домовленістю об’єктивний факт довести не можна. Проте ігнорувати цю теорію також не можна, бо об’єктивні економічні явища здійснюються через суб’єктивну діяльність людини.

Еволюційний напрямок у цьому питанні об’єднує велику кількість учених, які пов’язують появу грошей з виникненням товарного виробництва. Цей підхід є науковим, бо до тих пір, поки продукт праці не призначався для продажу — обмін не потребував появи якогось спеціального еквівалента, яким і є за своєю суттю гроші. Представники - Сміт, Рікардо (18 ст.), Маркс (19 ст.)

В своїх працях К.Маркс науково довів,що розвиток товарного обміну відбувався шляхом поступової зміни наступних форм вартості: проста, випадкова або одинична Х товару А = У товару Б – товар А знаходиться у відносній формі вартості: він виражає свою вартість,його купують, -грає пасивну роль. завжди має свою кількісну вираженість. Товар Б виступає як вимірювач вартості першого товару -грає активну роль -виступае як еквівалент;

повна або розгорнута 1 вівця= 2 сокири,1 мішок зерна,3 пари чобіт. Кількісний і вартісний розвиток еквівалента виявляеться в тому,що цю роль виконує не один товар,а вже декілька;

загальна форма вартості 2 сокири,1 мішок зерна,3 пари чобіт= 1 вівця. Тепер одному еквіваленту протистоїть уся маса товарів,які знаходяться тільки у відносній формі вартості. Еквівалент - єдиний, протистоїть усім іншим товарам;

грошова форма вартості 2 сокири ,1 мішок зерна, 3 пари чобіт = 1 г. золота. Еквів – шляхетні метали. Із закріпленням загального еквіваленту золота і срібла, відбувається процес відокремлення вартості від споживчої вартості.

Золото і ср по природі не гроші, а гроші по природі – З і С.

3. Ф-ції грошей: міра вартості, засіб платежу

Міра вартості — головна функція грошей. Її сутність полягає в тому, що гроші виступають засобом виміру вартості всіх інших товарів. Гроші, тоді, коли їх роль була закріплена за золотом, виконували цю функцію, тому що вони мали свою власну вартість та могли виражати вартість будь-якого іншого товару.

Проте з розвитком товарного виробництва гроші втрачають свою товарну природу і з’являються кредитні гроші у вигляді банкнот. Вони вільно обмінюються на золото, тож у функції грошей як міри вартості не відбувається істотних змін. Але тоді, коли припиняється обмін банкнот на золото, вони прирівнюються до паперових грошей та втрачають свою вартість. Зараз можна казати про такий феномен, як віртуальна вартість грошей. Визначення вартості товару (а формою її виявлення є ціна) окремим учасником обміну здійснюється суб’єктивно і приблизно на підставі мільйон разів повторюваних актів купівлі-продажу.

З функцією грошей як міри вартості, пов’язане поняття масштабу цін. У практиці ж постійного обігу товарів з’являється необхідність якось зіставляти між собою різні кількості загального еквівалента. Масштаб цін — це фіксована вагова кількість грошового металу і його кратних частин, прийнята в даній країні як грошова одиниця. Держава може змінювати масштаб цін, тому що він не пов’язаний зі зміною вартості грошового товару (золота). (1 гр. завжди буде = 1 /1000 кг). Зараз масштаб цін втратив свій початковий економічний зміст і вживається як спосіб вираження вартості товару в грошовій одиниці країни (1 гривня = 100 копійок)

Сутність функції грошей як засобу платежу полягає в тому, що покупець оплачує товар не в момент придбання товару, а через якийсь час. У цьому русі грошей, що здійснюється після руху товару, реалізується їх функція як засобу платежу.

Розвиток товарного виробництва сприяє поступовому розширенню кредитних відносин, і в сучасному високорозвиненому товарному виробництві вони стають важливою складовою частиною економічних відносин.

Важливим наслідком функції грошей як засобу платежу є поява кредитних грошей (вексель, банкнота, чек). З розвитком товарного виробництва вони стають дуже поширеними.

4. Ф-ції грошей: засіб обігу, нагромадження, світові гроші

Сутність функції грошей як засобу обігу полягає в тому, що гроші виступають посередником в обміні товарів. У формулі Т — Г — Т вони є засобом здійснення цієї метаморфози, засобом обміну однієї споживної вартості на іншу. Ця функція грошей призводить до розриву обміну в часі і просторі. Якщо в простому товарному обміні Т—Т акт обміну в цьому відношенні нерозривний, то в обміні Т— Г—Т той, хто продав свій товар, не зобов’язаний тут же і в той же час купувати інший товар, тобто здійснювати акт Г—Т. Це може викликати кризові явища в суспільному виробництві. Дану особливість функції грошей як засобу обігу важливо враховувати при організації руху товарів і грошей.

Сутність функції грошей як засобу нагромадження полягає в тому, що гроші виходять зі сфери обігу і перетворюються в скарб. Цю функцію виконують повноцінні гроші, хоч у практиці грошового обігу товаровиробники накопичують і їх знаки у вигляді паперових та неповноцінних грошей. Однак у періоди знецінювання паперових грошей яскраво виявляється фіктивність скарбів, накопичених у вигляді таких грошей. Нині все нагромаджене у світі золото (за оцінками фахівців, це приблизно 91 тис. тонн золота) існує у трьох основних формах. По-перше, це золото, яке держави зберігають у вигляді централізованих запасів у своїх казначействах і центральних банках. По-друге, це золото, що належить приватним особам, банкам, фірмам. По-третє, це те золото, що використано в зубопротезній і ювелірній справах, а також в інших галузях промисловості (наприклад, у військовій техніці, приладах тощо).

Функцію світових грошей виконують гроші, що є засобом руху товарів і послуг, які вийшли за межі окремої країни. У цій функції вони виступають як загальний купівельний, загальний платіжний засіб, як матеріалізація багатства взагалі. У якості таких грошей нині виступає долар, євро…. Однак це не заперечує того факту, що за своєю сутністю світові гроші — це повноцінні гроші. Щоразу, коли у світі настають часи важких потрясінь золото виходить на арену як світові гроші та стає вирішальним засобом забезпечення руху товарів і послуг між країнами.