Рекомендації щодо забезпечення правомірності створення та використання фотографічних творів

1. Загальні положення

Ці рекомендації пропонуються суб’єктам авторського права, організаціям колективного управління та користувачам фотографічних творів, і розроблені з урахуванням норм Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право, Цивільного Кодексу України, Закону України "Про авторське право і суміжні права", постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав", "Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір".

2. Фотографічний твір як об’єкт авторського права. Співвідношення з іншими об’єктами права інтелектуальної власності

Згідно зі статтею 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (до якої приєдналася Україна) та статтею 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі – Закон) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії, охороняються як об’єкти авторського права.

Авторським правом охороняються фотографії, які є результатом творчої діяльності людини – як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору й не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у фотографії.

Частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

Авторське право і право власності на матеріальний об’єкт, у якому втілено фотографічний твір, не залежать одне від одного. Наприклад, особа, придбавши фотографії, стає їх власником, проте не набуває авторських прав на такі твори. Відчуження матеріального об’єкта, у якому втілено твір, не означає відчуження авторського права й навпаки.

Для правомірного використання фотографічних творів як об’єктів авторського права в знаках для товарів і послуг необхідно отримати дозвіл від автора чи іншого суб’єкта авторського права на ці твори.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" не реєструються як знаки позначення, які відтворюють назви відомих в Україні творів науки, літератури та мистецтва або цитати й персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників.

Об’єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.

Авторське право діє протягом усього життя автора й 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених статтею 28 Закону. Тривалість охорони фотографічних творів приведена у відповідність до статті 9 Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право 1996 року, стороною якого є Україна. Крім того, зазначений міжнародний договір та Закон повністю застосовують охорону творів у цифровому середовищі, зокрема в мережі Інтернет.

3. Особисті немайнові та майнові права автора

Автору належать такі особисті немайнові права:

1) вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі та його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;

2) забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;

3) вибирати псевдонім, зазначати та вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі та його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;

4) вимагати збереження цілісності твору й протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора.

Особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам.

До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:

1) право на використання твору;

2) виключне право дозволяти використання твору;

3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, у тому числі забороняти таке використання.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:

- відтворення творів (виготовлення одного або більше примірників твору в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп’ютер);

- публічне виконання й публічне сповіщення творів (трансляція та ретрансляція);

- публічну демонстрацію та публічний показ;

- будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;

- переклади творів;

- переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;

- включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;

- розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи в прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;

- подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця й у будь-який час на їх власний вибір (насамперед ідеться про використання в мережі Інтернет);

- імпорт примірників творів.

Цей перелік не є вичерпним.

Суб’єктами авторського права є автори творів, зазначених у цьому Законі, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Цивільний кодекс України (далі – ЦКУ) передбачає, що майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором (стаття 429 ЦКУ).

Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений на замовлення, належать творцеві цього об’єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором (стаття 430 ЦКУ).

Співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір.

Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить усім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле, чи складається з частин, кожна з яких має самостійне значення.

Інші питання співавторства регулюються статтею 13 Закону.

Якщо фотографічний твір є похідним або складеним, необхідно дотримуватися авторського права на інші твори, використані для його створення.

Для правомірного використання фотографічних творів як елементів інших творів (зокрема образотворчого, ужиткового мистецтва, дизайну) необхідно отримати дозвіл суб’єктів авторського права на фотографічні твори.

Законодавством передбачаються випадки, коли дозволено використовувати фотографічні твори без дозволу та виплати винагороди (детальніше див. Рекомендації щодо застосування винятків та обмежень у сфері авторського права і суміжних прав: http://www.sdip.gov.ua/ua/rec333.html).

Зазначені вище рекомендації також містять посилання на норми законодавства щодо винятків та обмежень стосовно вільного фотографування об’єктів авторського права. Так відповідно до статті 21 Закону без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов’язковим зазначенням імені автора та джерела запозичення допускається, зокрема, відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.

Крім того, передбачається внесення змін до законодавства для введення так званої свободи панорами – можливості вільно відтворювати, у тому числі засобами фотографії, творів, що постійно розташовані в громадських місцях, відкритих для вільного відвідування, крім випадків, коли зображення зазначеного твору є основним об’єктом такого використання або зображення твору використовується з комерційною метою.

Види договорів, на підставі яких здійснюється використання об’єктів авторського права, та вимоги щодо їх оформлення, передбачені статтями 1108 –1113 ЦКУ, статтями 31 – 33 Закону.

Договори про передачу прав на використання фотографічних творів укладаються в письмовій формі.

В усній формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо).

Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру й порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін має бути досягнуто згоди).