- •Тема 10. Особливості організації догляду за хворими в умовах хірургічного стаціонару Етапи розвитку хірургії, вітчизняні хірургічні школи; організація хірургічної допомоги в Україні
- •Питання хірургічної деонтології.
- •Структура хірургічної клініки. Поняття про гігієну у хірургічному стаціонарі з метою профілактики розповсюдження госпітальної інфекції
- •Пост медсестри
- •Медична документація
- •Класифікація пов'язок
- •Безбинтові пов'язки
- •Особливості догляду за хворими, що перенесли оперативні втручання на голові і шиї
- •Накладання бинтових пов'язок на голову, шию
- •Типові бинтові пов’язки на живіт, промежину, кінцівки
- •Особливості догляду за хворими з переломами
- •Тема 13. Антисептика. Догляд за хворими з гнійною патологією.
- •Особливості догляду за хворими з гнійною патологією і організація роботи гнійної перев'язувальної.
- •Особливості перев’язок та догляд за хворими з анаеробною інфекцією
- •Методи сучасної антисептики , їх характеристика.
- •Будова, принцип і режим роботи автоклава. Правила безпеки при роботі з автоклавом
- •Порядок роботи з автоклавом
- •Методи підготовки рук до операції
- •Догляд за руками хірурга поза клінікою.
- •Підготовка операційного поля
- •Будова операційного блоку.
- •Види прибирань.
- •Методи транспортування хворих до операційної.
- •Правила одягання операційної білизни.
- •Тема 15. Організація роботи в стерилізаційній. Підготовка і стерилізація ріжучих, оптичних,загальнохірургічних інструментів. Стерілізація шовного матеріалу. Підготовка та стерилізація інструментів
- •Проби на якість предстерилізаційної обробки інструментів
- •1. Азопірамова проба (на наявність крові).
- •2. Амідопіринова проба (на наявність крові).
- •3. Фенолфталеінова проба (на наявність залишків лугів миючих засобів).
- •4. Проба з суданом III (на наявність жиру).
- •Методи стерилізації ріжучих, оптичних і загальхірургічних інструментів
- •I. Ті, що розсмоктуються:
- •2. Матеріали, які розсмоктуються повільно: шовк, поліамід (капрон).
- •3. Матеріали, що не розсмоктуються:
- •Тема 16. Хірургічна операція, підготовка хворих до операцій. Догляд за хворими у післяопераційному періоді.
- •Показання до постановки очисної клізми
- •Протипоказання:
Будова, принцип і режим роботи автоклава. Правила безпеки при роботі з автоклавом
Стерилізаційна і водопарова камери виконані з нержавіючої сталі і являють собою єдину зварену конструкцію, але вони роз'єднані функціонально. Вентиль дає можливість перекрити надходження пари в стерилізаційну камеру під час завантаження, стерилізації та розвантаження стерилізатора, зберігаючи тим самим робочий тиск у водопаровій камері для наступних циклів стерилізації. Кришка через кільцеву гумову прокладку за допомогою шести гвинтових притисків створює необхідну герметичність робочої камери. Циліндричний кожух з опорою на три ніжки служить для зменшення теплових втрат і є несучим елементом конструкції. Вода заливається у водопарову камеру через лійку. Для спостереження за рівнем води є скло водовказівного стовпчика. Нагрівання води здійснюється електронагрівальниками, встановленими в нижній частині водопарової камери. Сушіння простерилізованого матеріалу відбувається під вакуумом, що створюється за допомогою інжектора. Після закінчення інжекції для відновлення в стерилізаційній камері нормального атмосферного тиску в неї подається через фільтр очищене повітря. Покажчиком тиску усередині стерилізаційної камери служить мановакуумметр. Через вентиль здійснюється випуск конденсату, а також відбувається періодична продувка стерилізаційної камери паром у процесі стерилізації. Включення стерилізатора здійснюється поворотом ручки вимикача, при цьому загоряється сигнальна лампа «Мережа». При наявності рівня води у водопаровій камері включаються електронагрівальники. Для захисту електронагрівальників від перегоряння, у випадку зниження рівня води у водопаровій камері нижче мінімального, передбачено спеціальний пристрій, що автоматично відключає електронагрівальники. Чуттєвим елементом цього пристрою є датчик рівня води Зниження рівня води нижче мінімального сигналізується включенням сигнальної лампи «Води немає». Стерилізатор має пристрій для автоматичної підтримки робочого тиску. Чуттєвим елементом цього пристрою є електроконтактний манометр, стрілки рухливих контактів якого встановлюються на розподіли шкали, що відповідають межам припустимої зміни робочого тиску. У стерилізаторі є запобіжний клапан, відрегульований на тиск пари 0,23±0,26 Мпа (2,3±2,6 кг/см). Для підключення захисного заземлення на електрощитку і кожусі стерилізатора є спеціальні болти. До роботи з автоклавом допускається тільки спеціально підготовлений персонал.
Порядок роботи з автоклавом
Включіть вимикач, при цьому загориться сигнальна лампа.
При досягненні тиску пари у водопаровій камері, 0,11 Мпа (1,1кг\див) відкрийте випускний вентиль на 1/2 обороту. При цьому тиск пари в стерилізаційній камері повинен бути в межах (0,01-0,02) Мпа (0,1-0,2 кг/див). Випускання повітря із стерилізаційної камери повинне продовжуватися протягом 10 хв. Закрийте вентиль по закінченні продувки і доведіть тиск у стерилізаційній камері до показання відповідного режиму стерилізації. При досягненні заданого робочого тиску, що збігається з першим автоматичним відключенням електронагрівальників, відзначте час початку стерилізації. Стерилізація в стерилізаторі здійснюється водяною насиченою парою з температурою: (132±2)о тиск (2±0,02)атм у терміні (20±2) хв. T(120±2)о, тиск (1,1±0,02) атм. у терміні і (45±3) хв. T(121±2) о, тиск (0,5±0,02) атм. у терміні (150 ±3) хв T(110±2) о. На початку стерилізації рекомендується 1-2 рази відкривати вентиль протягом 30 с. Це дозволить витиснути конденсат, що накопичуєтьчя в стерилізаційній камері і сприяє кращому проникненню пари в товщу матеріалу, що стерилізується. Після закінчення часу стерилізації закрийте вентіль, випустіть пару і конденсат зі стрилізаційної камери через вентиль, залишивши усередині стерилізаційної камери тиск у межах (0,01-0,02) Мпа (0,1-0,2) кгс/см по мановакуомметру і висушіть простерилізований матеріал.