- •1. Завдання на курсову роботу.
- •2. Теплотехнічний розрахунок огороджуючої конструкції для холодного періоду року. Розрахунок товщини шару утеплювача.
- •3. Розрахунок вологісного стану огороджуючої конструкції.
- •4. Перевірка теплостійкості огородження для літнього теплового режиму.
- •5. Розрахунок повітропроникності огородження.
4. Перевірка теплостійкості огородження для літнього теплового режиму.
Основна задача теплового розрахунку огороджуючої конструкції для літнього режиму – визначення амплітуди коливання температури на внутрішній поверхні огородження. Цю величину визначаємо за формулою:
, де
– розрахункова амплітуда коливання температури зовнішнього повітря;
– число, яке визначає ступінь затухання температурних хвиль на внутрішній поверхні огородження.
, де
– максимальна амплітуда добових коливань температури у липні, визначається за [3, дод.2];
та – відповідно максимальне та середнє значення сонячної радіації, що поступає на поверхню. Максимальне значення – пряма сонячна радіація, середнє значення – розсіяна сонячна радіація, вибираємо з таблиць для західної орієнтації огородження [3, дод.7];
– коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішнього шару огороджуючої конструкції [2, дод.11];
– коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні для літнього режиму.
, де
–мінімальна швидкість вітру по румбам за липень (якщо , то приймаємо ), визначаємо за [3, дод.4].
За [2, дод.12] визначаємо, що місто Херсон знаходиться на географічній широті 46,5о. Отже, маємо наступні розрахункові величини:
;
Вт/м2;
Вт/м2;
=0,7;
м/с.
Тоді:
Вт/(м2К).
Знаходимо розрахункову амплітуду коливань температури зовнішнього повітря:
.
Величина згасання амплітуди коливань температури зовнішнього повітря:
, де
S1, S2, S3 – коефіцієнти теплозасвоєння відповідно 1-го, 2-го і 3-го матеріалів, які для літнього режиму обираються при умовах експлуатації А [1, дод.Л].
S1=17,98 Вт/(м2К);
S2=2,87 Вт/(м2К);
S3=8,43 Вт/(м2К).
Коефіцієнт теплової інерційності першого шару:
D1=R1xS1=0,049x17,98=0,88 <1;
Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні першого шару:
Вт/(м2К).
Коефіцієнт теплової інерційності другого шару:
D2=R2xS2=2x2,87=5,74 >1;
Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні другого шару:
Y2=S2=2,87 Вт/(м2К).
Коефіцієнт теплової інерційності третього шару:
D3=R3xS3=0,063x8,43=0,53 <1;
Вт/(м2К).
Теплова інерція огороджуючої конструкції:
D=D1+D2+D3=0,88+5,74+0,53=7,15.
.
Тоді:
.
Нормативне значення амплітуди коливань температури внутрішньої поверхні влітку становить:
.
Оскільки < , то огородження є теплостійким для літнього теплового режиму.
5. Розрахунок повітропроникності огородження.
Перевіряємо огороджуючу конструкцію на відповідність нормам повітропроникності.
Район будівництва – м. Херсон. Огородження має світлові отвори, заповнені подвійним склінням у розділених рамах з ущільненням із поліуретану.
1. Розрахунковий перепад тисків:
, де
Н – висота будинку (від рівня підлоги першого поверху до верху витяжної шахти), м;
hi – висота від рівня підлоги першого поверху до середини огороджувальної конструкції i-го поверху, для якого проводиться розрахунок, м;
, – питома вага відповідно зовнішнього і внутрішнього повітря, Н/м3, що розраховуємо за формулами:
,
, де
– значення температури внутрішнього повітря, оС;
– розрахункове значення температури зовнішнього повітря, що приймається залежно від температурної зони [1,дод.Ж];
– максимальна із середніх швидкостей вітру за румбами за січень, м/с;
– коефіцієнт, що враховує зміну швидкості повітря за висотою будівлі [1, табл.Т.1].
Н=18м;
hi=1,4м;
Н/м3;
Н/м3;
м/с;
.
Па.
2. Визначаємо необхідний опір повітропроникності огороджуючої конструкції.
Для огороджуючих конструкцій необхідне виконання умови:
, де
– необхідний опір повітропроникності огороджуючої конструкції;
– опір повітропроникності огороджуючої конструкції.
Для непрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір повітропроникності визначаємо за залежністю:
, де
– допустима повітропроникність огороджуючої конструкції [1, табл.7].
м2годПа/кг.
Для світлопрозорих огороджуючих конструкцій необхідний опір повітропроникності визначаємо за залежністю:
, де
=10Па – різниця тисків, за якою визначається масова повітропроникність світлопрозорої конструкції.
м2годПа/кг.
3. Розраховуємо дійсну величину опору повітропроникності:
Опори повітропроникності шарів огороджуючої конструкції визначаються за таблицями по товщині шару [2, дод.13]:
Шар 1: для δ1=0,1м Rд1=19620 (м2×год×Па)/кг;
Шар 2: для δ2=0,34м Rд2=51 (м2×год×Па)/кг;
Шар 3: для δ3=0,04м Rд3=7848 (м2×год×Па)/кг.
Розрахунковий опір повітропроникності стіни:
(м2×год×Па)/кг.
Оскільки , то стіна задовольняє нормативним вимогам щодо повітропроникності. Для світлопрозорих огороджень визначається дослідним шляхом.
Література:
ДБН В.2.6-31:2006 “Теплова ізоляція будівель”.
Худенко А.А., Мельник В.О., Кольчик Ю.М. Будівельна теплофізика: Методичні вказівки до курсової роботи, КНУБА, 2002р.
СНиП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофизика».
Теплотехнічний
розрахунок огороджуючих конструкцій
лист
изм
к-во
лист
№док
підпис
дата