Вибір випускниками шкіл мови тестування учасниками зно в 2011 році

Предмет	Всього зареєстру- валося	Українська		Російська		Інші мови
		Число	%	Число	%	Число	%
Історія України	186858	158330	84,7	27934	14,9	594	0,3
Математика	165884	134853	81,3	30458	18,4	543	0,3
Біологія	103362	87267	84,4	15635	15,1	460	0,4
Географія	92026	77916	84,7	13717	14,9	391	0,4
Фізика	55812	43870	78,6	11714	20,1	228	0,4
Хімія	38220	30958	81,0	7072	18,5	190	0,5
Середній %			82,5		17,0		0,4

Як видно з цієї таблиці, переважна більшість абітурієнтів обрала для тестування українську мову. В середньому цей показник становить 82,5% (від 84,7 під час тестування з історії України та географії до 78,6% для тестування з фізики). Українську мову для тестування обрали не лише випускники шкіл з українською мовою навчання, а й частина школярів, що навчалися в школах і класах з російською мовою навчання.

Українську мову обрала переважна більшість випускників у 23 з 27 регіонів України. Російську мову обрала більшість випускників у Криму, місті Севастополі, Донецькій та Луганській областях.

Наприклад, якщо в середньому по Україні для складання тестів ЗНО з математики українською мовою зареєструвався 81,3% від загального числа зареєстрованих, у місті Києві – 96%, у Львівській області – 99,7%, в Дніпропетровській – 81,3%, то в чотирьох згаданих регіонах вона значно нижча. В Донецькій області ця частка склала лише 27,8%, в Луганській – 32,2%, в Криму – 5,8%, в місті Севастополі – 3,2%.

Дуже подібна картина спостерігається й по тестуванню з інших предметів.

Додатковим свідченням штучності русифікаторської політики міністерства і несприйняття її випускниками шкіл стало ігнорування ними тестування з російської мови, запровадженого 2011 року.

Якщо в тестуванні з української мови та літератури взяли участь понад 200 тисяч випускників, з історії України та математики – понад 150 тисяч, з біології – понад 100 тисяч, з англійської мови - понад 70 тисяч, то пройти тестування з російської мови зголосилися лише 5488 людей, причому з’явилося на тестування лише 3398 людей по всій країні (або 62% від зареєстрованих, порівняно з 81-89% на інших предметах). Навіть на Сході та Півдні України на кілька шкіл припадав один учасник тестування з російської мови.

Незважаючи на те, що фактичний провал тестування з російської мови показав цілковито штучний характер його запровадження, посадовці освітнього відомства прийняли рішення знову проводити його в 2012 році.

Значною проблемою в освіті залишається недотримання мовного режиму в багатьох навчальних закладах з українською мовою навчання. Не лише на Сході та Півдні, але й у Києві та інших містах Центру України звичним явищем стало використання російської мови працівниками українських шкіл під час позакласної роботи, на перервах, шкільних святах, індивідуальних розмовах з дітьми.

Втім, у школах з українською мовою навчання принаймні навчальний процес відбувається українською – це стосується підручників, читання уроків, написання контрольних робіт тощо.

Ситуація в дошкільній та вищій освіті значно гірша.

За даними офіційної статистики, частка дітей у дитсадках, що виховуються українською мовою, як і частка студентів у вишах, що навчаються українською, наближається до 90%. Проте на практиці ситуація зовсім інша і, по суті, залежить від доброї волі адміністрації й працівників навчальних закладів. Використання російської мови під час навчально-виховного процесу в дитячих садках та вузах, які за статистикою проходять як заклади з українською мовою навчання, є масовим явищем, починаючи від столиці України й закінчуючи районними центрами та селами.

Упродовж останніх років додатковим фактором, що сприяв поширенню української мови у вищій школі, були студенти-іноземці. Багато іноземних громадян, які навчалися в Україні українською мовою, просто не знали російської, і нею не можна було проводити навчальний процес під звичним приводом, що «і так усі зрозуміють» (не кажучи вже про те, що просто соромно не проводити занять українською мовою для українців, якщо її змогли вивчити іноземці).

Однак з 2010 року Міністерство освіти й науки дозволило іноземним студентам здобувати освіту не лише українською, але й іншими мовами. При цьому було використано фальшивий аргумент, що через обов’язковість навчання українською мовою в Україні буцімто зменшується число іноземних студентів. Насправді ж число іноземних студентів упродовж останніх років постійно зростало. У 2009/10 навчальному році в Україні навчалися 37342 іноземних студенти, що на 1743 особи більше, аніж у 2008/09 навчальному році.

Натомість після дозволу іноземним студентам здобувати освіту іншими (на практиці – російською) мовами, зростання різко уповільнилося. На 2010/11 навчальний рік число іноземних студентів в Україні зросло лише на 506 осіб.

Число іноземних студентів в Україні, по навчальних роках:

2008/09	2009/10	2010/11
35599	37342	37848