- •III курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей
- •III курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей
- •Тема 1. Прогнозування і державне регулювання промислового виробництва
- •Промисловість як об’єкт регулювання. Показники промислового виробництва
- •1.2. Визначення потреб держави у промисловій продукції
- •1.3. Обґрунтування можливого обсягу виробництва промислової продукції
- •Баланс виробничих потужностей промисловості
- •Тема 2. Прогнозування і державне регулювання сільськогосподарського виробництва
- •2.1 Сільське господарство як об’єкт державного регулювання економіки. Показники сільськогосподарського виробництва
- •2.2 Обґрунтування потреб виробництва сільськогосподарської продукції
- •Обґрунтування можливостей виробництва сільськогосподарської продукції
- •Тема 3. Прогнозування і державне регулювання трудових відносин
- •3.1 Зайнятість населення як соціально-економічне явище. Показники зайнятості населення
- •2. Рівень зайнятості працездатного населення (Кзпн).
- •3.2 Трудові ресурси України: їх склад і визначення потреби
- •Спрощена схема зведеного балансу трудових ресурсів України
- •3.3 Визначення надлишку (додаткової потреби) робочої сили в галузях національної економіки
- •Спрощена схема балансу ринку праці
- •3.4. Державне регулювання оплати праці
- •Тема 4. Прогнозування і державне регулювання соціального розвитку та рівня життя населення
- •4.1 Соціальна політика держави: мета, пріоритети, принципи
- •4.2 Соціальні індикатори (показники) рівня життя
- •4.3 Номінальні та реальні доходи населення: склад та методика розрахунку
- •4.4 Баланс доходів і витрат населення: сутність та порядок розробки
- •Тема 5. Прогнозування і державне регулювання інвестиційної діяльності
- •5.1. Інвестиційна діяльність та інвестиційна політика держави
- •5.2 Структура капіталовкладень та її регулювання
- •5.3 Державне регулювання інвестиційної діяльності на стадії проектування
- •5.5 Державне замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві як форма реалізації державних інвестицій
- •Тема 6. Прогнозування та державне регулювання транспорту
- •6.1 Транспорт як об’єкт планування та державного регулювання
- •6.2 Методологія державного регулювання перевезень
- •6.3 Визначення потреб народного господарства у перевезенні народногосподарських вантажів
- •6.4 Обґрунтування можливостей перевезення вантажів (на прикладі залізничного транспорту)
- •6.5 Державне регулювання пасажирських перевезень
- •2. Розраховується середня дальність однієї поїздки пасажира у базисному році
- •5. Розраховується очікувана у розрахунковому році чисельність пасажирів:
- •6. Визначається очікуваний у розрахунковому році обсяг пасажирообороту:
- •Тема 7. Інституціональні форми інтеграції у світове господарство
- •7.1 Національна економіка як об’єкт світової економічної системи
- •7.2 Особливості міжнародних економічних зв’язків України
- •7.3 Зовнішньоекономічна та зовнішньоторговельна політика держави
- •7.4 Баланс зовнішньоекономічних зв’язків держави
- •Рекомендована література
6.2 Методологія державного регулювання перевезень
Державне регулювання перевезень вантажів являє собою вплив держави на процеси, що відбуваються у транспортній галузі і, перш за все, на процес переміщення народногосподарських вантажів.
Виходячи з цього, предметом державного регулювання виступає обсяг перевезень вантажів.
Розрізняють такі види перевезень:
міждержавні,
міжрегіональні,
внутрішньорегіональні.
Інструментом державного регулювання виступає державне замовлення на перевезення народногосподарських вантажів – міжрегіональних та міждержавних. Воно поширюється на залізничний, морський, автомобільний транспорт та являє собою угоду, що укладається між державою в особі відповідного транспортного міністерства (міністерства шляхів сполучення, міністерства автомобільного транспорту) з транспортним підприємством на доставку споживачам певного вантажу.
У порядку державного замовлення перевозиться:
1) продукція промисловості та сільського господарства, що виробляється у порядку державного замовлення;
2) продукція (вантажі) , що відправляється на експорт за держзамовленням.
Методологія державного регулювання перевезень являє собою сукупність основних правил, що покладені в основу державного регулювання обсягу перевезень вантажів. Такими правилам є:
Для визначення напрямку, форм та методів державного регулювання обсяг перевезення вантажів обґрунтовується з двох боків: з боку потреб народного господарства у перевезеннях та з боку можливостей транспорту здійснювати перевезення вантажів.
У першу чергу визначається потреба народного господарства у перевезенні вантажів. При цьому застосовується метод збільшених вимірників, заснований на використанні показника «коефіцієнта перевезення вантажу».
Можливість транспорту здійснювати перевезення вантажів залежить від таких факторів:
наявності та стану транспортних магістралей;
наявності транспортних засобів та ефективності їх використання;
наявності необхідних матеріальних ресурсів (наприклад, запчастин) та ефективності їх використання;
наявності у галузі робочої сили та ефективності її використання;
наявності фінансових ресурсів та ефективності їх використання.
Під час урахування впливу перерахованих факторів використовується нормативний, балансовий методи та метод факторів.
6.3 Визначення потреб народного господарства у перевезенні народногосподарських вантажів
Як уже зазначалося вище, для визначення потреби народного господарства у перевезенні вантажів використовується метод збільшених вимірників. В основу даного методу покладено коефіцієнт перевезення вантажу (k пер), який показує ступінь перевезення продукції, що виробляється. Визначається він за видами продукції за такою формулою:
k пер = Q пер : Q вир, (6.6)
де : Q пер – сумарний обсяг перевезень даного виду продукції (вантажу) всіма видами транспорту;
Q вир – обсяг виробництва даного виду продукції.
Наприклад, коефіцієнт перевезення вугілля в Україні дорівнює 0,950. Це означає, що 95% вугілля, що виробляється у країні, перевозиться різними видами транспорту. (І лише 5% споживається у місцях його видобутку).
Теоретично значення даного коефіцієнта може змінюватися у сегменті [0; 1]. Практично його значення завжди більше 0, оскільки, як правило, певна частина продукції, що виробляється, завжди транспортується до місць її споживання. Більш того, його значення може перевищувати 1. Це має місце тоді, коли вантаж перевозиться різними видами транспорту.
Факторами, що впливають на коефіцієнт перевезення, є:
зміна кількості споживачів продукції:
зміна місць переробки сировини,