2.Вплив на мотиваційний аспект навчальної діяльності.

Комп'ютер дає змогу цілком усунути одну з найважливіших причин негативного ставлення до навчання - неуспіх, зумовлений нерозумінням, значними прогалинами у знаннях. Працюючи на комп'ютері, учень дістає можливість довести вирішення завдання до кінця, спираючись, з одного боку, на необхідну допомогу, а з іншого - використовуючи таке важливе джерело мотивації, як цікавість.

3. Вплив на контроль якості знань.

Комп'ютер дає змогу якісно змінити контроль за діяльністю учнів, забезпечуючи при цьому гнучкість керування навчальним процесом. Так, з його допомогою можна перевірити всі відповіді, а в багатьох випадках він не тільки фіксує помилку, але й досить точно визначає її характер, що допомагає вчасно усунути причину, яка зумовлює її появу. Учні більш охоче відповідають комп'ютеру, і якщо комп'ютер ставить їм двійку, то палають бажанням якомога швидше її виправити. Вчителю не потрібно закликати учнів до порядку й уваги. Учень знає: якщо він відвернеться, то не встигне розв'язати приклад чи записати слово, оскільки на екрані через 10-15 хвилин з'явиться наступне завдання.

4. Вплив на індивідуалізацію навчання.

Застосування комп'ютерної техніки робить урок привабливим і по-справжньому сучасним. Відбувається індивідуалізація навчання, контроль і підбиття підсумків проходять об'єктивно і вчасно. Ці позитивні моменти в застосуванні комп'ютера в спеціальній школі роблять його незамінним помічником сурдопедагога, дають йому великі можливості в індивідуалізації навчання.

5. Вплив на пізнавальні потреби учнів.

Учитель початкової школи зобов'язаний навчити дітей учитися, зберегти і розвити пізнавальну потребу учнів, забезпечити пізнавальні засоби, необхідні для засвоєння основ наук. Тому одна з головних цілей - розвивати пізнавальні процеси, зокрема логічне мислення, увагу, пам'ять, мову, уяву. Всі ці процеси взаємозалежні.

2. Дві моделі навчання на основі використання комп’ютера.

Використання комп'ютера для дослідження інформаційних моделей різних об'єктів і систем дозволяє вивчити їх зміни залежно від значення тих або інших параметрів. Процес розробки моделей і їх дослідження на комп'ютері можна розділити на кілька основних етапів.

На першому етапі дослідження об'єкта або процесу звичайно будується описова інформаційна модель. Така модель виділяє істотні з погляду цілей проведеного дослідження параметри об'єкта, а несуттєвими параметрами зневажає.

На другому етапі створюється формалізована модель, тобто описова інформаційна модель записується за допомогою якої-небудь формальної мови. У такій моделі за допомогою формул, рівнянь, нерівностей та ін. фіксуються формальні співвідношення між початковими й кінцевими значеннями властивостей об'єктів, а також накладаються обмеження на припустимі значення цих властивостей.

2. Класифікація педагогічних програмних засобів та їх призначення

ППЗ класифікують в залежності від типу педагогічних задач, що вирішується. За дидактичними цілями ППЗ поділяють на такі, що спрямовані на:

– актуалізацію знань;

– формування знань, вмінь та навичок;

– закріплення знань, вмінь та навичок;

– контроль знань;

– узагальнення та систематизацію знань.

За призначенням, як правило виділяють ППЗ: інформаційні, контролюючі, демонстраційні, емітаційно-моделюючі, тренажерні, довідкові, розрахункові.

За видом пристосування до учня розрізняють ППЗ:

неадаптивні, частково адаптивні, адаптивні [3].

Ільясова Т.В. при класифікації ППЗ виходить із дидактичного призначення цих засобів, з опорою на діяльні сну парадигму сучасної освіти. Вона виділяє наступні класи ППЗ для викладання курсу фізики в загальноосвітніх навчальних закладах :

• електронні підручники;

• енциклопедії, словники, довідкові посібники;

• демонстраційні та ілюстративні матеріали;

• тренажери, електронні задачники та системи контролю знань;

• віртуальні лабораторії;

• електронні навчально-методичні комплекси дистанційного навчання;

• віртуальні світи та активні мультимедійні середовища;

• інші навчальні матеріали.

2. Цілі та методика створення педагогічних програмних засобів.

Методические задачи использования программных средств в учебном процессе:

Обучение проведению вычислительных экспериментов;

Обучение работе с большими объемами информации: поиск, систематизация, преобразование, хранение и т. д.;

Знакомство с системами и методами мультимедийного представления информации;

Обучение навыкам создания программных продуктов (в т. ч. обучающих);

Восстановление знаний, умений, навыков;

Текущий контроль усвоения знаний, умений, навыков;

Дифференциация абитуриентов и учащихся в соответствии с их уровнем подготовленности и готовности к последующим ступеням обучения;

Повышение эффективности передачи и освоения учебной информации;

Повышение эффективности подготовки к учебным занятиям;

Реализация методов адаптивного обучения.

Дидактические задачи использования программных средств в учебном процессе:

• Развитие мышления и воображения;

• Формирование алгоритмического стиля мышления;

• Развитие творческого потенциала;

• Эстетическое воспитание;

• Развитие коммуникативных способностей;

• Активизация познавательной деятельности;

• Мотивация обучения;

• Формирование навыков исследовательской деятельности;

• Формирование навыков пользователя автоматизированных систем;

• Развитие умений поиска и принятия оптимальных решений в нестандартных ситуациях.

