Практичноа робота № 14

Тема: Полезахисне лісорозведення.

Мета: навчитись проектувати полезахисні смуги на сільськогосподарських землях.

Місце проведення: Кабінет лісових культур і лісової меліорації

Тривалість заняття: 2 год.

Обладнання і матеріали: ( на кожного студента ). План землекористування в масштабі 1:2000, лінійка, олівець, калька.

Метод проведення: індивідуальний.

Завдання

1. Запроектувати полезахисні смуги на сільськогосподарських землях і нанести їх на план землекористування, користуючись набутими знаннями і теоретичними відомостями.

2.Розрахувати площу смуг, кількість садивого матеріалу (по породах), в тому числі жолудів чи горіхів для посіву, користуючись персональними комп’ютерами, згідно розробленої програми.

Теоретичні відомості

На сільськогосподарських землях, які розташовані на місцевості з кутом нахилу до 3° і де не виникає водна ерозія, основної шкоди культурам завдає вітер. Тому на таких полях, які піддаються вітровій ерозії створюють систему полезахисних смуг, які поділяються на основні (поздовжні) та допоміжні (поперечні).

Основні смуги слід розміщувати перпендикулярно до сухих пануючих вітрів і відхилення не повинно перевищувати 30°, тому що тоді захисна дія смуги різко падає. Основні смуги розміщують на віддалі 25-30 висот насаджень, яких вони досягають у 25-30 років. Це залежить від грунтово-кліматичних умов. Згідно інструкції по проектуванню і вирощуванню захисних насаджень віддалі між смугами розроблені і відображенні в таблиці 1.

Таблиця 1. Віддаль між основними смугами в залежності від грунтово-кліматичних умов і механічного складу ґрунту.

Зона, підзона	Відстань між смугами в залежності від механічного складу ґрунту.
	суглинки	супіски	Піски
1.Полісся	700	400	400
2. Лісостеп	600	400	350
3.Степ звичайні чорноземи південні чорноземи темно-каштанові світло-каштанові	500 400 350 250	- - - -	- - - -

Допоміжні або ж поперечні смуги плануються перпендикулярно до основних. Віддаль між ними не повинна перевищувати 2000м, а на пісках і супісках – 1000м.

Ширина смуг має бути такою, щоб вони ефективно захищали поля і одночасно не займали багато орної землі, щоб на їх створення було витрачено найменше праці і коштів. Ширину основних смуг проектують в межах від 7,5 до 15м, враховуючи закрайки з двох боків смуг.

Для проїзду сільськогосподарської техніки з одного поля на друге на стиках основних і допоміжних смуг залишають розриви шириною 20 – 30 м. Якщо довжина смуг більша 1000м, то посередині також планують розрив шириною 6 – 10 м.

Основні смуги на незрошуваних землях в умовах слаборозчленованого рельєфу створюють з 3 – 5 рядів, а допоміжні із 2 – 3 рядів однієї головної породи.

Для створення полезахисних смуг пропонуються такі схеми змішування:

• на чорноземах південних

1. Cn К Сп К ... 2. Д Д Д Д ... 3. Сп К Сп К ...

А А А А ... Д Д Д Д ... Д Д Д Д ...

А А А А ... Д Д Д Д ... Д Д Д Д ...

Сп К Сп К ... Д Д Д Д ... Д Д Д Д ...

Сп К Сп К ...

Де Сп – супутня порода (груша лісова, клен польовий);

К – кущі (айва японська, магонія, вишня сіра та ін.);

А – акація біла ; Д – дуб черешчатий

• на ґрунтах каштаново-солонцеватого комплексу

1. Сп К Сп К 2. Лх Лх Лх Лх

Г Г Г Г Лх Лх Лх Лх

Г Г Г Г

Сп К Сп К

Де Сп – супутня порода (айлант, лох вузьколистий).

К – кущі (смородина золотиста, айва японська).

Лх – лох вузьколистий

• на пісках степу

1. Ск Ск Ск 2. А А А

С С С А А А

С С С А А А

Ск Ск Ск

Де Ск – сосна кримська; С – сосна звичайна; А – акація біла.

• на темно-каштанових грунтах

В В В 2. Сп К Сп К 3. Сп К Сп К

В В В А А А А Дч Дч Дч Дч

В В В А А А А Дч Дч Дч Дч

Сп К Сп К Сп К Сп К

Де В – в’яз мілколистий Сп – супутня порода (в’яз мілколистий, груша).

К – кущ (айва японська, магонія).

• на супісках Полісся і Лісостепу

СССС... 2. Дчв Дчв Дчв 3. Б Б Б... 4.С С С...

ДДДД.. Дчв Дчв Дчв Кл.г Кл.г Кл.г С С С...

ДДДД... Дчв Дчв Дчв Б Б Б ... С С С...

СССС...

Де С – сосна звичайна; Б – береза повисла; Дчв – дуб червоний; Кл.г – клен гостролистий.

• на піщаних грунтах Полісся і Лісостепу

С С С ...

С С С...

С С С...

С С С...

