- •1.Поняття права інтелектуальної власності. Майнові і немайнові права на об'єкти права інтелектуальної власності.
- •5. Джерела права промислової власності в нормах законодавства України.
- •6. Джерела авторського права і суміжних прав в нормах законодавства України.
- •7. Поняття, предмет та принципи патентного права.
- •Об'єкти та суб'єкти патентного права
- •Поняття, предмет та принципи авторського права.
- •Об'єкти, суб'єкти авторського права і суміжних прав, об'єктів, що не охороняються авторським правом.
- •Поняття і ознаки винаходу, корисної моделі. Відмінність корисної моделі.
- •Поняття та види знаків для товарів і послуг
- •Правова основа і процедура охорони прав на знаки для творів і послуг.
- •Охорона права на фірмові найменування
- •Поняття і види зазначення походження товарів.
- •Поняття і ознаки топографії інтегральних мікросхем та їх правова охорона.
- •Поняття і ознаки сортів рослин.
- •Поняття і ознаки комерційної таємниці.
- •Поняття і ознаки раціоналізаторських пропозицій
- •24. Принципи та критерії виникнення суміжних прав. Охорона суміжних прав.
- •25. Термін охорони авторських і суміжних прав.
- •26. Порядок патентування об'єктів промислової власності в іноземних державах
- •27. Права та обов'язки власника патенту
- •28. Права та обов'язки власника свідоцтва
- •29. Права, що охороняються авторським правом. Обмеження авторського права. Вільне використання творів.
- •Суміжні права, що охороняються авторським правом. Права та обов'язки учасників правовідносин, пов'язаних із суміжними права. Обмеження суміжних прав.
- •Об'єкти та суб'єкти ліцензійного договору. Структура ліцензійного договору.
- •Авторські договори та їх види. Зміст авторського договору.
- •Інтелектуальна власність як нематеріальний актив. Нормативно-правові акти, що регулюють правовідносини стосовно нематеріальних активів
- •Етапи оцінки об'єктів інтелектуальної власності.
- •Три підходи до визначення вартості прав на об'єкти інтелектуальної власності.
- •Поняття захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності.
- •Адміністративний порядок захисту.
- •Судовий порядок захисту об'єктів інтелектуальної власності.
Охорона права на фірмові найменування
У Цивільному кодексі України зазначено, що охорону прав на комерційне найменування може мати лише комерційна фізична чи юридична особа, зареєстрована в установленому порядку.Ще однією правовою умовою має бути чітка відмінність найменування особи від інших подібних. Не може дістати правову охорону найменування, яке повторює уже використовуване або настільки схоже з ним, що його легко сплутати з іншими.Однією з необхідних умов має бути і відповідність назви характеру діяльності цієї фірми. Ця вимога в законодавстві зарубіжних країн дістала назву принципу істотності фірми. Не може бути визнане комерційне найменування фірми "Дарунки лісу" як такої, що продає вироби з риби.Чинність права на комерційне найменування настає з дати державної реєстрації найменування в Україні. Без такої реєстрації право на найменування не настає. Чинне законодавство України передбачає норму про право попереднього користування. Відповідно до неї фірма, яка використовувала найменування до його реєстрації іншою фірмою, зберігає право на його подальше використання. Право попереднього користування стосується всіх об'єктів промислової власності, а також фірмового найменування.Право на комерційне найменування полягає в тому, що комерційна особа, яка його використовує і зареєструвала в установленому порядку, має виключне право на його використання. Це означає, що володілець комерційного найменування має право забороняти іншим особам використовувати фірмове найменування на товарах, упаковці, в рекламі, проспектах, рахунках, друкованих виданнях, офіційних бланках, вивісках та іншій документації, пов'язаній з його діяльністю, а також при демонстрації товарів на виставках і ярмарках, які проводяться на території України чи іншим чином. Комерційне найменування володілець може також використовувати в товарних знаках, які належать цьому володільцю.
Використання зареєстрованого на ім'я певної юридичної особи комерційного найменування іншими особами без дозволу володільця не допускається. Володілець, безумовно, має право передати своє виключне право на використання комерційного найменування іншим особам за певну винагороду, шляхом видачі виключної або невиключної ліцензії. В ліцензійному договорі мають бути обумовлені заходи, які б виключили введення в оману споживачів. Виключне право на використання комерційного найменування не обмежується певними строками.
Поняття і види зазначення походження товарів.
Місце виготовлення товарів може вказувати на їх особливі унікальні якості, на особливу майстерність людей певної місцевості. У цілому все це впливає на позитивну репутацію товару на ринку, попит серед споживачів та ціну. Наприклад, загальновідомі назви, такі як Спатра^пе, Со^пас, Токаї, Раїеп, що є географічними назвами місцевостей, де виготовлено певний продукт, перетворилися у родову назву товару й асоціюються у споживача з його певними якостями.
В Україні правове регулювання відносин, пов'язаних з географічним зазначенням місця походження товарів, передбачено ЦК України (статті 501-504) та Законом України «Про охорону прав на зазначення походження товарів»1. Коло питань щодо даної сфери відносин регулюється також законами України «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про захист прав споживачів», «Про рекламу» тощо.Незважаючи на певні термінологічні розбіжності, у ЦК України використовується термін «географічне зазначення» (ст. 501), а б законі -- «зазначення походження товару» (ст. 6). Під географічним зазначенням походження товару розуміють назву країни, населеного пункту, місцевості чи іншого географічного об'єкта, що використовується для позначення товару, особливі властивості якого винятково чи головним чином визначаються характерними для даного географічного об'єкта природними чи людськими чинниками або тими й іншими чинниками одночасно.Обсяг правової охорони географічного зазначення визначається характеристиками товару або послугами і межами географічного місця їх походження, зафіксованими державною реєстрацією права інтелектуальної власності на географічне зазначення. Неодмінними умовами правової охорони географічного зазначення є:1наявність у товарі особливих властивостей, цінних з погляду споживача, що підвищують конкурентоздатність товару на ринку однорідних товарів;2обумовленість цих властивостей виключно або головним чином властивими даному, а не іншому географічному об'єкту природними (кліматичними, водяними, ґрунтовими і т. п.) факторами;3людськими (навичками майстрів, уміннями виготовлювачів) факторами чи тими й іншими факторами одночасно.