2. Інтерфейс, вимоги до інтерфейсу. Проектування інтерфейсу. Ергономічність інтерфейсу. Напрями розвитку та гуманізації інтерфейсу.

Интерфейс программного продукта

Интерфейс пользователя представляет собой совокупность средств и методов, при помощи которых пользователь взаимодействует с различными устройствами и аппаратурой.

К интерфейсу программы относят почти все изображения и надписи, которые человек видит на экране компьютерного монитора во время ее работы.

Создатели, в соответствии со своими целями и задачами, наделяют интерфейсы программных изделий рядом свойств. Свойства появляются у интерфейсов сознательно и, нередко, случайно. Случайные свойства – это те, которые возникли по недосмотру создателей.

Интерфейсы бывают:

• интуитивно понятные;

• понятные после ознакомления с инструкцией;

• понятные после ознакомления с учебником;

• понятные после обучения преподавателем;

• непонятные.

Общие требования к интерфейсу:

• унифицированность;

• дружественность;

• лаконичность, обеспечиваемая приемом определения параметров по умолчанию, реализацией пиктограмм вместо текстовых выражений, поддержкой способов оперативного ввода команд (мышь, быстрые клавиши, мнемоника) и т.д.;

• гибкость, достигаемая с помощью средств настройки;

• структурированность диалога, т. е. разделение компонентов по уровням сложности;

• способность обнаруживать и обрабатывать ошибки пользователей, предусматривающая, в частности, возможность отмены неверных действий.

2. Засоби представлення інформації та оформлення навчальних програм. Вимоги до структури навчального матеріалу електронного посібника.

Учебный курс, при определенных навыках, всегда можно структурировать так, что будут четко выделены все значимые элементы: блоки информации (атомы курса) и их связи.

Их иногда называют узлами и ребрами информационного графа (т. е. схемы, состоящей из центров и связей между ними). Значимость элемента означает, что если такой элемент исключить из содержания курса, знания становятся неполными, с пробелами. Относительная значимость каждого элемента курса может быть выражена отношениями сравнения типа «более значимый», «эквивалентен по значимости», «менее значимый». Если такие отношения определены для всех значимых элементов курса, свойству значимости можно сопоставить численное выражение.

Требования к форме и структуре электронного учебного пособия

Предъявляют следующие требования к структуре учебного материала, демонстрируемого в момент использования компьютерного обучающего пособия:

• сжатость и краткость изложения;

• максимальная информативность блоков;

• слова и сокращения, знакомы и понятны учащемуся;

• отдельные семантически связанные элементы сгруппированы в целостно воспринимающиеся группы (структурность);

• заголовки кратки и информационноемки;

• однотипные перечисления сведены в маркированные и нумерованные списки;

• двумерные перечисления представлены в таблицах и диаграммах;

• важная информация расположена в левом верхнем углу экрана;

• большинство блоков, таблицы, диаграммы, графики доступны без скроллирования;

• каждому положению отведен отдельный абзац;

• основная идея абзаца находится в первой строке;

• заставки программы настраивают на деловой тон;

• графика органично дополняет текст;

• учитывается, что образное мышление доминирует над логическим, когда трансляция зрительных сообщений в речевую форму громоздка или вообще невозможна;

• используются мнемонические представления заголовков и указателей;

• учитывается, что пространственные знания, полученные через модели, приводят к тому, что обучаемые занимают позицию персонажей, находящихся внутри ситуации; в случае же предъявления диаграмм обучаемые занимают позицию внешних наблюдателей, находящихся снаружи ситуации;

• детальная и общая информация, необходимая на ограниченных стадиях решения задач, разделяется в пространстве и времени (стадийность);

• пояснения к иллюстрациям и сами иллюстрации, текст и соответствующие им изображения, располагаются в одном кадре. Целостность информации повышает степень восприятия;

• иллюстрации снабжены системой мгновенной подсказки, появляющейся синхронно с движением курсора по отдельным элементам иллюстрации;

• инструкции ясны, чётки, лаконичны, однозначны;

• учитывается, что повышенная эмоциональность информации придает ей дополнительную ценность; проза запоминается лучше простых текстов, а стихи лучше прозы;

• отсутствуют орфографические, грамматические и стилистические ошибки.

2. Фізіологічні особливості сприйняття кольорів та форм, які необхідно враховувати при створенні навчальних програм.

При проектировании обучающих программ рекомендуется учитывать следующие физиологические особенности восприятия цветов и форм:

• цветов, которые используются для представления обычного текста, гиперссылок и стимулирующие цвета способствуют возбуждению и действуют как раздражители (в порядке убывания интенсивности воздействия): красный, оранжевый, жёлтый;

• дезинтегрирующие цвета успокаивают, вызывают сонное состояние (в порядке убывания интенсивности воздействия): фиолетовый, синий, голубой, сине-зелёный, зелёный;

• нейтральные цвета: светло-розовый, серо-голубой, желто-зелёный, коричневый;

• выбор сочетаний цветов знака и фона существенно влияет на зрительный комфорт, причем некоторые пары цветов не только утомляют зрение, но и могут привести к стрессу (например, зеленые буквы на красном фоне);

• цветовая схема обучающей программы начинается с выбора трёх главных функциональных посещённых ссылок;

• цветовая схема должна повторяться на всех этапах программы. Это создает чувство связности, преемственности, стильности, комфортности;

• при выборе шрифтов для вербальной информации следует учитывать следующее: прописной шрифт воспринимается тяжелее, чем строчный; лучше воспринимаются цифры, образованные прямыми линиями;

