1) Відомості про пам’ятки історії:

Астрономно- метеорологічна обсерваторія на г. Піп Іван. На вершині гори Піп Іван (Чорногірський хребет) знаходяться залишки колишньої польської обсерваторії, яка є найвище розташованою спорудою в Україні (2028 м над рівнем моря). Побудована в 1938 року, з місцевого матеріалу. Стіни двометрової товщини зовні викладались з каменю, а всередині – з цегли.

На Вратківському хребті з часів Першої світової війни збереглися окопи та бліндажі. По хребту проходить межа між Закарпатською та Івано-Франківською областями. На гребені через кожні 100 метрів стоять кам’яні стовпи з написом «CS» з одного боку та « PL»- з другого, і роком – 1920.У 1920 році тут провели кордон між Чехословаччиною та Польщею.

2) Інформація про життя видатних людей, діячів культури та історії:

У с. Зеленому народився і жив талановитий народний композитор і скрипаль В. Грималюк (Могур), який у 1971 р. став лауреатом Міжнародного музичного конгресу в Москві за виконання в Концертному залі ім. П. Чайковського власної сюїти „Ранок на полонині”. Музична капела В. Грималюка брала участь у зйомках кінофільму „Тіні забутих предків”.

У Ільцях народився і жив талановитий народний композитор, скрипаль-віртуоз І. Курилюк (Гавиць), який зі своєю гуцульською капелою виступав у Відні, та Ю. Гулюк –автор книги документальних нарисів „Жаб’є”, що вийшла у 2004 р. у місцевому видавництві „Гуцульщина” через 60 років після її написання.

У Краснику жила родина відомого господаря В. Манчука, син якого – О. Манчук – талановитий народний письменник, автор збірки „Жаб’євські новели”, що вийшла 2000 р. у видавництві „Гуцульщина” (США). У 1941 р. О. Манчук був убитий енкаведистами у Жаб’євській в’язниці.

У Ясіні народились: Климпуш Дмитро - діяч «Карпатської України», головний комендант «Карпатської Січі», керівник збройних сил України. Борканюк Олекса – керівник комуністичного руху в Закарпатській Україні. Кабалюк Олексій – архімандрит, активіст руху за відродження православ’я на Закарпатті.

3) Природні парки, заповідники, заказники:

Річка Чорний Черемош з прибережною смугою належить до гідрологічного заказника місцевого значення – площа 1740 га створеного з метою збереження мальовничої гірської ріки – місця нересту цінних видів риб.

Карпатський національний природний парк. Верховинський район.

Площа парку становить 50495,0 га. Його територія простягається на 55 км з півночі на південь і на 20 км із заходу на схід. Переважна частина території парку знаходиться в межах абсолютних висот — 500-2000 м н.р.м. Найвища точка України — вершина гори Говерла (2061 м н.р.м.) знаходиться у межах парку. У парку створено 48 туристичних маршрутів, діє мережа стаціонарних рекреаційних пунктів, влаштовано екологічні та науково-пізнавальні маршрути, добре розвинена інфраструктура сільського зеленого туризму, діє низка закладів стаціонарної рекреації.

Верховинський національний природній парк – природоохоронна територія, створен з метою забезпечення охорони природи і збереження біорізноманіття та цілісності природних комплексів Чивчинських і Гринявських гір. Площа становить: 12022, 9 га, у тому числі 9131,1 гектара земель державного підприємства «Верховинське лісове господарство» та 2891,8 гектара земель державного підприємства «Гринявське лісове господарство», які вилучаються в установленому порядку та надаються національному природному парку в постійне користуваня.

Свидовецтький заповідний масив – природоохоронна територія в Українських Карпатах, є частиною Карпатського біосферного заповідника. Площа становить: 6580 га в найвищій частині Свидовецького хребта.

Чорногірський заповідний масив – природоохоронна територія, є частиною Карпатського біосферного заповідника. Розташований в межах висот від 700 до 2061 м над р. м. Площа становить: 16375 га.

