Екіпаж «Рейнджерса»

Самуель, Майкл та Даніель біжать до шатла, а Едгар та Мет по Алекса.

— Едгар, я це вже чув на «Марс-3», — промовив Мет.

— Тоді це монстри про які ви з Даніелем розповідали, — злякано вимовив Едгар.

— Так. Нам потрібно бути на сторожі. Едгар вони можуть…

Вмить на нього напав монстр. Так миттєво, що Едгар нічого не зрозумів. Мутант кинув Мета об стіну. Він сильно вдарився і знепритомнів. Напроти Едгара стало чудови­сько. У нього сильні ноги, всі чотири. Сам він блискучо-зеленого кольору, вкритий корот­кою шерстю. Він був схожий на гепарда, але у нього не було вух. Морда була страшна, а очі блистіли люттю. На спині шерсть ставала дибки. Едгар не встиг дістати пістолет, його збив з ніг розлючений титанозавр, якого найменував Даніель. Його відкинуло далеко. Мет, прийшовши до тями стріляє, у монстрів. Швидкі рухи чотириногого монстра не дають влучити у нього. Монстр біжить до Мета та убиває його своїми гострими, мов сталь, зубами. Титанозавр, або кісткозавр (як вам подобається), підходить до трупа Едгара, у якого переламаний хребет, та їсть його.

Старт майданчик

Самуель біг попереду команди. До корабля залишилося декілька кроків. Коли він вийшов з коридору його збив мінізавр. Даніель та Майкл стріляють по ньому. Вистріли з пістолетів валять його на підлогу. Майкл підбігає до Самуеля.

— Бенджамін, як ти?

— Начебто все в нормі, — промовив він.

За спиною у Майкла лунає постріл, він обертається та бачить нерухоме чудовисько.

— Цей «черв’як» міг зашкодити тобі, — сказав Даніель.

— Слава Богу, ми живі, — промовив Майкл.

— Але інші, — занепокоєно мовив Самуель.

— Будемо надіятися, що вони також живі, — сказав Даніель. У нього завжди була надія, що все буде добре.

Коридор Л2

Алекс біжить по коридору до ГУК. По дорозі він почув вистріли. Він, підбігши до того місця, поба­чив як монстр їсть його друга — Едгара. Титанозавр, побачивши його, покинув їжу та побіг на його. Алекс відстрибнув та «приклеївся» до стіни, мов людина-паук з дитячих коміксів. Він міг по ній ходить. Чудовисько нічого не зрозуміло. Алекс не знав про іншого монстра, який в цей час на нього напав. Між ними зав’язалася битва. Неймовірно, але вони були рівної сили, неначе це була сутичка не людини і мутанта, а двох мутантів. Алекс наносив йому багато ударів та остерігався його зубів. Кісткозавр навіть не втручався. Він просто спо­глядав за боротьбою, наче дивився на все цим з екрана телевізора . Алекс тим часом дістає пістолет та стріляє мон­стру в пащу. Нерухоме чудовисько впало на нього. Він відштовхнув його від себе та під­нявся. Титанозавр, зрозумівши, що його побратим мертвий, напав на Алекса. Він приці­лився на чудовисько на вистрілив. Монстр впав на підлогу з пронизливим ревом. Алекс промо­вив:

— Я знаю набагато більше.

Старт майданчик

— Потвори! Вони зламали корабель. Наче знали, що роблять, — сердито промовив Майкл.

— Ти зможеш полагодити його? — спитав Самуель.

— Ні, вони так погризли корабель, що він став решетом.

— Може, на станції є інший, — висловив думку Даніель.

— Тут немає літаків. Це секретна станція корпорації «Зірка», — сказав Самуель.

— Звідки ти знаєш? — спитав його Майкл.

— Прочитав, — відповів він.

ГУК

Алекс направився до капітанського мостика. Зайшовши до нього, він нікого не знай­шов. Хлопець підійшов до комп’ютера, усівся за крісло та почав роботу. Через декілька хвилин чується голос: «Курс станції змінений. Новий курс на сонце UA-47».

— Скільки годин до пункту призначення? — спитав Алекс.

Голос відповів: « До заданого місця 7 годин».

— Думаю встигнемо. Комп'ютер покажи бортжурнал.

На моніторі з'являється відео з подіями на станції.

— Неймовірно! Вони згуртовані та… розумні? Але це що за монстри?

Старт майданчик

У старт корпусі чуються шиплячі звуки.

— Що це? — питає Майкл.

— Не знаю, — відповів Даніель.

— Беріть пістолети та будьте готові до всього, — промовив Самуель.

В старт корпус залітають, буквально, монстри-коти. Їх декілька штук. За ним захо­дять троє павукозаврів.

— Чого вони ждуть? — спитав Майкл.

— Зараз побачимо, — сказав Самуель.

Вони, мутанти, наче розмовляли один з одним. Один павукозавр та двоє мутантів-ко­тів пішли у глиб коридору та зникли, інші оточили людей та приготовилися до атаки. Вони напали. Люди стріляли по них, але одні були швидкі, а других пулі не брали. На Майкла напав мутант-кіт та убив його. Інших павукозавр розкидав по куткам. Даніеля та Самуеля пов’язали в павутиння та забрали.

ГУК

— Не може бути цього! Вони несуть полонених до інших мутантів, щоб вони їли та роз­вивалися, — побачивши кроваву вечерю мутантів на моніторі, промовив Алекс.

Він вибіг з ГУК. Джек та Люсі бігли по коридору. Скрізь чулися пронизливі звуки. По дорозі вони зу­стріли Алекса. Він розповів їм усе.

— Потрібно тікати звідси, — сказав Джек.

— В мене є літак, можемо втекти, — промовила Люсі.

— Алекс зустрінемося дома, на Землі, — вимовив Джек.

— Добре.

— Літак на…

Перебивши її, сказав Алекс:

— У мене свій є.

— Тож побігли. Не ждемо поки нас з’їдять.

9