52.Сторони трудового договору

Трудовий договір – це угода між працівником, з однієї сторони, і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, з іншої. За цією угодою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, організації, установи або уповноважений ним орган зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи й передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Зміст трудового договору складають його умови, що визначають права й обов’язки сторін. Розрізняють два види умов трудового договору залежно від порядку їх встановлення: додаткові, що встановлюються за згодою сторін (наприклад, тривалість робочого часу) й обов’язкові – це ті умови, без погодження яких договір вважається не укладеним. У трудовому договорі передбачаються найбільш важливі умови, зокрема, трудова функція працівника, місце роботи і посада, розмір заробітної плати та інше. Закон дозволяє працівникові укладати трудовий договір на одному або одночасно на декількох підприємствах, установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим договором або угодою сторін. Трудовий договір може бути:  а) безстроковим – укладається на невизначений строк; б) строковим – укладається на певний строк, що встановлюється за згодою сторін;  в) на час виконання певної роботи. У тих випадках, коли в трудовому договорі строк його дії не обумовлюється, вважається, що він укладений на невизначений строк. Строковий трудовий договір перетворюється в безстроковий, якщо після закінчення раніше обумовленого строку трудові відносини продовжуються і ні власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, ні працівник не проявили ініціативи для їх припинення. Особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його дії, обов’язки та відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення й організація праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі достроково, можуть встановлюватись угодою сторін.

53. Охарактеризуйте особливості трудової діяльності неповнолітніх

За загальним правилом, на роботу приймаються особи, яким виповнилося 16 та більше років. За згодою одного з батьків чи особи, котра його заступає, як виняток, можуть прийматися особи, яким виповнилося 15 років. А для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час можуть прийматися на роботу і особи, яким виповнилося 14 років. В останньому випадку також потрібна згода одного з батьків чи особи, котра його заступає; відпустка неповнолітнім надається до закінчення перших шести місяців роботи, у зручний для них час, в розмірі 31 календарного дня. З першим прийняттям на роботу на підприємство, в організацію, установу неповнолітнім строк випробування не встановлюється. Усі особи молодше 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення ними 21-річного віку, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові. Чинне законодавство забороняє застосування праці осіб молодше 18 років на тяжких роботах і на роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Перелік цих робіт затверджено Міністерством охорони здоров'я України по 36 галузях народного господарства. Забороняється залучати працівників молодше 18 років і до нічних (із 22-ї години до 6-ї години ранку), надурочних робіт і робіт у вихідні дні, підіймання й переміщування речей, маса яких перевищує встановлені для підлітків граничні норми. 1. Короткочасна робота - 1-2 підняття й переміщення вантажу; тривала - більш як 2 підняття й переміщення протягом 1 години робочого часу. 2. Календарний вік визначається як кількість повних років, що відраховуються від дати народження. 3. До ваги вантажу включається вага тари й упакування. 4. Докладене м'язове зусилля під час утримання або переміщення вантажу з використанням засобів малої механізації не повинно перевищувати граничної норми ваги вантажу, його тривалість - не більше 3 хвилин, подальший відпочинок - не менше 2 хвилин. 1. Сумарна вага вантажу дорівнює добуткові ваги вантажу на кількість його підіймань (переміщень). 2. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, верстата, конвеєра і т. ін. 3. Висота підіймання не повинна перевищувати 1 м. 4. Відстань переміщення вантажу вручну не повинна перевищувати 5 м.

Припинення трудових правовідносин неповнолітніх теж має певні особливості. Зокрема, чинне законодавство встановлює можливість розірвати трудовий договір не тільки з ініціативи самого неповнолітнього працівника, а й з ініціативи його батька чи матері, усиновителів чи піклувальників, державних органів і службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю в разі, коли виконання трудового договору заважає навчанню неповнолітнього, загрожує його здоров'ю або порушує його законні інтереси. Звільнення ж неповнолітнього з ініціативи власника (уповноваженого ним органу), крім додержання загального порядку звільнення, на якому ми зупинялися раніше, вимагає також отримання згоди районної (міської) комісії у справах неповнолітніх. При цьому звільнення у випадках: змін в організації виробництва і праці (ліквідації, реорганізації, перепрофілювання підприємства, організації, установи, скорочення чисельності штату тощо); виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню цієї роботи; поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, здійснюється як виняток і не допускається без працевлаштування неповнолітніх.