- на типових чорноземах (суглинки Полісся і Лісостепу)

1. С С С... 2. С Кл.г С Кл.г... 3. Т Т Т...

Д Д Д... Д Д Д Д.. Т Т Т...

Д Д Д... Д Д Д Д... Т Т Т...

С С С... С Кл.г С Кл.г... Т Т Т...

4. Гч Гч Гч... 5. Сп Сп Сп Сп...

Гч Гч Гч... Гч Гч Гч Гч...

Гч Гч Гч... Сп Сп Сп Сп...

• на чорноземах звичайних

Сп Сп Сп... 2. Сп К Сп... 3.Горч Горч Горч...

Д Д Д... Д Д Д... Сп Сп Сп...

Д Д Д.. Д Д Д... Горч Горч Горч...

Д Д Д... Сп К Сп... Сп Сп Сп...

Сп Сп Сп... Горч Горч Горч...

4. Гч Гч Гч... 5. Т Т Т...

Гч Гч Гч... Т Т Т...

Гч Гч Гч... Т Т Т...

де Д – дуб черещатий, Сп – супутня порода ( груша лісова, липа ), К – кущі ( ірга, бересклет, магонія, айва, скумпія) Гч – горіх чорний, Т – тополя канадська.

Віддаль між рядами в полезахисних смугах приймають: у Лісостепу та Поліссі – 2,0 – 2,5 м, в Степу на чорноземах – 3,0 м, на каштанових грунтах – 3-4м. посадкові або посівні місця в рядах розміщують на віддалі 0,7 – 1,0 м. При вирощуванні тополевих смуг посадкові місця розміщують по схемі 3 х 2 м, а при вирощувані горіхових смуг 4 х 3 м (в шахматному порядку). При посіві жолудів в одному лунку висівають 3 – 5 жолудів.

На плані смуги нумерують з північного заходу на південний схід таким чином: основні смуги 1а,2а, 3а, 4а,......і т.д.

допоміжні смуги 1б, 2б, 3б, 4б,.....і т.д.

необхідну кількість посадкового матеріалу на 1 га і на всю площу розраховують . Ці розрахунки проводять так. Спочатку визначають необхідну кількість садивного матеріалу на 1 га по формулі:

N = 10 000/р,

де р – площа живлення одного саджання (сіянці) для прийнятої схеми посадки, м² .

В свою чергу площа живлення одного саджання (сіянця) визначається по формулі:

Р = а · б,

де а – віддаль між рядами посадки (посіву),м;

б – крок посадки (посіву),або ж це є віддаль між сіянцями (саджанцями) в рядку.

По процентній участі кожної породи в схемі посадки (посіву) визначають необхідну кількість садивного матеріалу по породах. Потребу в жолудях дуба визначають по формулі:

М = 3 N· ч / 1 000,

де N – кількість посівних місць дуба на даній площі, шт.

Ч – кількість жолудів, які висівають в одну лунку (3 – 5 штук); 3 – це врахування того, що 1 000 штук жолудів важить в середньому 3 кг.

Розрахунки можна проводити як і в попередній практичній роботі . Для того, щоб визначити кількість саджанців на одну породу потрібно довжину смуги поділити на крок посадки і помножити на кількість рядків цієї породи.

РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ №14

3. Вихідні дані для виконання практичної роботи №14

№ варіанта	Напрям переважаючих вітрів	Лісорослинна зона	Тип грунту

4. Складаємо схему садіння для основних і допоміжних смуг

3.Розраховуємо площу кожної смуги. Для прикладу розраховуємо смугу___________

S=

Де m – ширина смуги, м

n-довжина смуги, м

S – площа смуги в м, га

Отже,S смуги ________ = ___________________га

4.Визначаємо необхідну кількість садивного матеріалу для створення кожної смуги згідно запроектованої схеми садіння. Приклад розрахунків проводимо тільки для однієї смуги, а таблицю заповнюємо для всіх смуг. Для того, щоб визначити кількість саджанців на одну породу потрібно довжину смуги поділити на крок посадки і помножити на кількість рядків цієї породи.

Для смуги __________________ необхідна кількість садивного матеріалу буде:

N1 ____________ = ___________________________шт.

N 2 ____________ = ___________________________шт.

N3 ____________ = ___________________________шт.

N заг. = N1+ N2+N3=

Необхідну кількість жолудів дуба в кілограмах визначаємо по формулі:

Mдуба = ,

де Nдуба – кількість посівних місць дуба,

3 – коефіцієнт, який враховує, що 1тис жолудин дуба важить в середньому 3 кг,

3 – коефіцієнт, який враховує, що в одне посівне місце висівається 3 насінини дуба,

1000 – перевідний коефіцієнт із грамів в кілограми (1кг має 1000гр)

Отже Мдуба =____________________

5. Згідно проектування та розрахунків заповнюємо таблицю 1

Таблиця 1. Розрахунок кількості садивного матеріалу

Назва смуги	Довжина смуги, м	Ширина смуги, м	Пло ща смуги, га	Потреба в сіянцях, шт.				Потреба в жолу дях, кг