- •Розділ перший
- •Глава 1. Поняття і значення криміналістики
- •§ 1. Предмет, система і завдання криміналістики
- •§ 2. Природа криміналістики
- •§ 3. Зв’язок криміналістики із суміжними галузями знань
- •§ 4. Місце криміналістики у системі правових наук
- •Глава 2. Методи криміналістики
- •§ 1. Процес пізнання у криміналістиці
- •§ 2. Класифікація методів криміналістики та їх види
- •Глава 3. Криміналістична ідентифікація
- •§ 1. Поняття ідентифікації
- •§ 2. Об’єкти, типи і види ідентифікації
- •§ 3. Загальна методика ідентифікації
- •Глава 4. Криміналістична профілактика і прогнозування
- •§ 1. Криміналістична профілактика злочинів
- •§ 2. Криміналістичне прогнозування
- •Глава 5. Історія криміналістики
- •§ 1. Виникнення і розвиток криміналістики
- •§ 2. Сучасний стан криміналістики в Україні
- •§ 3. Експертні та криміналістичні установи в Україні
- •Розділ другий
- •Глава 6. Загальні положення криміналістичної техніки
- •§ 1. Поняття криміналістичної техніки та її галузі
- •§ 2. Правові основи використання криміналістичної техніки
- •§ 3. Техніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства
- •§ 4. Технічні засоби профілактики
- •Глава 7. Судова фотографія та відеозапис
- •§ 1. Поняття судової фотографії та її значення
- •§ 2. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
- •§ 3. Судово-дослідницька фотографія
- •§ 4. Судовий відеозапис
- •Глава 8. Трасологія
- •§ 1. Поняття трасології та її значення
- •§ 2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
- •§ 3. Класифікація слідів
- •§ 4. Основи дактилоскопії
- •§ 5. Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук. Сутність дактилоскопічної експертизи
- •§ 6. Сліди ніг та взуття людини
- •§ 7. Сліди знарядь злому та інструментів
- •§ 8. Сліди транспортних засобів
- •Глава 9. Судова балістика
- •§ 1. Поняття судової балістики та її значення
- •§ 2. Криміналістична класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів
- •§ 3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види
- •§ 4. Слідчий огляд вогнепальної зброї та слідів її дії
- •§ 5. Можливості судово-балістичної експертизи
- •Глава 10. Техніко-криміналістичне дослідження документів
- •§ 1. Поняття документа у криміналістиці
- •§ 2. Слідчий огляд документів. Сутність техніко-криміналістичного дослідження
- •§ 3. Встановлення змін у документі
- •§ 4. Встановлення слабковидимих і невидимих текстів
- •§ 5. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів
- •§ 6. Встановлення технічних підробок підписів
- •§ 7. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів
- •§ 8. Дослідження матеріальної частини документів
- •Глава 11. Криміналістичне дослідження письма
- •§ 1. Предмет судового почеркознавства. Навик письма та його властивості
- •§ 2. Ідентифікаційні ознаки письма
- •§ 3. Підготовка матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи
- •§ 4. Методика судово-почеркознавчої експертизи
- •§ 5. Особливості авторознавчого дослідження
- •Глава 12. Ідентифікація людини за ознаками зовнішності
- •§ 1. Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності
- •§ 2. Класифікація ознак зовнішності людини (словесний портрет)
- •§ 3. Експертне ототожнення особи за фотозображенням (портретно- криміналістична експертиза)
- •Глава 13. Кримінальна реєстрація
- •§ 1. Поняття і значення кримінальної реєстрації
- •§ 2. Види криміналістичних обліків
- •§ 3. Дактилоскопічний облік
- •Розділ третій
- •Глава 14. Загальні положення криміналістичної тактики
- •§ 1. Поняття і предмет криміналістичної тактики
- •§ 2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
- •§ 3. Джерела і функції тактичних прийомів
- •§ 4. Класифікація тактичних прийомів
- •§ 5. Система тактичних прийомів.Тактичні комбінації і тактичні операції
- •§ 6. Психологічні основи використання тактичних прийомів
- •§ 7. Тактичне рішення. Проблема тактичного ризику
- •Глава 15. Організація і планування розслідування
- •§ 1. Сутність організації розслідування
- •§ 2. Поняття і принципи планування розслідування. Техніка планування
- •§ 3. Вчення про криміналістичну версію
- •Глава 16. Слідчий огляд
- •§ 1. Поняття, види та принципи огляду
- •§ 2. Підготовка до огляду місця події
- •§ 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
- •§ 4. Тактика огляду місця події
- •§ 5. Огляд трупа
- •§ 6. Фіксація результатів огляду місця події
- •Глава 17. Допит
- •§ 1. Поняття та види допиту
- •§ 2. Процес формування показань
- •§ 3. Підготовка до допиту
- •§ 4. Зміст тактики допиту
- •§ 5. Встановлення психологічного контакту
- •§ 6. Актуалізація забутого в пам’яті допитуваного
- •§ 7. Викриття неправди в показаннях
- •§ 8. Допит неповнолітніх
- •§ 9. Тактика очної ставки. Перехресний допит
- •§ 10. Фіксація результатів допиту
- •Глава 18. Обшук і виїмка
- •§ 1. Поняття та ознаки обшуку
- •§ 2. Об’єкти та види обшуку
