Водный транспорт

Главные морские порты – Мумбай (Бомбей), Калькутта, Кочин, Ченнай (Мадрас), Каликут, Панаджи (Гоа) и Рамешварам.

Водный транспорт в Индии развит достаточно слабо. Морское сообщение существует между Порт-Блэр (Андаманские острова), Калькуттой и Мадрасом (только во время туристического сезона), а также между Калькуттой и Мадрасом. Более современная линия – между Кочином и Лакшадвипскими островами. Вдоль побережья Кералы ходят регулярные пассажирские суда, несколько рейсов, связывают Аллапуджу и Ковалам (бывшие Аллеппи и Квилон). Между Бомбеем и Гоа курсирует современный катамаран с кондиционированными салонами. Иностранным туристам разрешается оплачивать проезд в рупиях при наличии квитанции об обмене валюты.

Найбільші міста Індії

Делі — одне із найбільш економічно розвинених міст Індії з відносно високим рівнем життя. Наприклад, мешканці Делі володіють 17 % всіх приватних автомобілів країни, більше, ніж мешканці інших великих агломерацій Індії — Калькутти, Ченнаї і Мумбаї — узятих разом. Крім того, у Делі одна з найкращих у країні систем громадського транспорту та дуже добра за індійськими стандартами інфраструктура. Зараз місто проходить період інтенсивного економічного росту, у самому місті та його передмістях, таких як Нойда і Ґурґаон, останніми роками активно розвиваються торгівля, фінанси, автомобільна промисловість, засоби масової інформації, виробництво товарів народного споживання. Делі є важливим центром країни в області телекомунікацій, фундаментальної та прикладної науки. Тут зосереджено 30 % компаній країни, що працюють в галузі інформаційних технологій.

За довгий період існування, що починається з 6 століття до н. е., Делі багато разів ставав політичним центром державних утворень імперського розміру. Розташування міста на перехресті важливих торгових шляхів Індо-Гангської рівнини принесло йому не тільки процвітання, але й міграцію багатьох народів та переселення численних завойовників. В результаті у місті склалася унікальна багатонаціональна культура, тут перемішані найрізноманітніші етнічні, мовні та релігійні групи. Чудовою ілюстрацією цього різноманіття є й архітектура міста, що поєднує у собі споруди різних епох та стилів.

Кальку́тта— город в дельте Ганга на востоке Индии, столица штата Западная Бенгалия, второй по площади город в Индии после Мумбаи. Население 5,1 млн (собственно город, данные 2009 г.), в городской агломерации проживает порядка 13,2 млн человек (3-е место среди городов Индии).

Во времена британского владычества Калькутта была столицей всей Британской Индии вплоть до 1911 года, благодаря чему, ныне она является крупным центром образования, науки, культуры и политики. С другой стороны, в городе имеют место такие проблемы, как бедность, загрязнение воздуха и пробки на дорогах.

Культура Індії

Індійська культура є однією з найстаріших і найрізноманітніших культур світу. Це має вирішальне значення для всієї Південної і Південно-Східної Азії. Вірування й релігії відіграють в Індії значну роль, це країна походження кількох світових релігій (індуїзм, буддизм, джайнізм, сикхізм) які своїм впливом формували культуру цієї країни. Майже незліченна мовна різноманітність і численні народності також впливали на специфіку та культурні особливості Індії. Країна не залишалася й поза загальними світовими тенденціями завдяки впливу ісламу та через європейські колоніальні держави, котрі також залишили свій слід в культурі Індії.

Архітектура

Індійська архітектура є однією з областей, у якій найяскравіше представлене розмаїтість індійської культури. Більша частина архітектурних пам'ятників Індії, включаючи такі монументи як Тадж-Махал й інші приклади монгольської і південно-індійської архітектури, являють собою змішання древніх і різнорідних місцевих традицій різних регіонів Індії й зарубіжжя.

Архітектура Індії в ісламський період

Іслам почав проникати в Індію з VІІІ століття; у 1398 році в країну прийшли армії Тамерлана. Його нащадок Бабур у 1526 році завоював практично всю Індію та заснував Імперію Великих Моголів. Вона проіснувала до 1857 року.

Завойовники намагалися пристосувати залишки зруйнованої архітектури для власного мистецтва та будівництва. Так фрагменти будівель, перш за все колони, стовпи, скульптурні прикраси були перенесені до нових мусульманських споруд.

У ХІІ — ХІІІ ст. в Індії з'явилися основні типи культових споруд мусульман, у першу чергу мечеті, мінарети, медресе, мавзолеї. В основних типах архітектурних споруд раньоісламського періоду простежуються ісламські традиції, але в деталях культових будівель також видно вплив індійської архітектури. Колони, деталі архітектурних прикрас із великою кількістю рослинного орнаменту запозичені з буддійських та індуїстських будівель. Також характерною рисою архітектури ранньоісламського періоду є вписаність у навколишнє середовище.