• последовательность шрифтов по легкости чтения: а) для заглавных букв: зубчатый, академический, стандартный, промышленный, зодчий, архитектурный, романский; б) для строчных букв: академический, стандартный, романский, архитектурный, зодчий;

• наиболее хорошо воспринимаемые сочетания цветов шрифта и фона: белый на темно-синем, лимонно-желтый на пурпурном, черный на белом, жёлтый на синем;

• белое пространство признается одним из сильнейших средств выразительности, малогарнитурный набор – признаком стиля;

• наиболее быстро и точно распознаются символы, контур которых имеет резкие перепады; например, треугольник, квадрат и прямоугольник опознать значительно легче, чем многоугольник или овальные фигуры; по точности опознания простейшие фигуры располагаются в следующем порядке: треугольник, ромб, прямоугольник, круг, квадрат;

• фоновые рисунки повышают утомляемость глаз и снижают эффективность восприятия;

• большое влияние на подсознание человека оказывает мультипликация. Её воздействие гораздо сильнее, чем действие видео. Четкие, яркие, быстро сменяющиеся картинки легко «впечатываются» в подсознание. Чем короче воздействие, тем оно сильнее;

• любой анимированный объект понижает восприятие, оказывает отвлекающее воздействие, нарушает динамику внимания. Попытки потрясти мир приводят к быстрой утомляемости пользователя и, как следствие, отторжению системы (М. Донской);

• включение в качестве фонового сопровождения нерелевантных звуков (песен, мелодий) приводит к быстрой утомляемости обучаемых, рассеиванию внимания и снижению производительности обучения; выраженность эффекта не зависит от интенсивности звука (если она колеблется в пределах от 40 до 75 дБ);

• интенсивность визуальных и звуковых сигналов обучающей программы должна соответствовать средним значениям диапазона чувствительности анализаторов человека, что обеспечивает оптимальные условия для восприятия и переработки информации.

2. Інтерактивне спілкування та види допомоги у навчальних програмах.

Под интерактивом понимают либо заранее запрограммированный на все случаи жизни план общения пользователя с компьютером; либо – сам процесс общения пользователя с компьютером. Интерактивный режим работы пользователя с компьютером означает поочередные действия и «высказывания»:

• подсказывающие пользователю дальнейшие направления работы;

• направляющие последующие и корректирующие предыдущие действия компьютера.

Организуют интерактив с помощью следующих средств:

• экранное меню, где выбираются дальнейшие действия ПК из готовых списков;

• объектное меню, где с помощью устройств-манипуляторов выбирается (передвигается, вращается) объект, мнемонически указывающий компьютеру дальнейшие действия;

• меню манипуляторов («мыши», джойстика); используется для получения комментариев и подсказок от компьютера относительно тех объектов, которые указывает манипулятор;

• гипертекст, где, путем указания ключевых слов, совершаются переходы между сегментами информации и подаются команды компьютеру;

• символьная строка, где с клавиатуры задаются числа, ключи и команды;

• голосовое управление компьютером с использованием средств распознавания речи;

• обратная голосовая реакция, поощряющая и корректирующая действия пользователя.

Сценарий интерактива состоит в выстраивании цепочек (в общем случае – графов) из простейших элементов типа «действие – комментарий – действие» где комментарии определяются действиями, а действия (команды) – комментариями.

С помощью интерактива можно создавать игровые ситуации, вносить спортивные элементы, создавать сюрпризы, поощрять пользователя. Это – удел сценаристов высочайшего класса.

Каких-либо учебных или методических пособий по созданию интерактива мы не встречали. Описать интерактив в сценарии, на бумаге – занятие многосложное. С точки зрения скорости выполнения проекта значительно проще поступить так: отдать интерактив «на откуп» конечным исполнителям – программистам, а потом, когда они что-то «сотворят», слегка «подрихтовать» результат. Такова практика. Лексикон программиста удивителен; именно поэтому интерактив часто так непонятен.

2. Основна причина використання комп’ютерних програм, головні недоліки комп’ютерних навчальних програм.

К интерфейсу педагогических продуктов – комплексов тестового контроля и учебных пособий – следует предъявлять весьма серьезные требования.

Компьютерное учебное пособие для многих создателей представляется лишь некой книгой, в которой страницы переворачиваются не пальцами, как обычно, а путем нажатия на клавиши. Такое пособие должно содержать очень много информации, и ее можно быстро и легко находить каким-либо автоматическим образом, например, по ключевым словам. Однако, в отличие от книги, где пальцы «сами находят» читанную вчера страницу, в таком пособии можно легко «заблудиться», «закружиться» среди обилия ссылок и сносок.

Книга – осязаемый образ, наше сознание незаметно «связывает» прочитанное еще и осязательной памятью. Компьютерную же информацию невозможно пощупать, одна гиперссылка может находиться в разное время в разных местах экрана, даже «прыгать». Студент, прочитавший бумажный учебник, на ощупь моментально, рефлекторно, находит в нем нужный параграф. Компьютерный же интерфейс требует от пользователя других, непривычных рефлексов, удержания в «оперативной» памяти сведений о расположении кнопок, технике управления мышью и пр.

Структура информации, заложенной в компьютерное пособие, часто не выдерживает критики.

Интерфейс компьютерных пособий, т. е., грубо говоря, все те кнопки, «выпадающие» меню, стрелки и подсказки, которые мы видим на экране монитора во время работы, часто далек от совершенства. Создатели насыщают его жаргонными или иноязычными выражениями, непонятными для людей далеких от компьютерной техники. Логика же размещения указателей интерфейса обычно не имеет аналогов в реальной жизни и, поэтому, трудно воспринимается и запоминается начинающим пользователем.

