- •Лабораторна робота № 1.1.
- •Теоретичні відомості
- •Лабораторна робота № 1.2
- •Лабораторна робота № 1.3
- •Теоретичні відомості
- •Результати лабораторної роботи №1.3
- •Практична робота №1
- •Практична робота №2.1
- •Теоретичні відомості
- •Практична робота № 2.2
- •Теоретичні відомості
- •Практична робота № 3
- •Теоретичні відомості
- •Практична робота № 4
- •Теоретичні відомості
- •Практична робота № 5
- •Теоретичні відомості
- •Практична робота № 6
- •Теоретичні відомості
- •Практична робота № 7
- •Теоретичні відомості
- •Практична робота № 8
- •Теоретичні відомості
- •Практична робота № 9
- •Практична робота № 10
- •Практична робота № 11
- •Практична робота № 12.1
- •Місце проведення: кабінет лісових культур.
- •Практична робота № 12.2
- •Практична робота № 13
- •Практичноа робота № 14
- •Теоретичні відомості
- •Практична робота № 15
- •Практична робота № 16
- •Теоретичні відомості
- •Результати практичної роботи № 16
Практична робота № 15
Тема: Складання проекту осушення надлишково-зволоженої лісової
території.
Мета: Навчитись проектувати осушення надлишково-зволоженої лісової
території.
Місце проведення: Кабінет лісових культур і лісової меліорації.
Тривалість заняття: 3 год.
Обладнання і матеріали: (на кожного студента). План надлишково зволоженої лісової території з нанесеними горизонталями; міліметровка і калька, листок ватману (формат А4), креслярські прилади.
Метод проведення: індивідуальний.
Завдання
1. Скласти проект осушення надлишково-зволоженої лісової території.
2. Розрахувати об'єми земляних робіт.
Теоретичні відомості
Спочатку необхідно добре вивчити план надлишково-зволоженої лісової території і намітити на ньому розташування осушувальних, збиральних і магістральних каналів. Магістральні канали проектують по самих найнижчих місцях рельєфу з введеням їх у водоприймач під кутом 45-60°.
Транспортуючі канали проектують по вторинних пониженнях з введеням їх в магістральні під кутом 60-80°.
Осушувальні канали повинні впадати в транспортуючі під кутом 45-90°. Для кращого стоку води осушувані обов'язково повинні розміщуватися під гострим кутом до горизонталей.
Осушувані розміщують рівномірно по всій площі і довжина їх повинна бути в межах від 100 до 1500 м. Віддалі між осушувачами залежать від лісорослинної зони, типу заболочування, типу лісу, глибини торфу, підстилаючої материнської породи.
Віддалі розраховані і їх можна прийняти наступні:
Таблиця 2. Віддалі між осушувачами лісової зони
Тип ! заболочування |
Тип умов місцезр |
Глибина торфу |
Підстилаєма материнська порода |
Віддаль між осу- шувачами, м |
Верхове і перехідне |
в4в5 |
до 0,4 м |
глина, супісок, суглинки |
120-170 |
мілкозернистий пісок |
160-200 |
|||
|
А4А5 |
до 0,4 м |
середній і крупнозернистий пісок |
200-260 |
0,5-1,3 |
суглинок, глина |
100-160 |
||
0,5-1,3 |
супісок, мілкозернистий пісок |
130-120 |
||
0,5-1,3 |
середньо і крупнозернистий пісок |
180-250 |
||
більше 1,3 |
суглинок, глина, пісок, супісок |
100-180 |
||
Низове і перехідне
|
в4в5 с4с5 Д4Д5 |
0,1-0,5 |
глина, суглинок |
130-180 |
0,1-0,5 |
супісок, мілкозернистий пісок |
180-220 |
||
0,1-0,5 |
середньо і крупнозернистий пісок |
220-280 |
||
0,5-1,3 |
глина, суглинок |
180-220 |
||
0,5-1,3 |
супісок, мілкозернистий пісок |
200-250 |
||
0,5-1,3 |
середньо і крупнозернистий пісок |
250-340 |
||
більше 1,3 |
пісок, супісок, суглинок, глина
|
190-240 |
Глибина осушувачів залежить від глибини торфу і рекомендується
така:
Таблиця 3. Проектна глибина осушувачів
Товщина торфу, м |
Проектна глибина осушувачів |
0,1-0,5 |
0,6-1,0 |
0,5-1,3 |
1,0-1,4 |
більше 1,3 |
1,3-1,4 |
Глибину збиральних каналів приймають на 0,1 - 0,2 м більше, ніж осушувальних, а глибина магістральних каналів приймається на 0,2 - 0,3 м більше глибини збиральних. Це забезпечує добрий стік води з водозбірної площі.
