5.5. Особливості педагогічної діяльності викладача-андрагога

Викладач-андрагог, організатор освіти дорослих, повинен поєднувати у своїй професійній діяльності різні ролі. Можна виділити мінімум три, які помітно відрізняються за змістом і спрямованістю, в рамках яких у сучасних умовах повинен уміти діяти викладач-андрагог. Це ролі “лікаря”, “експерта” і “консультанта”.

Діяльність у ролі “лікаря” передбачає наявність певної психотерапевтичної підготовки. Володіючи знаннями і навичками в цій галузі, викладач здатен надати допомогу у відновленні мотивації до освітньої діяльності, послабленні “бар’єрів” сприйняття, зниженні рівня тривожності, підвищенні стресостійкості суб’єктів навчання. Найбільшою мірою подібні уміння потрібні при роботі з такими категоріями дорослих учнів, як безробітні на курсах перепідготовки, персонал з низькою оплатою праці, співробітники, чия діяльність пов’язана з постійними емоційними перевантаженнями і т. ін.

Роль “експерта” передбачає компетентність викладача на “нормативному” рівні, тобто володіння змістом як андрагогічної діяльності, так і професійної діяльності дорослих учнів на рівні, достатньому, щоб виступати в ролі “експерта”. Значна частина “експертів”, як відомо, вважає, що володіння знаннями і досвідом у тій чи іншій галузі професійної діяльності саме по собі вже є запорукою успішної викладацької діяльності. Це, однак, не так. Не кожний хороший спортсмен може бути гарним тренером, не кожний висококласний фахівець є талановитим учителем. Невміння передати свій досвід, навчити суцільно призводять до того, що “експерт” перетворюється на чергового “начальника”, від якого залежить, наприклад, чи буде чи ні прийнятий залік, іспит, але практична користь від викладацької діяльності якого дуже невелика. Тому так важлива для кожного професіонала, який виступає у ролі викладача, спеціальна андрагогічна підготовка.

І, нарешті, роль “консультанта”. Рівень компетентності у рамках цієї ролі припускає, що викладач володіє методологією андрагогічного супроводу процесу самоосвіти дорослих. Форми такого супроводу – цільове підвищення кваліфікації, випереджальне навчання основ науково-дослідної роботи, допомога у створенні програм (проектів) професійного, особистісного розвитку (саморозвитку) і т. ін.

Підсумовуючи вищесказане, акцентуємо увагу на ознаку, які характеризують андрагогічну підготовку викладачів (табл. 3).¹

Таблиця 3

Компоненти андрагогічної підготовки	Емпірична характеристика
Наявність мети, що визначає характер діяльності викладача.	Озброєння новими знаннями й уміннями. Прагнення допомогти слухачам знову відкрити втрачені здібності, спрямувати на саморозвиток. Розвиток здатності працювати самостійно й у групі.
Професійна орієнтація, тобто ставлення викладача до себе як професіонала.	Оцінка себе як фахівця у галузі дисципліни, яку викладає, оцінка себе як андрагога.
Уявлення про специфіку слухачів (як особистостей і “носіїв” визначених ролей); їхнє ставлення до матеріалу, що вивчається, і здатність його засвоювати.	Ставлення до слухачів як до дорослих людей, які мають певний життєвий і професійний досвід.
Володіння мовою викладання.	Ясність і доступність викладання.
Розуміння закономірностей взаємодії учасників освітнього процесу.	Здатність до взаємодії: гностична здатність (розуміти слухачів); експресивна здатність (здатність до самовираження); інтерактивна здатність (адекватний вплив на партнерів).
Особлива відповідальність викладача за свою діяльність і її результативність (прогностичні здібності).	Здатність передбачати результати своєї діяльності і на цій основі коригувати її. Уміння налагодити зворотний зв’язок як безпосередньо на кожному занятті, так і протягом усього періоду навчання. Уміння розробляти довго- і короткотермінові програми, що забезпечують раціональне використання навчального процесу.
Уявлення про фактори навчального процесу.	Уміння аналізувати соціальну і психологічну обумовленість навчального процесу; уміння оцінювати позитивну і негативну роль тих чи інших факторів.
Андрагогічний оптимізм.	Упевненість, що андрагогічно грамотне навчання сприяє розвитку особистості, її вмінню працювати як індивідуально, так і в колективі.
Уміння майстерно проявляти себе як спеціаліста-андрагога.	Постійне прагнення до саморозвитку і творчості, пошук і знаходження об’єктивно нових завдань, методів, способів навчання.