Тема 1. Правознавство

1.11. ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО

§ 1. Правова охорона навколишнього природного середовища

Життєвий рівень людини та, в першу чергу, її здоров’я багато в чому залежать від умов навколишнього природного середовища.

На збереження і оздоровлення навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів спрямоване природоохоронне законодавство.

Охорона навколишнього природного середовища здійснюється різними засобами, у тому числі і правовими.

Правова охорона навколишнього природного середовища – це сукупність правових норм, що встановлені державою і спрямовані на виконання заходів щодо збереження і оздоровлення навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки та інше.

Завдання правової охорони навколишнього природного середовища полягає у регулюванні відносин у галузі його охорони, використання та відновлення шляхом закріплення в законодавстві обов’язкової для всіх міри належної поведінки щодо середовища проживання.

Сучасними нормативно-правовими актами, що регулюють основи організації охорони навколишнього природного середовища, є Закони України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про тваринний світ”, “Про охорону атмосферного повітря”, “Про карантин рослин”, “Про природно-заповідний фонд України” та інші, а також відповідні кодекси (земельний, водний, лісовий).

Важливе місце у системі законодавчих актів про охорону природи займає Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”, який прийнятий 25 червня 1991 року і визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища.

Домінуюче положення цього закону зумовлене тим, що він регулює екологічні відносини на базі єдиних для всього екологічного права принципів і правил. У ньому вперше в законодавчому порядку отримали самостійне закріплення екологічні права та обов’язки громадян, екологічна експертиза, засоби забезпечення екологічної безпеки. Даний закон також визначає повноваження Рад народних депутатів та органів управління у галузі охорони навколишнього природного середовища. Так, законом чітко визначені компетенцію Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі охорони навколишнього природного середовища, повноваження місцевих рад народних депутатів у цій галузі.

До органів державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища віднесено Кабінет Міністрів України, ради народних депутатів та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи з охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів.

Громадське управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється громадськими об’єднаннями і організаціями, якщо така діяльність передбачена їх статутами, зареєстрованими відповідно до законодавства України.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягає навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, води, надра, ліси та рослинність, тваринний світ та інші природні комплекси).

Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров’я і життя людей.

Закон визначає державну, громадську та інші види експертизи, закріплює обов’язковість її проведення в процесі законотворчої, інвестиційної, управлінської, господарської та іншої діяльності, що впливає на стан навколишнього природного середовища.

В окремі розділи закону включені норми, які регламентують використання природних ресурсів, контроль і нагляд, а також економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища.