Практична робота № 13

Тема: Проектування протиерозійних лісових смуг на сільськогосподарських землях.

Мета: Навчитись проектувати протиерозійні лісові смуги на сільськогосподарських землях.

Місце проведення: Кабінет лісових культур і лісової меліорації.

Тривалість заняття: 2 год.

Обладнання і матеріали: ( на кожного студента ). План частини землекористування в масштабі 1 : 20000 з нанесеними горизонталями через 10 м, лінійка, резинка, калька.

Метод проведення : індивідуальний.

Завдання

1. Запроектувати протиерозійні лісові смуги на сільськогосподарських землях і нанести їх на план землекористування, спираючись на теоретичні знання по темі 19 і нижчевикладені додаткові теоретичні відомості.

2. Розрахувати площу смуг , кількості садивного матеріалу, в тому числі жолудів чи горіхів для посіву, користуючись персональними комп’ютерами згідно розробленої програми.

Теоретичні відомості

На водозбірних площах виділяють три земельні фонди: приводороздільний ( крутизною до 3º ), присітковий ( крутизна схилу 3º - 9º ) та гідрографічний ( понад 9º ). На цих землях проектують протиерозійні лісові смуги: водорегулюючі та прияружно-балкові. Водорегулюючі смуги розташовують на площах з нахилом понад 2º.

Щоб визначити кут нахилу місцевості потрібно заміряти віддаль між двома сусідніми горизонталями і перевести згідно масштабу в метри. Знаючи висоту січень горизонталей ( 10 метрів ) потрібно знайти тангенс кута нахилу місцевості. Наприклад: віддаль між горизонталями становить 1,5 см, що в масштабі 1 : 20000 буде 1,5 × 200 = 300м. Знаходимо тангенс кута нахилу:

tgα = = 0.033

Користуючись чотиризначними математичними таблицями Брадіса визначаємо по тангенсу кута кут нахилу, що становить 1º 54'. Це означає, що потрібно знаходити місцевість, прилеглу до яру чи балки з більшим кутом нахилу і починати проектувати там водорегулюючі смуги.

Розміщувати їх потрібно поперек схилу ( приблизно паралельно горизонталям ). На схилах крутизною від 2º до 4º відстань між водорегулюючими смугами не повинна бути більшою ніж, м:

- на сірих лісових грунтах і опідзолених чорноземах 350;

- на вилуговоних звичайних і південних чорноземах 400;

- на темно-каштанових грунтах 300.

На схилах більше 4º віддаль між смугами зменшують до 200 м.

Вздовж бровки яру чи билки створюють приярові або прибалкові смуги. Приярові смуги проектують вздовж яру і його вершин з відступом від

вершин на 30-40 м, тобто на віддаль можливого росту яру. Крім того, від бровки яру відступають 3-5 м, тобто на віддаль можливого осипання відкосу.

Ширина водорегулюючих смуг проектується в межах 12,5-15 м, а прияружні і прибалкові шириною 12,5-21 м . на схилах з глибокими вибоїнами ширину можна збільшити до 30 м.

Найкраще створювати смуги ажурної конструкції. Для кращого розпилювання води кущі висаджують в крайній з верхньої сторони схилу ряд. Наприклад:

н апрям 1. К К К К К 2. К К К К К К

стоку Тп Тп Тп Тп Тп Тп

води Гп Гп Гп Г п Гп Гп Тп Тп Т п Гп Гп Гп

Гп Гп Гп

Т п Тп Тп

де К – кущ; Тп - тінепідгін; Гп – головна порода.

Конструкції прияружних і прибалочних смуг повинні бути щільними для кращого виконання захисних протиерозійних функцій. Кущі висаджують не тільки в крайні рядки смуги, але й у середину. Участь кущів в складі насадження допускається до 50 %.

В крайній від яру ряд необхідно вводити кореневідприскові породи для кращого закріплення грунту. Наприклад:

Прияружна смуга Прибалочна смуга

К К К К К К Гп Гп Гп Гп Гп Гп Гп Гп Гп К К К Кр Кр Кр Кр Кр Кр

К К К К К К Тп Т п Тп Гп Гп Гп Гп Гп Гп К К К Гп Гп Гп Гп Гп Гп К К К

де Кр – кореневідприскова порода

Відстань між рядками приймається така, м:

• в лісостеповій зоні на різних грунтах і в степовій зоні на чорноземах 2,5-3 м;

• в зоні каштанових грунтів 3-4 м.

Сіянці розміщують в рядках через 1-1,5 м (сіянці сосни через 0,7-1,0 м). Саджанці через 1,5-3 м. Жолуді і горіхи висівають в лунки розташовані одна від одної на віддалі 1 м (відповідно по 3-5 жолудів і по два-три горіха в одну лунку).