2. Проведення досліджень на комп’ютері на уроках математики, фізики та ін..

Використання комп'ютера для дослідження інформаційних моделей різних об'єктів і систем дозволяє вивчити їх зміни залежно від значення тих або інших параметрів. Процес розробки моделей і їх дослідження на комп'ютері можна розділити на кілька основних етапів.

На першому етапі дослідження об'єкта або процесу звичайно будується описова інформаційна модель. Така модель виділяє істотні з погляду цілей проведеного дослідження параметри об'єкта, а несуттєвими параметрами зневажає.

На другому етапі створюється формалізована модель, тобто описова інформаційна модель записується за допомогою якої-небудь формальної мови. У такій моделі за допомогою формул, рівнянь, нерівностей та ін. фіксуються формальні співвідношення між початковими й кінцевими значеннями властивостей об'єктів, а також накладаються обмеження на припустимі значення цих властивостей.

Однак далеко не завжди вдається знайти формули, що явно виражають шукані величини через вихідні дані. У таких випадках використовуються наближені математичні методи, що дозволяють одержувати результати із заданою точністю.

На третьому етапі необхідно формалізовану інформаційну модель перетворити в комп'ютерну модель, тобто виразити її на зрозумілій для комп'ютера мові. Існують два принципово різні шляхи побудови комп'ютерної моделі:

1) побудова алгоритму рішення завдання і його кодування на одній з мов програмування;

2) побудова комп'ютерної моделі з використанням одного з додатків (електронних таблиць, СУБД та ін.).

У процесі створення комп'ютерної моделі корисно розробити зручний графічний інтерфейс, який дозволить візуалізувати формальну модель, а також реалізувати інтерактивний діалог людини з комп'ютером на етапі дослідження моделі.

Четвертий етап дослідження інформаційної моделі полягає в проведенні комп'ютерного експерименту. Якщо комп'ютерна модель існує у вигляді програми на одній з мов програмування, її потрібно запустити на виконання й одержати результати.

Якщо комп'ютерна модель досліджується в додатку, наприклад в електронних таблицях, можна провести сортування або пошук даних, побудувати діаграму або графік і так далі.

П'ятий етап полягає в аналізі отриманих результатів і коректуванню досліджуваної моделі. У випадку відмінності результатів, отриманих при дослідженні інформаційної моделі, з вимірюваними параметрами реальних об'єктів можна зробити вивід, що на попередніх етапах побудови моделі були допущені помилки або неточності. Наприклад, при побудові описової якісної моделі можуть бути неправильно відібрані істотні властивості об'єктів, у процесі формалізації можуть бути допущені помилки у формулах і так далі. У цих випадках необхідно провести коректування моделі, причому уточнення моделі може проводитися багаторазово, поки аналіз результатів не покаже їх відповідність досліджуваному об'єкту.

2. Види інформаційної взаємодії у Всесвітній мережі Інтернет. Можливості використання комп'ютерних мереж у навчальному процесі.

Процес перетворення комп’ютерних мереж у засіб навчання був досить складним і тривалим. Отже, розробка методики навчання мережних технологій потребує, з одного боку, науково-історичної оцінки форм і видів комп’ютерних мереж на різних етапах розвитку, а з іншого боку – аналізу під певним кутом зору ролі комп’ютерних мереж у навчанні, а також перспектив їх використання.

Характерною властивістю створення й експлуатації комп’ютерних мереж є комплексність виникаючих проблем. Коло завдань, що підлягають розв’язанню, не обмежується тільки технічними задачами, а включає також організаційні, економічні, соціальні, педагогічні, юридичні, а інколи й політичні проблеми. Що стосується педагогічних проблем, то це перш за все проблеми використання комп’ютерних мереж у навчанні та дистанційній освіті.

Навчання з використанням комп’ютерних мереж дає можливість викладачеві оперативно публікувати методичні матеріали. Студенти можуть разом виконувати один навчальний проект. Головними перевагами використання комп’ютерних мереж у навчанні є:

– гнучкість навчального процесу (незалежність від місцезнаходження учня, студента);

– легкість обслуговування й оновлення методичного матеріалу та навчальних комп’ютерних програм;

– можливість для співробітництва, яке є дуже необхідним при колективному навчанні.

Існують й інші переваги використання комп’ютерних мереж у навчанні. Це середовище, яке повністю відповідає вимогам повномасштабної системи навчання, що інтегрує в собі управління навчальним матеріалом, діяльністю студентів, розробкою інформаційного змісту (навчальний план, авторські матеріали), механізм доставки методичних матеріалів, довідників, словників, тестування та зворотній зв’язок, а також засоби для моніторингу та збору статистики роботи студентів.

17. Інформаційний ресурс сайтів категорії "Освіта".

17. Класифікація та аналіз існуючих освітніх сайтів. Принципи розробки Web-сайтів навчального призначення.

ОФІЦІЙНІ САЙТИ

Це сайти органів управління. На них розміщені такі освітні веб-ресурси: урядові документи, положення закони. Вчителю необхідно вміти використовувати такі ресурси, так як він є державний службовець і повинен керуватися законами, які видає держава.

Прикладами таких сайтів можуть бути:

www.mon.gov.ua – офіційний сайт Міністерства освіти і науки України;

www.kmu.gov.ua – Урядовий портал.

САЙТИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Зазвичай, сайти навчальних закладів містять довідкові відомості. Проте, існують такі заклади, які розміщуються різноманітні ОВР: навчальні матеріали своїх працівників, пропонують дистанційні курси (платні і безкоштовні), проводять різноманітні олімпіади, змагання. Крім того, можуть містити тестові системи, за допомогою яких користувач може перевірити свої знання. Поширені випадки, коли навчальний заклад має дві версії сайту – один для мережі Інтернет, інший корпоративний (тобто розрахований тільки для працівників навчального закладу). Той сайт, який розміщують в мережі Інтернет має довідковий характер, на відміну від нього, корпоративний – вміщує в собі велику кількість ОВР, доступ до яких відкритий лише працівникам закладу. Відповідно ці версії сайтів мають різницю в розмірі.

-  Шкільні сайти:

Сайти факультетів та кафедр:

Сайти вищих навчальних закладів:

КУЛЬТУРНО–ОСВІТНІ САЙТИ Сюди відносять:

-  Віртуальні бібліотеки:Як і в звичайній бібліотеці, віртуальна бібліотека має каталог. Зазвичай він має риси пошукової системи – тобто, користувачу необхідно ввести ключові слова (за автором чи назвою книги) і по електронному каталозі здійснюється пошук, після чого видається результат пошуку на екран.

Деякі бібліотеки мають комерційний характер та пропонують відвідувачам придбати ту чи іншу книгу, замовити реферат чи статтю.

Зокрема, до віртуальних бібліотек можна віднести наступні:

www.nbuv.gov.ua – Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського; -  Довідкові сайти бібліотек:Крім того, потрібно вміти відрізняти віртуальні бібліотеки від довідкових сайтів бібліотек. Довідкові сайти бібліотек не містять ОВР, на них лише відображені довідкові відомості про роботу бібліотеки, її структуру, основні послуги, контакти.

- Колекції рефератів та інших наукових робіт:

-  Віртуальні журнали та газети: Зазвичай це електронна копія паперового журналу чи газети. Дуже часто на сайтах видавництв можна скористатись великою кількістю журнальних публікацій, які є доступними в повному обсязі. Такі публікації можуть зберігатися у файлах, які мають формат pdf або користувач може переглядати статті, які розміщені на окремих сторінках сайту. Файли в форматі pdf переглядаються за допомогою програми Acrobat Reader а статті, які розміщені на окремих сторінках сайту можуть бути збережені на жорсткому диску користувача та переглядатися за допомогою броузера (тобто так само як в мережі Інтернет). Іноді публікації можуть зберігатись у txt- чи doc-форматах і для їхнього читання необхідно мати або простий блокнот, або офісну програму типу Word. Крім того, бувають такі txt-файли, які потребують додаткового завантаження спеціальної програми для читання цих файлів.

Віртуальні музеї:

САЙТИ ДЛЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Надання освітніх послуг та доступу до віддалених відомостей користувачу незалежно від його місцезнаходження.

-  Центри дистанційної освіти:

-  Електронні підручники:Найпопулярніший електронний ресурс, який використовується практично на всіх етапах і рівнях навчання. Зазвичай, це електронний текст, заголовки якого представлені у вигляді гіпертексту. Використання електронних підручників є добрим доповненням до традиційної системи навчання за конспектом лекцій та підручником, що дозволяє поєднати ці знання з навиками роботи на комп’ютері в одне ціле. Прикладами такого поєднання є наступні ресурси:

ДОВІДКОВІ САЙТИ

-  Енциклопедії:Це електронні сторінки з текстами і графічними зображеннями класичного енциклопедичного характеру. Головна перевага такої енциклопедії перед звичайною паперовою – система пошуку інформаційних даних, заснована на спеціальних алгоритмах пошуку, електронні каталоги, функція пошуку подібних матеріалів, підтримка відео та анімації, та безумовно великий фізичний об’єм.

-  Словники:Електронна база даних визначень з певної галузі знань або за декількома напрямками. Мережений словник може бути у вигляді окремого ресурсу або інтегрований в інші ресурси.

-  Каталоги:Містять перелік веб-адрес сайтів за тематиками. Каталоги зазвичай можна знайти на будь-якій пошуковій системі. 

-  Інформаційно–довідкові ресурси:Сайти, що містять довідкові відомості про конференції, конкурси, семінари, гранти і т.д. На таких сайтах розміщується контактні відомості, час проведення конференції чи конкурсу, документи, які подають щоб взяти участь і т.д. Т

ЕМАТИЧНІ САЙТИ Сайт з певної тематики чи галузі знань. Наприклад, може бути сайт присвячений історії обчислювано техніки.

ПЕРСОНАЛЬНАЛЬНІ САЙТИ

Сайт окремої особи, на якому міститься загальні відомості про цю особу, чим займається, які має інтереси та ін. Також на такому сайті можуть міститися різноманітні розробки цієї людини. Людина, яка створює сайт має певну мету його створення. Такі сайти створюються з метою обміну досвідом з іншими колегами, з метою співпраці, а також для доступу учнів до навчальних матеріалів з предмету, що викладає вчитель. На сайті розміщують розробки уроків, бібліотеку, глосарій чи словник термінів, журнал оцінок.

ПОРТАЛИ

Один із самих ефективних способів накопичення великих обсягів інформаційних ресурсів Якщо сайт – це місце в Інтернеті, де фізично розміщуються матеріали, то портал – це сайт, який виконує роль відправної точки по таким сайтам. Портал має власну систему пошуку, базу даних веб-сайтів, які знаходяться в каталозі та інші корисні сервіси для користувачів.

ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ

Телеконференції, чати, форуми, методичні об’єднання вчителів служать для обміну думками, відомостіями, співпраці з колегами інших регіонів. Аналіз сайту:

Зміст. Зміст – це вся інформація, представлена на сайті. Інформаційне наповнення сайту повинне привертати увагу відвідувача і відповідати темі сайту.

Структура і навігаційні функції. Структура і навігаційні функції характеризують організацію інформації на сайті і можливості переміщення між його розділами. Хороша структура і навігація – це ознаки ефективності і організованості сайту.

Дизайн. Дизайн – це характеристика зовнішнього вигляду сайту.

Функціональність. Цей критерій характеризує технологічну сторону сайту. Хороша функціональність означає, що сайт швидко завантажується

Інтерактивність. Інтерактивність характеризує можливості, які сайт надає користувачу.

Загальне враження

17. Інструментальні програмні засоби і системи для розробки освітніх сайтів.

17. Навчальні телекомунікаційні проекти. Організація та проведення навчальних телекомунікаційних проектів з різних предметних галузей.

17. Типологія, структура, зміст, основні етапи виконання телекомунікаційних проектів.

17. Психолого-педагогічна діагностика учнів: цілі, завдання, зміст, характеристики і форми. Педагогічний тест як об'єктивний засіб оцінювання. Види тестів. Психолого-педагогічні вимоги до педагогічних тестів.

Во многих областях практической психологии широко используются измерительные психодиагностические методики, к которым относятся тесты на измерение способностей, достижений, аппаратурные методики, основанные на стандартизированном самоотчете – опросники и техники субъективного шкалирования. Корректность в применении этих методик обеспечивается не только содержательными представлениями, но и выполнением особых требований психометрики … Тестовые методики призваны решить определенный ограниченный круг задач. Это задачи массовой экспресс-диагностики.

Кроме определения типа человека, психолог определяет, с долей достоверности: профессиональную пригодность; деловые качества; образ мышления; склонности; предрасположенности; психические болезни и расстройства; совместимости, и другие характеристики.

Ранние попытки автоматизировать контроль ЗУН во многих странах в начале XX века привели к созданию бланковых технологий тестирования и «индустрии тестов», а затем – к появлению международно-признанных организаций, проводящих ежегодно десятки миллионов сеансов бланковых тестирований. К техническим несовершенствам бланковых технологий можно отнести: длительность тиражирования; высокая вероятность подлога; сложность сохранения конфиденциальности; высокая вероятность угадывания верных вариантов путем простого логического сравнения; трудоемкость тиражирования, хранения и транспортировки бланков и соответствующих вопросников; сложность обеспечения должного уровня секретности экзаменационных материалов и относительная простота подлога; сложность обеспечения верного восприятия правил претендентами и их выполнения; трудоемкость извлечения и обработки результатов; дороговизна сеанса.

Перевод тестирований на компьютеризованную основу способен резко поднять объективность результатов. Над решением этой проблемы работает много ученых и организаций.

17. Комп'ютерне тестування. Характеристики тесту в програмних системах тестування. Використання програмних засобів автоматизації оцінювання ходу виконання і результатів тестування.

Появление персонального компьютера, а также сопутствующих ему принтера и сканера, привело к значительной модернизации бланковой технологии и резкому подъему массовости бланковых тестирований. Компьютер стал использоваться для подготовки (распечатки) бланков и для статистической обработки информации, которую испытуемые на бланки заносили в виде крестиков, галочек, и даже букв. По сравнению с ранними бланковыми технологиями, где результат обрабатывался вручную, снизились: трудоемкость подготовки материалов и обработки результатов; вероятность внесения случайных ошибок в результат. Вместе с тем повысились требования к аккуратности испытуемых, поскольку: используемое программное обеспечение не всегда верно позволяло идентифицировать нанесенные карандашом на бланк знаки;помятость бланка могла привести к его деформации в считывающих механизмах и появлению дополнительных погрешностей.Компьютерные технологии тестирований позволили «забыть» о многих недостатках бланковых технологий. С помощью компьютерной техники оказалось возможным:Быстро сравнивать результаты измерений для большого количества испытуемых на больших территориях;Внедрять и разрабатывать новые технологии адаптивного тестирования;Повысить дифференцирующую способность тестов;Оперативно использовать методы статистической обработки для повышения уровня объективности результатов;Сделать более объективными результаты измерения путем применения новых способов демонстрации тестовых заданий, например: исключением возможности для испытуемого видеть все варианты ответов на вопрос задания закрытой формы и сравнивать их логическим перебором; заменой фиксированных вариантов наборов заданий случайными выборками; Оптимизировать продолжительность тестовых измерений; Устранить некоторые, существовавшие в бланковых технологиях, возможности для возникновения случайных и технических ошибок; Устранить необходимость перевозок бланков и связанные с этим потери, опоздания, внешние влияния; Устранить некоторые возможности подлога; Снизить количество персонала, необходимого в момент проведения мероприятий; Оперативно следить за объемом и качеством ЗУН больших контингентов учащихся, сохраняя при этом все индивидуальные характеристики, выявленные для каждого; Вести мониторинг качества образования в масштабе страны, использовать его результаты для целей аттестации учреждений и работников системы образования; Увеличить скорость поиска и предоставления заданий в соответствии с алгоритмами адаптивного тестирования; Упростить хранение, сортировку и формирование больших тестовых массивов в соответствии с алгоритмами; Увеличить скорость обработки результатов; Реализовать возможность автоматической массовой коррекции параметров заданий; Реализовать возможность интерактивного адаптивного взаимодействия системы с претендентом; Упростить введение алгоритмических ограничений на действия претендента; Повысить технологичность проведения тестирований и снизить уровень требований к персоналу центра тестирований;Упростить ведение архива тестирований.