Карпатський біосферний заповідник - Заповідні масиви розміщуються на висотах від 180 до 2061 м.н.р.м. в західному, центральному і східному секторах Українських Карпат. У складі Карпатського біосферного заповідника (КБЗ), загальна площа якого складає 53630 га, налічується шість відокремлених масивів, а також ботанічні заказники державного значення «Чорна Гора» і «Юлівська Гора».

4)

Меморіальна кімната Онуфрія Манчука.

Музей заснований в 1998 році. Основні напрями діяльності музею: збір старовинних матеріалів; вивчення етнографії рідного краю; пошуково-краєзнавча робота. В музеї діють такі експозиції: з життя та творчості видатних людей; з побуту та етнографії.

с. Красник, вул. Івана Франка, 37

Верховинського району.

Тел: (03432) 3-35-91

Години роботи: з 10:00 до 17:00 год.

Вихідні дні: субота, неділя.

Музей- школа імені Теофіла Кисілевського.

Музей заснований в 2000 році. Основні напрями діяльності музею: пропаганда історико-культурної спадщини та збереження історико-культурних цінностей. Профіль музею: історичний, краєзнавчий. Музей організовує виставки, експозиції, надає консультації, та екскурсійну діяльність

Присілок Центр, с. Ільці.

Верховинського району.

Тел: (03432) 4-72-24

Музей гуцульської вишивки.

Заснований в 2006 році. Тут можна оглянути картини, дізнатися як саме створювалася гуцульська вишивка. В музеї діють експозиції з побуту та етнографії.

Присілок, с. Зелене Підугорське.

Верховинського району.

Тел: (03432) 3-31-42.

Години роботи: в любий час.

Дні роботи: без вихідних.

Хата- музей кінофільму «Тіні забутих предків»

Заснований музей у 2000 році. Основні напрями діяльності перегляд стрічки та ознайомлення з історією знімання кінофільму «Тіні забутих предків». В музеї діють такі експозиції: з життя та творчості видатних людей; з побуту та етнографії; з історико-архітектурної спадщини. У цьому будинку під час зйомок кінофільму «Тіні забутих предків» 1963-1964 рр. жив режисер фільму Сергій Параджанов. Тут проводив час і творчий колектив фільму.

Присілок Глифа, с-ще Верховина.

Верховинського району.

Тел: (03432) 2-25-57

Робочі дні: субота –неділя.

Години роботи: з 9:00 до 18:00 год.

Обід: з 13:00 до 14:00 год.

Музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика.

Приватний музей міститься і власному будинку Романа К. Матеріали збиралися протягом 30  років – предмети побуту, давній гуцульський одяг, знаряддя праці, грошові знаки різних часів  та багато іншого, що дає уявлення про життя гуцулів. Пен Роман проводить екскурсії особисто і грає на кожному інструменті; захоплююче розповідає про кожен з інструментів.

с. Верховина, вул. Івана Франка, 35

Тел: (03432) 2-17-44, (097) 307-52-54

Робочі дні: У музей можна потрапити у будь - який час за попередньою домовленістю з власником.

Історико-краєзнавчий музей.

В музеї матеріали представлено в 4-х відділах: побут гуцулів демонструється у вигляді інтер’єру старовинної гуцульської хати 18-19 століть; господарський відділ присвячено знаряддям праці господарської діяльності гуцулів періоду 19 та початку 20 століть; у відділі природи Карпат зібрано представників фауни, занесених до Червоної книги України; відділ народних промислів гуцулів відображено зразками вишивки, різьби, бондарства, ткацтва тощо. В музеї є також старовинні фотографії, які розповідають про історичне минуле селища та людей.

с. Ясіня

Години роботи : з10.00 до 17.00 год.

Вихідні дні: субота.

Регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини.

Основні напрями музею: поповнення фондів; науково-видавнича та екскурсійно-пошукова діяльність. Профіль музею: краєзнавчий.

Верховина, вул. І. Франка, 5.