5. Підбір літератури та інших матеріалів з теми курсової роботи

Після складання плану і погодження його з керівником, необхідно з’ясувати стан вивчення обраної теми сучасною наукою, аби конкретніше визначити напрями дослідження та основні питання курсової роботи.

Навчальну та спеціальну літературу з теми курсової роботи студент добирає самостійно, використовуючи для цього алфавітний, предметний та систематизований каталоги, які є в кожній бібліотеці. Під час добору літератури особливу увагу слід звернути на першоджерела, що стосуються теми, періодичні видання, наукові статті, передовий виробничий досвід.

Наступний етап – складання бібліографії (списку літературних джерел). Передусім слід звернути увагу на рік видання того чи іншого літературного джерела. користуватися необхідно лише новими виданнями. Обов’язково слід вивчити та використати у процесі написання курсової роботи нормативні акти (закони, декрети, постанови тощо), що стосуються обраної теми.

Зібраний статистичний та звітний матеріал також необхідно ретельно опрацювати, згрупувати, класифікувати, звести у таблиці, зробити порівняльний аналіз. Подати ці матеріали можна також у вигляді діаграм, графіків, картограм, схем та ін.

Список використаних літературних джерел та інших матеріалів необхідно систематизувати і розмістити після заключної частини тексту курсової роботи ( див. додаток Г ).

6. Викладення змісту курсової роботи

Зібраний, вивчений та опрацьований матеріал з теми курсової роботи слід узгодити з планом і, якщо в цьому є потреба, уточнити останній.

При викладенні матеріалу необхідно обґрунтувати актуальність обраної теми, розкрити теоретичну значущість питань, що розглядаються в курсовій роботі, зробити аналіз фактичного матеріалу, який допоможе з’ясувати проблеми, що стосуються обраної теми, обґрунтувати шляхи їх вирішення, зробити відповідні висновки.

Таблиці мають супроводжуватися висновками, які випливають з аналізу наведених у них даних. При цьому основну увагу слід звернути на пошук резервів виробництва.

Зміст роботи має відповідати питанням теми і викладатися у логічній послідовності.

У роботі не може бути повторень, надмірного цитування. Цитати мають бути короткими й органічно пов’язуватися з основним текстом. На використані у роботі цифрові дані, цитати, таблиці мають бути посилання із зазначенням джерел.

Посилання на джерела дозволяється робити як всередині тексту, так і після його викладення, але на тій самій сторінці, де наведено цитату. Після цитати у фігурних дужках зазначається порядковий номер джерела відповідно до загального списку використаних джерел, а після коми – сторінка, на якій розміщено текст цитати. Отже, посилання на джерело матиме такий вигляд: [ 5, с. 12 ].

7. Оформлення курсової роботи та порядок її захисту

Курсова робота має бути літературно та технічно грамотно виконана і відповідати певним вимогам оформлення. Вона мусить включати титульну сторінку ( див. додаток А, Б ), виклад матеріалу згідно із планом ( див. додаток В ), заключну частину, список першоджерел, додатки.

Таблиці, діаграми, схеми, графіки тощо виконуються відповідно до чинних стандартів ( див. додаток Ж ).

Складні таблиці, які не вміщуються в тексті, а також інші допоміжні матеріали включаються в додатки до роботи. При цьому в тексті на них робляться відповідні посилання.

На всі таблиці, схеми, рисунки, діаграми, графіки, що мусять мати окрему наскрізну нумерацію, у тексті слід давати посилання, назви таблиць мають відображати основний зміст ілюстративного матеріалу, період часу, за який наводяться дані, а також одиниці виміру.

Заголовки розміщують над таблицями. Зліва над тематичними заголовками з великої літери пишуть слово «Таблиця», її порядковий номер. Знак « № » перед цифрою не ставиться ( див. додаток З).

Ілюстрації ( схеми, креслення, діаграми тощо ) іменують рисунками, під ними посередині подають їх назви ( див. додаток Ж ).

Всі ілюстративні матеріали розміщують одразу ж після посилання на них. Таблиці і графічні матеріали розміщують так, щоб їх можна було читати без повороту рукопису. Якщо це неможливо, їх розміщують так, щоб для читання треба було повернути рукопис за годинниковою стрілкою.

Усередині пунктів можуть бути наведені переліки. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс (-). Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати цифри з дужками, наприклад:

До зовнішніх фінансових відносин підприємства входять:

• відносини обліку;

• відносини розподілу:

1) взаємовідносини з бюджетом;

2) взаємовідносини з фондами цільового призначення;

3. взаємовідносини зі страховими компаніями

Формули нумерують арабськими цифрами. Порядковий номер наводять в круглих дужках напроти формули. При посиланні в тексті на формулу необхідно вказувати її повний номер в дужках (наприклад – у формулі (3)). Після формули пишуть слово «де» і розшифровують позначення словами в такій послідовності, в якій вони подані у формулі. Наприклад:

Зз = Нс×t ( 3 )

де, Зз – норматив збутового запасу готових виробів, шт;

Нс – середньодобове надходження продукції з виробництва, кг;

t – час перебування продукції на складі, днів.

У додатки слід включати допоміжні матеріали ( проміжні математичні розрахунки, таблиці проміжних цифрових даних, ксерокопії звітних документів тощо ). Кожний додаток починають з нової сторінки. Посередині пишуть слово «Додаток». Він повинен мати тематичний заголовок. Якщо у роботі є два або більше додатків, їх послідовно нумерують великими літерами, наприклад: Додаток А, Додаток Б. Додатки входять в загальний обсяг роботи. Посилання на додатки в текстовій частині обов’язкові.

На кожній сторінці слід залишати поля, які мають відповідні розміри: ліве – 25мм, праве – 10мм, верхнє – 20мм, нижнє – 20 мм. Нумерація аркушів роботи повинна починатися з титульного аркушу і подана в такій послідовності: перша сторінка – титульний аркуш, друга – завдання, третя – зміст роботи, четверта – вступ і т. д. Титульний лист оформляється згідно з встановленими вимогами ( див. додаток А, Б ).

Номер сторінки проставляють арабськими цифрами посередині сторінки знизу. На титульному аркуші, завданні та змісті номер не ставиться.

У кінці роботи дається повний список використаних літератури. Його необхідно складати у певному порядку: спочатку наводяться законодавчі та нормативні акти ( закони, укази тощо ) з відповідних господарських питань, статистичні довідники, загальна та спеціальна література за алфавітом.

Курсова робота виконується відповідно до даних методичних вказівок, інакше її не буде допущено до захисту.