Спрощена схема балансу ринку праці

Показники	Усього	У т.ч. за галузями
		Галузь 1	Галузь 2
1. Загальна потреба в робочій силі у розрахунковому році.
2. Наявність робочої сили на початок року.
3. Приріст (+) або зменшення (-) робочої сили
4. Вибуття робочої сили з наявного складу протягом розрахункового року з різних причин
5. Надлишок (-) або додаткова потреба (+) у робочій силі у розрахунковому році.
спрямування надлишку робочої сили: на пенсію, в інші галузі народного господарства, джерела покриття додаткової потреби у робочій силі.

Однак, загальна чисельність робочої сили в промисловості включає також непромисловий персонал, частка якого в загальній чисельності робочої сили коливається від 5 до 10%. При визначенні чисельності робочої сили їх слід додати до чисельності ПВП. Отже,

(3.3)

де – чисельність промислово-виробничого персоналу;

Q – обсяг виробництва продукції;

q – рівень продуктивності праці ПВП.

(3.4)

де – загальна чисельність робочої сили у промисловості;

– питома вага промислово-виробничого персоналу в загальній чисельності робочої сили у промисловості.

У сільському господарстві рівень продуктивності праці вимірюється показником – виробітком одного працівника, зайнятого у сільському господарстві. Тому відношення необхідного обсягу виробництва продукції до показника виробітки дає нам показник необхідної чисельності робочої сили у сільському господарстві.

Потреба в робочій силі у галузях сфери послуг (освіті, охороні здоров’я та інших) виходить з такої залежності:

Чисельність робочої сили = Чисельність населення (контингенту

обслуговування) × норму обслуговування населення (3.5)

Дана норма є соціально-економічним нормативом і встановлюється, як правило, в розрахунку на 10 тис. населення.

Приклад, якщо чисельність населення – 1 млн. осіб, а норма обслуговування – 20 лікарів на 10 тис. населення, то потреба у лікарях складе:

Таким чином методика розрахунку надлишку (додаткової потреби) робочої сили має такі стадії:

- визначення загальної потреби в робочій силі;

- розрахунок приросту (+), або зменшення робочої сили (-) шляхом віднімання від загальної потреби у робочій силі її наявності на початок року;

- розрахунок надлишку або додаткової потреби у робочій силі у розрахунковому році як добуток приросту (зменшення) робочої сили і її вибуття з наявного складу протягом розрахункового року.

Після проведення відповідних розрахунків приймається обґрунтоване рішення щодо покриття додаткової потреби у робочій силі або ліквідації надлишку. Для цього аналізуються всі можливі варіанти.