Десять общих этапов компьютерной аттестации

Argumentium ad ignorantiam

- рассчитанный на неосведомленного собеседника (лат.)

Процедура компьютерной аттестации – довольно продолжительное многоэтапное мероприятие, состоящее из этапов:

Регистрация учащихся в специализированной БД;

Тренировочное тестирование с элементами обучения, включающее автоматическую генерацию промежуточных результатов и рекомендаций учащимся;

Основное тестирование;

Статистическая обработка результатов групп учащихся;

Публикация рейтингов;

Подготовка аттестационной документации (ведомостей) на утверждение преподавателю;

Подготовка и представление преподавателю информации о качестве усвоения учащимися разделов дисциплины;

Пополнение банка результатов новыми данными;

Статистическая обработка результатов, в том числе – сравнение их с полученными ранее и параллельно, т. е. с результатами тестирования иных коллективов испытуемых;

Представление результатов в виде, способствующем росту уровня качества образования (в виде статей, докладов, выводов, приказов, отчетов и пр.).

Результатом процедуры компьютерной аттестации знаний (но не практических умений!) являются численные значения следующих четырех параметров обученности учащегося:

Знание общих сведений по дисциплине и умение среди них ориентироваться;

Знание определений, фактов, дат, названий, формулировок;

Знание способов решения и оформления решений типовых учебных задач, навыки рассуждений и доказательств;

Умение решать сложные учебные проблемы.

17. Математичні методи в системах тестування. Використання інструментальних математичних програмних систем для статистичної перевірки гіпотез. Використання методів регресії і кореляції у тестуванні.

Интерпретация результата тестирования нормативно-ориентированная – интерпретация с опорой на такие принятые в математике статистические показатели, как среднее арифметическое, процентильная норма и др. Тестирование без интерпретации результатов не имеет научного смысла. Главные вопросы такой интерпретации – не «кто что знает?», а «кто выше нормы и кто на каком месте?» В этом суть нормативно-ориентированной интерпретации тестовых результатов. Для ответа на эти вопросы не требуется тест большим количеством заданий. Нужно с использованием минимума заданий получить максимум дисперсии надежных тестовых баллов, рассчитать процентильные нормы и рейтинг. В настоящее время используют три метода обработки и анализа результатов тестирования: классический; IRT (Item Response Theory); наглядный.

Два первых подхода базируются на статистической обработке так называемого «сырого» балла, то есть балла, набранного испытуемым в результате тестирования. Обработка включает

определение трудности или «веса» каждого задания, т. е. числа, отражающего количество участников с ним справившихся;

пересчет результатов – «сушка сырых баллов».

Математический аппарат классической теории проще, чем аппарат IRT, там возможен обсчет даже с помощью калькулятора, хотя удобнее воспользоваться специальными программами.

Считается, что классическая теория имеет ряд недостатков, главный из которых – большая, чем в IRT, зависимость результатов измерения от инструмента измерения (теста).

Качественный анализ хорошо представленных результатов наглядно демонстрирует успешность учебного процесса, дает возможность оптимизировать корректировку содержания и методики обучения. Используя результаты каждого испытуемого, можно индивидуализировать обучение.

17. Інструментальні програмні засоби для розробки тестових завдань для психолого- педагогічної діагностики. Вимоги до формування комп'ютерних завдань.

Компьютерный тестовый комплекс – это совокупность компонент:

База тестовых заданий, из которых по какому-либо алгоритму собирается тест;

компьютерная программа, реализующая сценарий тестирования и обеспечивающая процесс тестирования испытуемых в сети или на одном персональном компьютере;

пакет компьютерных программ обеспечивающих сбор, статистическую обработку и представление результатов тестирования;

компьютерная база данных, аккумулирующая результаты тестирования;

необходимые для процедуры тестирования и не включаемые в традиционную офисную конфигурацию ПК устройства (аксессуары).

К тестовым комплексам предъявляют, следующие требования: Эффективность (оптимальность): точность измерения;скорость измерения. Дифференцирующая способность: объективность; адаптируемость к условиям. Мобильность: скорость доставки и развертывания до готовности);количество, доступность, стоимость, скорость предоставления необходимых для сеансов и их обработки материалов и услуг (доступ к сети, размножение инструкций и справочных материалов, дополнительные аксессуары). Дружественность интерфейсов:претендента;руководителя;обслуживающего персонала;автора;редактора. Качество БТЗ:наполненность (количество заданий);полнота (соответствие имеющихся ключевых заданий всем разделам дисциплины);вариативность, фасетность (количество возможных вариантов);сепарабельность (отделимость заданий в соответствии с темами и условиями).

Диапазон измеряемых характеристик: широта диапазона; вариативность характеристик в соответствии с условиями.

Себестоимость: создания; наполнения; редактирования;валидизации; обслуживания.

Привлекательность: процедуры измерения;интерфейса претендента.

Скорость и простота наполнения; редактирования;корректировки шкал и задания условий.

База результатов:

представительность (наполненность, понятность) результатов;

конвертируемость результатов в связи с изменениями системы оценки.

17. Moodle. Загальна характеристика. Елементи курсу. Ресурси курсу. Основи роботи з системой.

Moodle (модульная объектно-ориентированная динамическая учебная среда) — свободная система управления обучением (LMS), распространяющаяся по лицензии GNU GPL. Система реализует философию «педагогики социального конструкционизма» и ориентирована прежде всего на организацию взаимодействия между преподавателем и учениками, хотя подходит и для организации традиционных дистанционных курсов, а также поддержки очного обучения. Moodle написана на PHP с использованием SQL-базы данных (MySQL, PostgreSQL, Microsoft SQL Server и др. БД — используется ADOdb XML). Moodle может работать с объектами SCO и отвечает стандарту SCORM.

