45

Національна академія Служби безпеки України

Навчально – науковий інститут інформаційної безпеки

Кафедра організації захисту інформацій з обмеженим доступом

Курсова робота

з дисципліни «Інформаційна безпека держави»

на тему:

«Використання змі у військових конфліктах для управління суспільною думкою»

Виконала:

студентка групи І-091 Савченко О.С.

Київ-2011

Зміст

Вступ....................................................................................................................3

Основна частина

1.Роль ЗМІ у сучасних військових конфліктах...........................................6

2.Взаємодія ЗМІ і влади

2.1Аналіз процесів взаємодії ЗМІ і влади....................................................8

2.2Модель використання ЗМІ у військових конфліктах.........................9

3.Суспільна думка як інструмент політики у воєнний час. Вплив ЗМІ на громадську думку під час війни в Іраці 2003 року...................................................................................................................13

4.Інформаційне протиборство – один з головних напрямків політики сучасних міжнародних відносин.

4.1 Роль ЗМІ та їх вплив на суспільство.

4.2 Аналіз розвитку інформаційних технологій та їх вплив на формування нової системи міжнародних відносин в ХХІ столітті (США)................................................................................................................30

5.Огляд публікацій.

Висновки.............................................................................................................40

Список використаних джерел.........................................................................41

В С Т У П

У цей час усюди у світі йде запекла психологічна війна. Протиборчими сторонами в ній є держави, політичні блоки, партії, фінансово-економічні й релігійно-етнічні угруповання.

Вибрана мною тема є актуальною тому, що широким колам громадськості бракує відомостей про завдання, методи й прийоми використання ЗМІ під час війни.

Предметом роботи є діяльність ЗМІ по формуванню суспільної думки в ході військових конфліктів.

Метою роботи є відображення значущості використання ЗМІ у військових конфліктах та аналіз основних видів їх діяльності щодо управління громадською думкою. Вона складається із трьох частин, кожна з яких розкриває певне коло проблем, за принципом «від загального - до частки».

Фахівці штабного коледжу британського міністерства оборони, з думкою яких я цілком згодний, розділяють психологічну війну на дві основні категорії: а) стратегічну - неї ведуть всіма наявними способами проти основної маси населення ворожої країни; б) тактичну - спрямовану проти конкретних груп людей (військових частин, гарнізонів, жителів окремих населених пунктів, членів тих або інших партій, сект і т.п.).

ЗМІ під час війни переслідує чотири головні цілі: 1) деморалізувати супротивника; 2) підірвати його віру у власну стратегію й (або) довіру до своїх керівників; 3) переконати супротивника в правоті нашої пропаганди; 4) підтримувати віру й рішучість наших друзів (прихильників), що перебувають у стані ворога.[1].

Використання ЗМІ у військових конфліктах є органічної складовою частини будь-якої бойової операції, у тому числі - секретних операцій. Разом з тим, їх не можна вважати самостійним видом бойових дій; вони приводить до успіху лише за умови підпорядкування їх цілям, завданням і методам національної політики, військової доктрини, вибраної стратегії.

Варто також відрізняти дії ЗМІ, спрямовані проти військ і населення супротивника, від психологічного впливу (пропаганди й контрпропаганди), спрямованого на своє власне населення й збройні сили.

Що стосується матеріальних засобів керування ЗМІ суспільною думкою, за допомогою яких виявляється цілеспрямований вплив на війська й населення супротивника, то до них у роки Другої світової війни відносили:

1. радіостанції;

2. мобільні гучномовні установки;

1. листівки (звичайно з карикатурами або з фотографіями);

3. плакати й транспаранти;

4. пропагандистські брошури;

2. пропагандистські кінофільми (докумен­тальні, мультиплікаційні, ігрові);

5. газети;

6. журнали;

7. листівки (з малюнками або фотографіями);

10. підроблені листи (тобто від вигаданих відправників);

10. стінні газети й фотостенди;

11. тематичні виставки;

12. грамофонні пластинки.

Після 1950 року до них додалися:

1) кольорові слайди для репродукування на екран;

2) телебачення;

3) аудіокасети;

4)символічні сувеніри (надписи, наклейки, нашивки, вимпели, настінні календарі, пластикові пакети, маски, статуетки й т.п.);

5) електронні мережі (Інтернет).[2].

Але якщо із цілями й матеріальними засобами використання ЗМІ у військових конфліктах все цілком ясно, то питання конкретних методів і прийомів як і раніше залишаються недостатньо розкритими. У всякому разі, число більш-менш «розумних» робіт російською мовою, присвячених даній проблемі, дотепер не перевищує двох десятків.

До числа кращих серед них, поза всяким сумнівом, ставляться дві книги. Перша - це дослідження В.Г. Крисько «Психологічна війна: Мети, завдання, методи, форми, досвід», видане в 1999 році. Друга - хрестоматія «Інформаційно-психологічна й психотронна війна» (2003 рік). Але й вони дають відповіді ще далеко не на всі питання.

Згадуючи про цей факт, я вирішила запропонувати дану роботу.

Завданням роботи є висвітлення основних методів і прийомів впливу на думку громадськості у військових конфліктах через засоби масової інформації, що відіграють найважливішу роль у стратегічному різновиді психологічної війни.

У роботу увійшли матеріали з ряду робіт, опублікованих різними видавництвами в різні роки і розміщених на різних сайтах у мережі

Інтернет.