Коефіцієнти схилів можна прийняти наступні:
Вид торфу |
Коефіцієнти схилів каналів |
||
осушувальних |
транспортуючих |
магістральних |
|
торф осоковий, слабо розкладений |
0,25-0,75 |
0,5-0,75 |
0,75-1,0
|
торф осоковий, добре розкладений |
0,5-0,75 |
0,75-1,0 |
1,0-1,25
|
торф сфагновий , слабо розкладений |
0,25-0,5 |
0,5-0,75 |
0,75-1,0 |
торф сфагновий, добре розкладений |
0,5-0,75 |
0,75 |
1,0-1,25 |
Від ширини каналів залежить його пропускна властивість. На надлишково-зволоженій території площею до 500 га ширина канави по дну може бути прийнята без розрахунків для осушувачів - 0,3 м, для транспортуючих - 0,4 м, для магістральних - 0,5 м.
Для визначення площі поперечного січення каналів спочатку розраховується його ширина по верху по формулі:
В = b + 2 m h,
де b - ширина каналу по дну, м
m - коефіцієнт стійкого відкосу
h - глибина каналу
Поперечні профілі осушувача, магістрального і транспортуючого каналів викреслюються в масштабі 1:50 з позначенням всіх елементів каналу.
t
Об'єм виїмки грунту в м3 визначається для кожного каналу по формулі
F = Wcpх L
де Wcp - середня площа січення каналу, м , L - довжина каналу, м.
В свою чергу площу січення визначають як площу трапеції по формулі:
W ср. =
Всі дані розрахунків заносяться в таблицю 4.
Таблиця 4. Розрахунок землерийних робіт при будівництві каналів
Назва каналу |
Довжина каналу, м |
Ширина каналу, м |
Площа поперечного січення, м2 |
Об'єм виїмки грунту, м3 |
|
по верху |
по дну |
||||
Осушувальна сітка |
|||||
Oс1 |
|
|
|
|
|
Ос2 |
|
|
|
|
|
... |
|
|
|
|
|
Провідна сітка |
|||||
ТР1 |
|
|
|
|
|
ТР2 |
|
|
|
|
|
ТРз |
|
|
|
|
|
... |
|
|
|
|
|
МГ1 |
|
|
|
|
|
Всього по збираючій системі |
|
|
|
|
|
Вихідні дані до практичної роботи № 15 |
|
||||||||||||||
|
№ варіанту |
№ плану |
Тип заболочування |
Тип умов місцезростання |
Глибина торфу |
Вид торфу |
Підстилаюча материнська порода |
|
|
||||||
|
1 |
1 |
верхо вий |
В4 |
0,1 |
сфагновий, слаборозкладений |
супісок |
|
|
||||||
|
2 |
2 |
верхо вий |
В4 |
0,2 |
сфагновий, добрерозкладений |
супісок |
|
|
||||||
|
3 |
3 |
верхо вий |
В4 |
0,3 |
сфагновий, слаборозкладений |
супісок |
|
|
||||||
|
4 |
4 |
верхо вий |
В4 |
0,4 |
сфагновий, добрерозкладений |
супісок |
|
|
||||||
|
5 |
5 |
верхо вий |
В4 |
0,1 |
сфагновий, слаборозкладений |
глина |
|
|
||||||
|
6 |
6 |
верхо вий |
В4 |
0,2 |
сфагновий, добрерозкладений |
глина |
|
|
||||||
|
7 |
7 |
верхо вий |
В4 |
0,3 |
сфагновий, слаборозкладений |
глина |
|
|
||||||
|
8 |
8 |
верхо вий |
В4 |
0,4 |
сфагновий, добрерозкладений |
глина |
|
|
||||||
|
9 |
9 |
верхо вий |
В5 |
0,3 |
сфагновий, слаборозкладений |
мілкозернистий пісок |
|
|
||||||
|
10 |
10 |
верхо вий |
А4 |
0,3 |
сфагновий, добрерозкладений |
середньозернистий пісок |
|
|
||||||
|
11 |
11 |
верхо вий |
А4 |
0,4 |
сфагновий, слаборозкладений |
суглинок |
|
|
||||||
|
12 |
12 |
верхо вий |
А4 |
0,5 |
сфагновий, добрерозкладений |
глина |
|
|
||||||
|
13 |
13 |
верхо вий |
А4 |
0,6 |
сфагновий, слаборозкладений |
супісок |
|
|
||||||
|
14 |
14 |
верхо вий |
А4 |
0,7 |
сфагновий, добрерозкладений |
|
|
|
||||||
|
15 |
15 |
верхо вий |
А4 |
0,8 |
сфагновий, слаборозкладений |
мілкозернистий пісок |
|
|
||||||
|
16 |
16 |
верхо вий |
А5 |
0,9 |
сфагновий, добрерозкладений |
суглинок |
|
|
||||||
|
17 |
17 |
верхо вий |
А5 |
1,0 |
сфагновий, слаборозкладений |
середньозернистий пісок |
|
|
||||||
|
18 |
18 |
верхо вий |
А5 |
1,1 |
сфагновий, добрерозкладений |
суглинок |
|
|
||||||
|
19 |
19 |
верхо вий |
А5 |
1,2 |
сфагновий, слаборозкладений |
глина
|
|
|
||||||
20 |
20 |
верхо вий |
А5 |
1,3 |
сфагновий, добрерозкладений |
крупнозернистий пісок |
|
||||||||
21 |
21 |
верхо вий |
А5 |
1,4 |
сфагновий, слаборозкладений |
супісок |
|
||||||||
22 |
22 |
низовий |
С4 |