В смуги рекомендується висадка таких порід:

- на всіх типових і опідзолених чорноземах головну породу – дуб; тінепідгін ( супутню породу ) – клен гостролистий, грушу звичайну; кущі – клен татарський, жимолость, магонію, іргу, свидину, скумпію, ліщину.

- на південних чорноземах і каштанових грунтах головну породу – гледичію безколючкову, в’яза мілколистого; тінепідгін – лох вузьколистий, ясен зелений; кущі – смородину золотисту, айву японську.

- на сильно еродованих землях головною породою можуть бути сосни звичайна і кримська.

Кореневідприсковими породами засаджують крайні ряди від яру. Це такі кущі і дерева: акація біла, вишня степова, терен, шипшина, айлант, лох сріблястий, обліпиха.

Смуги нумерують з південного-заходу на північний схід і позначають так:

водорегулюючі - ВР1, ВР2, ….і т. д.

прияружні - ПЯ1, ПЯ2, ….і т. д.

прибалочні - ПБ1, ПБ2, ….і т. д.

В водорегулюючих смугах через кожні 1000 м роблять розрив 5-6 м шириною для проїзду сільськогосподарської техніки. В прияружних і прибалкових смугах розривів не роблять.

Маючи дані проектування, визначають площу кожної смуги та необхідну кількість садивного матеріалу чи насіння для її створення, в тому числі по породах

Вихідні дані для виконання практичної роботи № 13 і № 14

№ варіанта			Напрям переважаючих вітрів		Зона, грунти
1			північний		Полісся, супіски
2			західний		Степ, звичайний чорнозем
3			південний		Лісостеп, супіски
4			східний		Степ, темно-каштанові
5			північно-східний		Степ, солонцеваті
6			західний		Степ, звичайний чорнозем
7			західний		Степ, південні чорноземи
	8	східний		Лісостеп, дерново-підзолисті
	9	південно-західний		Степ, солонцеваті грунти
	10	південний		Лісостеп, суглинки
	11	північно-західний		Полісся, піски
	12	північний		Степ, звичайний чорнозем
	13	північний		Лісостеп, супіски
	14	західний		Степ, звичайний чорнозем
	15	східний		Полісся, супіски
	16	північно-східний		Лісостеп, супіски
	17	південно-східний		Степ, піски
	18	північно-західний		Степ, звичайний чорнозем
	19	південний		Полісся, піски
	20	північний		Лісостеп, суглинки
	21	західний		Степ, темно-каштанові
	22	східний		Степ, звичайний чорнозем
	23	північно-західний		Лісостеп, супіски
	24	південно-західний		Степ, темно-каштанові
	25	південний		Лісостеп,суглинки
	26	північний		Степ, звичайний чорнозем
	27	північно-східний		Полісся, піски
	28	південний		Лісостеп, супіски
	29	південно-західний		Степ, каштаново-солонцеваті
	30	східний		Степ, південні чорноземи
	31	південно-східний		Полісся, супіски
	32	південний		Лісостеп, суглинки
	33	північно-західний		Лісостеп, звичайні чорноземи
	34	північний		Степ, південні чорноземи
	35	західний		Степ, каштаново-солонцеваті

РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ №13

1. Вихідні дані для виконання практичної роботи №13

№ варіанта	Напрям переважаючих вітрів	Лісорослинна зона	Тип грунту

2. Складаємо схему садіння для приярових (прибалкових) смуг

3.Розраховуємо площу кожної смуги. Для прикладу розраховуємо смугу___________

S=

Де m – ширина смуги, м

n-довжина смуги, м

S – площа смуги в м, га

Отже,S смуги ________ = ___________________га

4.Визначаємо необхідну кількість садивногоматеріалу для створення кожної смуги згідно запроектованої схеми садіння. Приклад розрахунків проводимо тільки для однієї смуги, а таблицю заповнюємо для всіх смуг. Для того, щоб визначити кількість саджанців на одну породу потрібно довжину смуги поділити на крок посадки і помножити на кількість рядків цієї породи.

Для смуги __________________ необхідна кількість садивного матеріалу буде:

N1 ____________ = ___________________________шт.

N 2 ____________ = ___________________________шт.

N3 ____________ = ___________________________шт.

N заг. = N1+ N2+N3=

Необхідну кількість жолудів дуба в кілограмах визначаємо по формулі:

Mдуба = ,

де Nдуба – кількість посівних місць дуба,

3 – коефіцієнт, який враховує, що 1тис жолудин дуба важить в середньому 3 кг,

3 – коефіцієнт, який враховує, що в одне посівне місце висівається 3 насінини дуба,

1000 – перевідний коефіцієнт із грамів в кілограми (1кг має 1000гр)

Отже Мдуба =____________________

5. Згідно проектування та розрахунків заповнюємо таблицю 1

Таблиця 1. Розрахунок кількості садивного матеріалу

Назва смуги	Довжина смуги, м	Ширина смуги, м	Площа смуги, га	Потреба в сіянцях, шт.				Потреба в жолудях, кг
Всього