2.3 Розповідна стратегія роману «Мадам Боварі» г.Флобера.

Реалізм першої половини ХІХ століття розвивався водночас з романтизмом у постійному взаємозв’язку і взаємодії з ним. Свідоме й цілеспрямоване відмежування реалізму від романтизму розгортається у другій половині ХІХ століття. Прочитання творчості Г. Флобера за усталеними поглядами вважається продовженням реалістичної традиції другої половини ХІХ ст.

«Мадам Боварі» – перший роман, в якому «об’єктивна» естетика Г. Флобера отримала своє яскраве вираження. Це твір, якому судилося засвідчити творчий перехід митця від «особистих» романів раннього періоду митця до «безособових» романів його зрілості. «Мадам Боварі» стає головною віхом в розвитку реалістичного роману, руйнуванні стандартів мислення і відчуття.

Флобер одним з головних завдань своєї творчості вважав змалювання такого поетичного світу, щоб сам читач чтавив собі запитання і знаходив відповіді без суб’єктивної авторської позиції.

Висновки

Автор роману приголомшив читачів і критиків, заявивши: «Емма Боварі – та це ж я!» В одній паризькій газеті з‘явилася карикатура, де Флобер, майже двометровий чоловік, з широченними плечима й могутніми вусами, був зображений в легковажному дамському наряді своєї героїні. Але це був, власне, не жарт і не містифікація читачів, а зізнання автора в тому, що, створюючи образ пані Боварі, він спирався й на свій психологічний досвід. Він теж переживав розлад із навколишнім світом, невдоволенням життя, бажання іншого, того, що конкретно не існує, але все це, певна річ, він переживав на іншому, незрівнянно вищому духовному й душевному рівні.

Персонажів Флобера не можна рахувати ні на тисячі, ні на сотні. Проте в цих порівняно нечисленних героях письменник із надзвичайною майстерністю втілив типові риси своєї сучасності. Це «глибокі» герої, так як за ними ховаються тенденції суспільного розвитку, долі багатьох людей, щось близьке і знайоме всім. Це герої, які змушують роздумувати, і ці міркування приводять сучасного читача до висновків, про які не думав і сам Флобер.

Композиція і стиль «Пані Боварі» - наслідок важкої роботи письменника із самим собою: Флобер намагався перемогти свою відразу від вульгарного буржуазного світу, або поглянути на нього неупереджено й збагнути його суть. Одна сторінка протягом 5 днів, 5-6 сторінок протягом тижня, 25 сторінок за 6 тижнів, ціла ніч проведена у полюванні на єдиний епітет, - ось свідчення напруженості творчих пошуків Флобера. Така самовіддана праця не була даремною. Великій романіст залишив нащадкам один з найдосконаліших у світовій літературі витворів мистецтва, який вирізняється небаченою глибиною думки й гармонією форми і змісту.

Роман «Пані Боварі» був новаторським твором за своєю художньою структурою, її основними складовими та їхніми співвідношеннями. Одночасно Флобер відмовляється і від докладних описів, враховуючи ту психологічну закономірність, що чим далі детальніше письменник описує, тим менше читач бачить. Він замінює описання показом, при цьому цей показ розрахований не на суто візуальне сприйняття, а на «внутрішній зір» читача. Таким чином, для чіткої передачі дійсності Флобер використовує різні художні засоби, насамперед, це контраст та іронія. Автор вводить у твір різні «документи епохи» - листи, газетні статті, судові постанови. Використовує також і досвід фізіології, медицини з відповідною термінологією, пояснює ті чи інші явища з медичної точки зору. Формально, як поборник «об‘єктивного методу Флобер займає відсторонену позицію у розповіді, але насправді, сповнений емоцій, втягнутий в дійство, що розгортається в романі. Звідси його вражаюча проникливість, що виникає із відчуттів відрази й ненависті, до яких домішується співчуття, яке властиве людині. Ця суміш почуттів придає роману «Пані Боварі» вражаючу силу й надзвичайну тонкість.

Запропонувавши об‘єктивізм як принцип зображення, він сприяв розширенню можливостей реалізму. Неперевершений віртуоз стилю і майстер композиції, Флобер зумів не тільки створити правдиву картину французького життя, а й розкрити драму повсякденного існування людини новітнього часу. Майже все, написане романістом, не втратило актуальності для читачів сьогодення.