- •§ 3. Ситуаційна зумовленість тактики обшуку
- •§ 4. Системи тактичних прийомів обшуку
- •§ 5. Особливості проведення виїмки
- •§ 6. Фікція результатів обшуку та виїмки
- •Глава 19. Пред’явлення для впізнання
- •§ 1. Поняття, мета та об’єкти пред’явлення для впізнання
- •§ 2. Підготовка до пред’явлення для впізнання
- •§ 3. Порядок пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
- •§ 4. Фіксація результатів пред’явлення для впізнання
- •Глава 20. Відтворення обстановки і обставин події (слідчий експеримент та перевірка показань на місці)
- •§ 1. Поняття та види слідчого експерименту
- •§ 2. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика
- •§ 3. Особливості перевірки показань на місці
- •§ 4. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •Глава 21. Призначення та проведення судових експертиз
- •§ 1. Поняття судової експертизи, її види та значення
- •§ 2. Процесуальні та організаційні питання призначення експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
- •§ 3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
- •§ 4. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •Розділ четвертий
- •Глава 22. Загальні положення методики розслідування злочинів
- •§ 1. Сутність методики розслідування злочинів
- •§ 2. Окремі методики розслідування різних видів злочинів
- •§ 3. Криміналістична характеристика злочинів
- •§ 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
- •§ 5. Основи взаємодії та інформаційного забезпечення в методиці розслідування злочинів
- •Глава 23. Розслідування вбивств
- •§ 1. Криміналістична характеристика вбивств
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості розслідування деяких видів убивств
- •Глава 24. Розслідування вбивств на замовлення
- •§ 1. Поняття та ознаки вбивства на замовлення
- •§ 2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •Глава 25. Розслідування зґвалтувань
- •§ 1. Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні зґвалтувань
- •Глава 26. Розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (розкрадання*)
- •§ 1. Криміналістична характеристика розкрадань
- •§ 2. Тактика перевірочних дій при встановленні ознак розкрадання
- •§ 3. Типові слідчі ситуації при розслідуванні розкрадань
- •§ 4. Побудова слідчих версій і планування розслідування
- •§ 5. Роль ревізійного контролю і аудиту у виявленні та розслідуванні розкрадань
- •§ 6. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Глава 27. Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності
- •§ 1. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування злочинів, вчинених шляхом кредитно-фінансових операцій
- •§ 2. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування податкових злочинів
- •§ 3. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
- •Глава 28. Розслідування контрабанди
- •§1. Криміналістична характеристика контрабанди
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 4. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні контрабанди
- •Глава 29. Розслідування злочинів у сфері службової діяльності (службові злочини)
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності
- •§ 2. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування хабарництва
- •§ 3. Особливості розслідування зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень
- •§ 4. Особливості розслідування службової недбалості
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні службових злочинів
- •Глава 30. Розслідування крадіжок
- •§ 1. Криміналістична характеристика крадіжок
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні крадіжок
- •Глава 31. Розслідування грабежів і розбоїв
- •§ 1. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Глава 32. Розслідування шахрайства
- •§ 1. Криміналістична характеристика шахрайства
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Глава 33. Розслідування вимагань
- •§ 1. Криміналістична характеристика вимагань
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Глава 34. Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Глава 35. Розслідування підпалів та інших злочинів, пов’язаних із виникненням пожеж
- •§ 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних із виникненням пожеж
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж
- •Глава 36. Розслідування екологічних злочинів
- •§ 1. Криміналістична характеристика екологічних злочинів
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Глава 37. Розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
§ 3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
Судова експертиза має бути старанно підготовлена. Процес підготовки експертизи містить такі основні елементи:
1) збирання необхідних матеріалів;
2) вибір моменту призначення експертизи;
3) визначення предмета судової експертизи;
4) формулювання запитань експерту;
5) вибір експертної установи або експерта.
