5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

5.1. Підготовчий етап.

Викладач формулює тему практичного заняття, пояснює, що одним з етапів виділення чистих культур бактерій є одержання ізольованих колоній мікроорганізмів. Надає стислу інформацію про те, що на поверхні твердого поживного середовища окремі бактеріальні клітини, в тому разі, якщо вони розташовані ізольовано одна від одної, при розмноженні утворюють скупчення, які називають колоніями. Кожна колонія утворюється в результаті розмноження однієї, чи декількох клітин. При характеристиці колонії необхідно вказувати вік культури, склад середовища та температуру культивування. Викладач звертає увагу на те , що визначення морфологічних і тинкторіальних властивостей при фарбуванні за Грамом дає можливість оцінити чистоту колонії. Однорідність, однотипність, однотинкторіальність мікроорганізмів в полі зору свідчать про чистоту колонії. Також, треба враховувати, що для деяких видів бактерій властивий поліморфізм, тому в мазках, поряд з типовими, зустрічаються і інші форми клітин.

Крім того, викладач особливо акцентує увагу на тому, що певний зовнішній вигляд колонії притаманний кожному бактеріальному виду і може бути (орієнтовно) його діагностичною ознакою. Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямовує на формування позитивної мотивації її вивчення.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

5.2. Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність досліджень:

1. Студенти записують у протокол заняття перелік методів дослідження колоній мікроорганізмів: макро- та мікроскопічні дослідження, визначення рухливості бактерій методом «роздавленої» краплі, також записують перелік зовнішніх ознак, за яким характеризують колонії мікроорганізмів. Також, аналізується спосіб пересіву бактерій на скошений МПА з метою одержання чистої культури мікроорганізмів.

2. Студенти засвоюють способи макро- та мікроскопічного дослідження колоній. Переглядають чашки з посівами і звертають увагу, що на середовищах виросли різні типи колоній за розмірами, кольором, профілем, прозорістю і іншими ознаками. Для дослідження відбирають ізольовані колонії. Вивчають характер росту колоній аеробних бактерій на МПА, анаеробних – на КА. Описують колонії, допомагаючи собі в роботі матеріалом, записаним у протоколі. При потребі розглядають колонії під об’єктивом малого збільшення мікроскопа. З мікроорганізмів досліджуваної колонії готують мазок, фарбують за Грамом. Визначають рухливість аеробних бактерій методо «роздавленої» краплі.

3. Для одержання чистої культури частину досліджуваної колонії знімають бактеріологічної петлею, не торкаючись сусідніх колоній, і сіють в пробірки з скошеним МПА (наприклад, аеробні бактерії), або іншим поживним середовищем (наприклад, анаероби – в спеціальне для них середовище Кітта-Тароцці). Посів здійснюють по скошеній поверхні агару штриховими рухами від однієї стінки пробірки до іншої знизу до гори. При посіві мікроорганізмів в рідке поживне середовище (наприклад, Кітта-Тароцці) петлю занурюють в рідину. Пробірки з посівами підписують, поміщають в термостат при 37⁰С на 18-24 години і зберігають до наступного заняття.