Поняття про мислення

Мислення - це рух ідей, що розкриває суть речей. Його результатом являється не образ, а деяка думка, ідея. Специфічним результатом мислення може виступити поняття узагальнене відображення класу предметів в їх найбільш загальних і істотних особливостях. Мислення - це особливого роду теоретична і практична діяльність, яка передбачає систему включених в неї дій і операцій орієнтовно-дослідного, перетворювального і пізнавального характеру.

Хоча саме логічні операції органічно входять в склад мислення, в реальності воно не завжди виступає як процес, в якому діють тільки логіка і розум. В реальний процес мислення часто втручаються емоції, заважаючи йому, позбавляючи результат мислення об'єктивності. Емоції, проте, здатні не тільки перекручувати, але і стимулювати мислення. Відомо, що почуття надає думці більшу пристрасть, напругу, гостроту, цілеспрямованість і наполегливість.

В процесах мислення емоції особливо наочні в моменти знаходження людиною розв'язку важкого завдання, коли вони виконують евристичну та регулятивну функції. Евристична функція емоцій полягає у виділенні (емоційній, сигнальній фіксації) деякої зони оптимального пошуку, в межах якої знаходиться шуканий розв'язок задачі. Регулятивна функція емоцій в мисленні проявляється в тому, що вони здатні активізувати пошук потрібного розв'язку в тому випадку, якщо він ведеться в правильному напрямку, і уповільнюють його, якщо інтуїція підказує, що вибраний хід напрямку думки помилковий.

Мислення у вищій своїй формі відбувається у поняттях (абстрактно-логічне мислення), але воно може відбуватися і в образах (наочно-образне мислення) і навіть у діях, що виявляють себе у русі (наочно-дійове мислення). Остання форма мислення наявна у тварин, що знаходяться на стадії тваринного інтелекту (мавпи, дельфіни), саме вона переважає у маленьких дітей (розламана лялька є нічим іншим як продуктом аналізу - тобто певної операції мислення).

Сучасні концепції мислення

На сучасному етапі мислення людини є об'єктом дослідження багатьох наук: психології, соціології, логіки, теорії штучного інтелекту та ін.

Психологічна концепція мислення будується на принципах єдності діяльності і мислення, соціоісторичної та культурної детермінації, розвитку, системності, відображення. Сучасна психологія виділяє у мисленні інтелектуальні процеси (планування, проектування, оцінювання, розуміння, тощо) й інтелектуальні операції (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, тощо).

Соціологічна і соціально-психологічна концепція мислення.

Логіко-філософська концепція мислення.

Інформаційно-кібернетична концепція мислення.

Евристична концепція мислення.

Основні функції мислення:

Пізнавальна (відображення світу і самовідображення)

Проектувальна (побудова планів, проектів, моделей практичної і теоретико-пізнавальної діяльності)

Прогнозна (прогнозування або передбачення наслідків своїх дій, своєї діяльності, прогнозування майбутнього)

Інформаційна (засвоєння інформації про знання та її смислове перероблення)

Технологічна (розроблення правил, норм, стандартів, рецептів життєдіяльності людини і суспільства в різних формах та проявах)

Рефлексивна (самопізнання розуму, самоаналіз)

Інтерпретаторська (тлумачення, осмислення продуктів людської культури)

Аналітична і синтетична

Постановка та розв'язання різноманітних задач і проблем

Типи мислення:

Конкретне мислення

Абстрактне мислення

Вербальне мислення

Дискурсивне мислення

Недискурсивне мислення (інтуїція, уява)

Логічне мислення

Алогічне мислення

Раціональне мислення

Ірраціональне мислення

Наочно-образне мислення

Концептуальне (понятійне) мислення

Машинне мислення

Види мислення:

Практичне мислення

Теоретичне мислення

Професійне мислення

Висновок

Мислення є найвищим пізнавальним процесом. Воно являє собою форму творчого відображення людиною дійсності, що породжує такий результат, якого в самій дійсності або у суб'єкта на даний момент часу не існує. Мислення людини також можна розуміти як творче перетворення наявних у пам'яті уявлень і образів. Відмінність мислення від інших психологічних процесів пізнання полягає в тому, що воно завжди пов'язане з активним зміною умов, в яких знаходиться людина.

Мислення завжди спрямоване на вирішення якої-небудь задачі. У процесі мислення проводиться цілеспрямоване і доцільне перетворення дійсності. Мислення - це особливого роду розумова і практична діяльність, що передбачає систему включених до неї дій та операцій перетворюючого і пізнавального характеру. Всякий розумовий процес є за своїм внутрішнім будовою дією або актом діяльності, спрямованим на вирішення певної задачі. Завдання це містить в собі за мету для розумової діяльності індивіда.

Розумовий акт суб'єкта виходить з тих чи інших мотивів. Початковим моментом розумового процесу зазвичай є проблемна ситуація, тобто ситуація, для якої немає готових засобів рішення. Мислити людина починає, коли у нього з'являється потреба щось зрозуміти. Мислення звичайно починається з проблеми чи питання, з подиву чи здивування, з протиріччя.