Розрахунки акредитивами.

Акредитив – це договір, що містить зобов’язання банка-емітента за дорученням клієнта (заявника акредитива) здійснити платіж на користь третьої особи (бенефіціара) проти документів, які відповідають умовам акредитива, чи доручити іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж. Розрахунки за акредитивами можуть регулюватись Уніфікованими правилами й звичаями для документарних акредитивів у редакції 1993 р. (публікація Міжнародної торгової палати № 500) у частині, що не суперечить чинному законодавству України, якщо це передбачено договором (контрактом) між продавцем і покупцем. При операціях з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу тільки з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов'язань, із якими можуть бути пов'язані ці документи.

Банк-емітент може відкривати покриті й непокриті акредитиви. Покритий передбачає бронювання коштів платника в повному обсязі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконавчому банку. При розрахунках за непокритим акредитивом оплата в разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту. Акредитиви поділяються на відкличні та безвідкличні. Якщо такого позначення на акредитиві немає, він вважається безвідкличним. Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час до одержання виконуючим банком документів за акредитивом без попереднього повідомлення бенефіціара. Безвідкличний акредитив – це тверде зобов'язання банку-емітента сплатити кошти в порядку й строки, визначені умовами акредитива, якщо передбачені ним документи, подані у відповідний банк і дотримані терміни й умови акредитива. Він не може бути змінений або анульований без попередньої згоди на те бенефіціара.

Для відкриття акредитива заявник подає в обслуговуючий його банк відповідну заяву (додаток № 2 ), а в разі відкриття покритого акредитива також платіжне доручення. Банк-емітент повинен відправити повідомлення про умови акредитива бенефіціару через авізуючий або виконуючий банк електронною поштою чи спецзв'язком. Авізуючий банк – це банк, який за дорученням банку-емітента авізує (повідомляє) акредитив бенефіціару без будь-якої відповідальності за його оплату.

Після відвантаження продукції, виконання робіт або надання послуг бенефіціар подає виконуючому банкові необхідні документи, передбачені умовами акредитива, разом із реєстром документів. Виконавчий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи щодо дотримання всіх умов акредитива й у разі порушення хоча б однієї з них виплати за акредитивом не проводить, про що інформує бенефіціара і надсилає повідомлення банкові-емітенту для отримання згоди на оплату документів із неточностями.

При використанні акредитивної форми розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності підприємствам слід керуватись Постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21.06.95 р. № 444 “Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типових формах захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті”.

Н а рис. 2.2 наведена схема здійснення розрахунків за покритим акредитивом із депонуванням коштів у банку бенефіціара.

Рис. 2.2. Здійснення розрахунків за покритим акредитивом із депонуванням коштів у банку бенефіціара:

1-повідомлення про готовність товару до відвантаження;

2- подання заяви на відкриття акредитива і платіжного доручення на бронювання коштів;

3- відкриття акредитива, взяття його на позабалансовий облік і перерахування коштів у виконуючий банк;

4- бронювання коштів;

5- повідомлення постачальника про відкриття акредитива;

6- відвантаження продукції, виконання робіт або надання послуг;

7- подання документів відповідно до умов акредитива та їх реєстру;

8- перевірка документів і зарахування коштів на рахунок бенефіціара;

9- подання перевірених документів за акредитивом та їх реєстру;

10- зняття акредитива з позабалансового обліку.