Аналіз макроекономічних показників сша.

Для того, щоб проілюструвати наведену вище інформацію проаналізуємо макроекономічні показники економіки Сполучених Штатів Америки і зробимо висновки щодо їх впливу на курс долара.

Так якщо проаналізувати ці дані за липень 2002 року, то отримаємо наступне. На початку серпня були оприлюднені такі дані про розвиток американської економіки [7]. Кількість нових робочих місць (Nonfarm payrolls) у США за липень склало +6000 (прогноз був +50000). Показник вийшов значно нижче прогнозу економістів і привів до зниження курсу долара відразу після його публікації.

Різко упав індикатор промислового розвитку, який прораховується Інститутом Менеджерів по постачанню (ІSM). У липні він знизився до відмітки 50,5 пунктів (очікуване - 55,6 попереднє - 56,2). Індикатор нових замовлень, що входить як основний компонент у загальний індекс ІSM, упав до значення 50,4 у липні проти 60,8 у попередньому місяці. Кількість звертань за допомогою по безробіттю виросло на 20тис. до 387тис.

Будівельні витрати в червні скоротилися на 2,2% (очікуване - 0,4% попереднє значення переглянуте з 0,7% до -2%), що представляє додатковий негативний сигнал, на який необхідно звернути увагу. Адже при нинішньому рекордно низькому рівні процентних ставок, коли відсоток по житлових заставних (mortgage rate) і будівельним кредитам повинний заохочувати активність у секторі, цього не відбувається. Більш того, з огляду на переглянуті дані за травень, спостерігається послідовне зниження витрат на будівництво, що прямо зв'язано з обсягом будівельних замовлень. Під тиском цих новин фондові індекси поповзли вниз, що також призвело до зниження курсу долара стосовно європейських валют. Це падіння проілюстровано на рис. 1. на прикладі пари валют – долар США / швейцарський франк.

Еконо́міка Япо́нії — одна з найрозвиненіших економік світу. За розміром ВВП і обсягом промислового виробництва Японія займає 3-е місце серед країн світу після США і КНР. Вона випереджає інші азіатські держави за рівнем розвитку промисловості, основні галузі якої: чорна та кольорова металургія, силове електричне обладнання, суднобудівна та автомобільна промисловість, електронне та електрокомунікаційне обладнання, приладобудування, нафтохімічна, харчова, текстильна та легка промисловість.

Наприкінці ХХ ст. в Японії стрімко зростали інвалютні резерви. Урядом була запроваджена система заходів щодо лібералізації вивозу японських капіталів закордон. Нині вона є найпотужнішим банківським центром і міжнародним кредитором. Її частка у міжнародних позиках зросла з 5% у 1980р. до 20,6% у 1990р. Експорт капіталу є головною формою зовнішньоекономічної діяльності. Найбільше японських капіталів працює у США (42,2%), країнах Азії (24,2%), Західної Європи (15,3%), Латинської Америки (9,3%)

Статистика

ВВП $5,458 трлн (2010) (номінал; 3-я)

$4,309 трлн (2010) (ПКС; 3-я)

Ріст ВВП 3,9% (2010) -3,7% (2011 Q1)[1]

ВВП на душу населення $42,500 (2010) (номінал; 18-а)

$34,200 (2010) (ПКС; 28-а)

ВВП за секторами первинний: 1,5%, вторинний: 22,8%, третинний: 75,7% (2010)

Інфляція (ІСЦ) 0% (2011.1)[2]

Індекс Джіні 38,1 (2002)

Робоча сила 65,64 млн (2010)

Робоча сила

за секторами первинний: 4%, вторинний: 28%, третинний: 68% (2009)

Безробіття 4,9% (2011)

Галузі виробництва автомобілебудування, машинобудування, хімічна промисловість, харчова промисловість, металургія, електроніка

Зовнішня діяльність

Експорт $765,2 млрд (2010)

Імпорт $636,8 млрд (2010)

Зовнішній борг $2,246 трлн (2010.7.30)

Державні фінанси

Борг 225,80% of GDP (2010)

Доходи $1,638 трлн (2010)

Витрати $2,16 трлн (2010)

Економічна допомога $9,7 млрд ODA (2007.12)