0,2 |
осоковий, слаборозкладений |
глина |
|
||||||||
23 |
23 |
низовий |
С4 |
0,4 |
осоковий, добрерозкладений |
супісок |
|
||||||||
24 |
24 |
низовий |
С4 |
0,5 |
осоковий, слаборозкладений |
глина |
|
||||||||
25 |
25 |
низовий |
С4 |
0,5 |
осоковий, добрерозкладений |
мілкозернистий пісок |
|
||||||||
26
|
26 |
низовий |
С5 |
0,6 |
осоковий, слаборозкладений |
глина |
|
||||||||
27 |
27 |
низовий |
С5 |
0,7 |
осоковий, добрерозкладений |
суглинок |
|
||||||||
28 |
28 |
низовий |
С5 |
0,8 |
осоковий, слаборозкладений |
мілкозернистий пісок |
|
||||||||
29 |
29 |
низовий |
С5 |
0,9 |
осоковий, добрерозкладений |
глина |
|
||||||||
30 |
ЗО |
низовий |
Д4 |
1,0 |
осоковий, слаборозкладений |
суглинок |
|
||||||||
31 |
31 |
низовий |
Д4 |
1,1 |
осоковий, добрерозкладений |
суглинок |
|
||||||||
32 |
32 |
низовий |
Д4 |
1,2 |
осоковий, слаборозкладений |
глина |
|
||||||||
33 |
33 |
низовий |
Д5 |
1,3 |
осоковий, добрерозкладений |
супісок |
|
||||||||
34 |
34 |
низовий |
Д5 |
1,4 |
осоковий, слаборозкладений |
глина |
|
||||||||
35 |
35 |
низовий |
Д5 |
1,5 |
осоковий, добрерозкладений |
суглинок |
|
Результати практичної роботи № 15
Вихідні дані:
№ варіанта |
Тип заболочування |
ТУМ (тип умов місцезр.) |
Глибина торфу |
Вид торфу |
Підстилаюча порода |
|
|
|
|
|
|
1.На плані надлишково-зволоженої території проектуємо систему осушення (відстань між осушувачами подано в таблиці 1)
2. Нумеруємо всі канали, визначаємо їх довжину і заносимо дані в таблицю
3. Розраховуємо параметри осушувальних каналів. Для прикладу розраховуємо канал _____________
3.1 Ширину по дну осушувального каналу приймаємо згідно інструкції 0,3м
3.2 Ширину по верху осушувального каналу розраховуємо по формулі:
В = b + 2 m h,
де b - ширина каналу по дну, м
m - коефіцієнт стійкого відкосу осушувального каналу (береться з таблиці 2)
h - глибина осушувального каналу (береться із таблиці 3)
Отже, В =
3.3 Визначаємо площу поперечного січення осушувального каналу в м2:
W ср. = =
3.4 Розраховуємо об’єм земляних робіт даного осушувального каналу:
F = Wcpх L ,
де Wcp - середня площа січення каналу, м , L - довжина каналу, м.
Отже, Fос =
4. Розраховуємо параметри транспортуючих каналів. Для прикладу розраховуємо канал _____________
4.1 Ширину по дну транспортуючого каналу приймаємо згідно інструкції 0,4м
4.2 Ширину по верху транспортуючого каналу розраховуємо по формулі:
В = b + 2 m h,
де b - ширина каналу по дну, м
m - коефіцієнт стійкого відкосу транспортуючого каналу (береться з таблиці 2)
h - глибина транспортуючого каналу (береться для осушувального із таблиці 3 і додається поправка: плюс 0,1-0,2м)
Отже, В =
4.3 Визначаємо площу поперечного січення транспортуючого каналу в м2:
W ср. = =
4.4 Розраховуємо об’єм земляних робіт даного транспортуючого каналу:
F = Wcpх L ,
де Wcp - середня площа січення каналу, м , L - довжина каналу, м.
Отже, Fтр =
5. Розраховуємо параметри магістральних каналів. Для прикладу розраховуємо канал _____________
5.1 Ширину по дну магістрального каналу приймаємо згідно інструкції 0,5м
5.2 Ширину по верху магістрального каналу розраховуємо по формулі:
В = b + 2 m h,
де b - ширина каналу по дну, м
m - коефіцієнт стійкого відкосу магістрального каналу (береться з таблиці 2)
h - глибина магістрального каналу (береться для осушувального із таблиці 3 і додається поправка)
Отже, В =
5.3 Визначаємо площу поперечного січення магістрального каналу в м2:
W ср. = =
5.4 Розраховуємо об’єм земляних робіт даного магістрального каналу:
F = Wcpх L ,
де Wcp - середня площа січення каналу, м , L - довжина каналу, м.
Отже, F мг=
6 По проведених розрахунках заповнюємо таблицю 4.
7 В масштабі 1:50 малюємо профілі осушувального, транспортуючого та магістрального каналів.
(Таблиця 4 та профілі каналів додаються)