Sharable Content Object Reference Model (SCORM) — стандарт, разработанный для систем дистанционного обучения. Данный стандарт содержит требования к организации учебного материала и всей системы дистанционного обучения. SCORM позволяет обеспечить совместимость компонентов и возможность их многократного использования: учебный материал представлен отдельными небольшими блоками, которые могут включаться в разные учебные курсы и использоваться системой дистанционного обучения независимо от того, кем, где и с помощью каких средств были созданы. SCORM основан на стандарте XML.

Благодаря развитой модульной архитектуре, возможности Moodle могут легко расширяться[10] сторонними разработчиками. Помимо языковой поддержки и шаблонов оформления, Moodle позволяет подключать так же следующие типы модулей: Элементы курса Отчеты администратора Типы заданий Плагины аутентификации Блоки Форматы курсов Отчеты по курсам Поля базы данных (для элемента курса "База данных") Плагины подписки на курсы Фильтры Отчеты по оценкам Форматы экспорта оценок Форматы импорта оценок Портфолио Типы вопросов в тестах Форматы импорта/экспорта тестов Отчеты по тестам Хранилища файлов Типы ресурсов Плагины поиска.

Элементы курса: чат, Форум, База данных, Словарь, Урок, Тест, Опрос, Задание, Анкета, Wiki Scorm.

Ресурсы: Текст Web-страница Директория Ссылка Изображение Ресурс аудио-файл в формате MP3 Ресурс мультфильм Flash Ресурс типа "Файл" в формате Windows Media Ресурс типа "Файл семейства MS Office Ресурс файл PDF Ресурс типа "Файл в формате Quicktime

17. Експертиза та сертифікація інформаційно-комп'ютерних засобів освітнього призначення. Експертно-аналітичні підходи до оцінки дидактичної та педагогіко-ергономічної якості інформаційно-комп'ютерних засобів освітнього призначення, їхня експертна оцінка, відбір та сертифікація.

17. Нормативно-правова база захисту авторських прав розробника інформаційно-комп'ютерних засобів освітнього призначення. Використання ліцензійного програмного забезпечення в навчальному процесі.

Нормативные документы и инструкции включают официальное разрешение претендентам тестироваться и тренироваться произвольное количество раз по любой дисциплине на протяжении периода тестирования (если это не ущемляет прав доступа других претендентов). Первый шанс (сеанс тестирования) предоставляется претендентам бесплатно, последующие – после оплаты.

Тестирования проводятся на базе специализированных центров, ответственные лица которых сертифицированы.

Руководители специализированных центров несут персональную ответственность за соблюдение правил тестирования – обеспечение доступности тестовых материалов, работоспособность печатных устройств и пр. Законодательством определена административная и пр. ответственность за подлог.

Традиционные для России «утечки» информации препятствуют успешному внедрению централизованных тестирований. Министерство образования предпринимает отчаянные меры по обеспечению секретности тестов, даже пакетики для хранения тестовых бланков заказывает в Германии. Однако на практике все эти меры оказываются затратными и неэффективными.

Меры по обеспечении секретности могут привести и к снижению качества тестовых заданий. Будучи созданными единоличным автором и хранящиеся в тайне, они оказываются закрытыми для рецензирования, редактирования и экспериментального контроля в референтных группах.

Выход есть. Политики говорят, что для того, чтобы прекратить утечку информации на уровне государства, надо либо все засекретить, либо – все рассекретить. Проще и дешевле пойти вторым путем.

Список коллектива авторов, рецензентов и редакторов тестовых заданий является открытым и может быть опубликован.

В электронную базу вводится не менее 2-3 тысяч заданий по каждой дисциплине, включающих, например, материал всех опубликованных с грифом Министерства образования учебников и задачников. Это число обусловлено следующим:

Именно столько заданий (вместе с вариантами) по каждой учебной дисциплине можно найти в открытой печати, и что-то новое придумать довольно сложно.

Если средний ученик просто выучит хотя бы четверть верных вариантов выполнения такого количества заданий – он достоин высокой оценки.

Создать такую базу вполне возможно втроем – вчетвером за 1-2 месяца.

Такое количество заданий, сопровожденных иллюстрациями и таблицами, вполне поместится на одном компакт-диске.

Нет традиционного засекречивания заданий. Задания публикуются в виде сборников для подготовки. Объем такого пособия составит 500-800 страниц, т. е. может превысить объем учебника. Страшного ничего не случится, если школьник выучит значительную часть заключенной в пособии информации. В этом реализуется главная дидактическая цель.

17. Загальні положення дистанційної освіти (ДО). Основні поняття та означення ДО. Нормативно-правове забезпечення дистанційного навчання (ДН).

17. Структура системи дистанційного навчання. Мережа центрів системи ДО. Телекомунікаційні мережі, що забезпечують реалізацію дистанційного навчання. Управління системою ДН.

17. Стандарти в дистанційному навчанні. Стандарти на технологію та організацію ДН, на термінологію у галузі ДН, на педагогічні технології ДН, інформаційні технології ДН, на організацію та моніторинг якості ДН.

17. Організація навчально-виховного процесу за технологіями ДН у загальноосвітньому навчальному закладі. Учасники навчально-виховного процесу, особливості організації навчального процесу.

36