38 Термокондуктометричні та термохімічні
комірки
ГД у вигляді термокондуктометричної комірки придатний для виявлення H2, CO2, SO2, а також горючих і вибухонебезпечних газів. Принцип роботи її полягає в такому (рис. 3.8). Проба газу дифундує до вимірювальної камери, в якій міститься дротяна спіраль (Pt чи Ni), при температурі, приблизно на 40оС більший за температуру середовища.
Якщо склад газової проби буде змінюватися з якоїсь причини, то зміниться також тепловідвід від спіралі до стінок камери, що обумовить нагрівання або охолодження спіралі. У випадку, наприклад, СО2, відбувається підвищення температури, оскільки теплопровідність цього газу незначна, в той час як у випадку Н2 спіраль охолоджується. Нагрівання чи охолодження спіралі веде до зміни її опору, яка зіставляється у вимірювальному мості з опором еталона, розміщеного в порівняльній камері. Сигнал ГД визначається зміною теплопровідності газової суміші. Цей простий метод індикації має істотний недолік, оскільки однаковий тепловий ефект може бути обумовлений змішуванням різних газів, але в різних кількостях.
Рисунок 3.8 – Термокон-дуктометрична вимірюва-
льна комірка: 1 – вимірю-
вальна камера; 2 – порівняльна камера; 3 – газова проба; 4 – спіраль; 5– корпус
З огляду на це - застосування названого датчика обмежується аналізом лише бінарної суміші заздалегідь відомих газів.
Таблиця 3.7 дає уявлення про інтервал концентрацій, в якому працює термокондуктометричний газовий датчик. У таблиці 3.8 подано інформацію про відносну теплопровідність деяких газів порівняно з повітрям при 0 і 100оС. Підкреслимо, що чим більша відмінність у теплопровідності газу і повітря, тим точніше можна проаналізувати цей газ. Згідно з даними таблиці 3.8 така максимальна відмінність спостерігається у випадку гелію і водню.
Таблиця 3.7 - Інтервали вимірювання концентрації
деяких газів
Газ |
Стандартний діапазон, % |
Мінімальний діапазон, % |
CO2 |
0-100 |
0-5 |
SO2 |
0-100 |
0-5 |
H2 |
0-100 |
0-1 |
Таблиця 3.8 - Відносна теплопровідність деяких газів
Газ |
Аце-тон |
Ar |
Cl |
He |
H2 |
NO2 |
|
Віносна телопровідність,% |
0оС |
0,41 |
0,68 |
0,32 |
5,93 |
7,10 |
0,63 |
100оС |
- |
0,96 |
- |
5,54 |
6,72 |
0,75 |
|
Газ |
CO2 |
CO |
СН4 |
O2 |
N2 |
|
|
Віносна теплопровідність,% |
0оС |
0,50 |
0,96 |
1,26 |
1,02 |
1,00 |
|
100 оС |
0,64 |
0,97 |
1,41 |
1,01 |
0,98 |
|
|
На відміну від термокондуктометричної комірки, термохімічна (каталітична) забезпечує лише контроль горючих газів (у першу чергу - СО) в повітрі та продуктах горіння автомобілів. Схематична будова її зображена на рисунку 3.9. Термохімічна комірка має дві вимірювальні спіралі із Pt, які входять у вимірювальний міст із двома постійними опорами R2 i R4. Одна спіраль покривається шаром активного, а інша - пасивного каталізатора. У результаті СО буде реагувати з киснем повітря на активному каталізаторі, утворюючи СО2. Теплота, яка виділяється внаслідок цієї реакції, призведе до збільшення опору спіралі, а в результаті – до розбалансу моста. Маючи криву градуювання сили струму І від концентрації, можна досить точно визначити вміст СО у газовій пробі. Відмітимо, що на тепловому ефекті також базується принцип роботи елек-трохімічної (топливної) комірки для виявлення О2.
Рисунок 3.9 – Термохімічна комірка: 1 - пасивний каталізатор; 2 - активний каталізатор; 3 - газова проба; 4 – металокераміка; 5 - корпус