Збирання необхідних матеріалів. Такими матеріалами насамперед є досліджувані об’єкти (речові докази, жива особа, труп або його частини тощо), щодо яких слідчий (суд) повинен з’ясувати певні питання. Досліджувані об’єкти збираються під час проведення слідчих (судових) дій (оглядів, обшуків, виїмок та ін.) з дотриманням встановлених законом правил.
У деяких випадках експерту необхідно надавати так звані зразки порівняльного матеріалу. Під зразками для експертного дослідження слід розуміти матеріальні об’єкти, що надаються експерту для порівняння з об’єктами, які ідентифікуються або діагностуються. Це можуть бути зразки почерку, відбитки пальців рук, зліпки зубів, взуття, проби крові, слини, зразки шрифту друкарської машинки, які використовуються в процесі проведення експертиз як порівняльні матеріали при дослідженні рукописів, предметів з відбитками рук, ніг, зубів, паперів та інших об’єктів, що надаються експерту для дослідження.
Слідчий збирає зразки в процесі таких слідчих дій, як огляд, обшук, виїмка або шляхом безпосереднього відібрання їх у обвинуваченого, підозрюваного, свідка або потерпілого. Так, відповідно до ст. 199 КПК у разі потреби слідчий має право винести постанову про вилучення або вiдібрання зразків почерку та інших зразків, необхідних для експертного дослідження. При цьому отримання зразків для порівняльного дослідження є вже процесуальною дією, яка полягає в отриманні порівняльних матеріалів для експертного дослідження. Для відібрання або вилучення зразків слідчий може використовувати допомогу спеціаліста. Про відібрання зразків складається протокол.
На відміну від речових доказів, зразки для порівняльного дослідження не пов’язані з розслідуваною подією і безсумнівно походять від конкретного об’єкта. Зразки повинні мати репрезентативність (достатність кількості та якості) та порівняльність (можливість порівняння).
За способом отримання зразки поділяються на дві групи: вільні та експериментальні. Вільні зразки виключають можливість будь-якого умисного викривлення ознак досліджуваного об’єкта. Це зразки створені або отримані поза зв’язком з розслідуваною кримінальною справою і, як правило, до її порушення (наприклад, особисте листування особи, у якої відбираються зразки, її щоденники та інші рукописні документи, виконані до кримінальної справи). Експериментальні зразки — це зразки, що спеціально отримані для проведення цієї конкретної експертизи.
Вибір моменту призначення експертизи. За загальним правилом судова експертиза повинна бути призначена своєчасно. Своєчасність призначення експертизи забезпечується плануванням цієї слідчої (судової) дії.
Визначаючи момент призначення експертизи, необхідно враховувати:
1) властивості та стан об’єктів експертного дослідження;
2) необхідність та можливість отримання порівняльних зразків;
3) особливості експертного дослідження (складність, наявність відповідних методик, час проведення тощо);
4) слідчу ситуацію.
Вибір моменту призначення експертизи передбачає визначення її місця у системі інших слідчих (судових) дій. Призначення та проведення експертизи зумовлені тактичними міркуваннями. Визначення часу призначення експертизи пов’язано з особливостями розслідуваного злочину, слідчою ситуацією, наявністю або відсутністю необхідних матеріалів для призначення експертизи.
Визначення предмета судової експертизи. Предмет експертизи — це ті обставини, які можуть бути з’ясовані в процесі експертного дослідження, та фактичні дані, що встановлюються на основі спеціальних знань і дослідження матеріалів справи. Предмет експертизи визначається питаннями, поставленими перед експертом, слідчим або судом.
Формулювання питань експерту. Відповідно до закону перед експертом можуть бути поставлені лише такі питання, для вирішення яких необхідні наукові, технічні або інші спеціальні знання. Існують типові переліки питань щодо різних видів експертиз при розслідуванні тих або інших категорій злочинів. Однак такі переліки є орієнтуючими.
Питання експерту повинні відповідати таким основним вимогам:
1) не виходити за межі спеціальних знань експерта і не мати правового характеру;
2) бути визначеними, конкретними та короткими;
3) мати логічну послідовність;
4) характеризуватися повнотою та мати комплексний характер.
Вибір експертної установи або експерта. Вибір експертної установи здійснюється з урахуванням виду експертизи, об’єктів дослідження та характеру питань, які підлягають вирішенню. В Україні існує система судово-експертних установ, в яких проводяться судові експертизи. При проведенні експертизи поза експертною установою в постанові або ухвалі про призначення експертизи вказується конкретний спеціаліст, якому доручається проведення експертизи.
Призначення експертизи оформляється постановою слідчого (ст. 196 КПК) або ухвалою (постановою) суду (судді) (ст. 310 КПК), які є юридичною підставою проведення експертизи. Постанова (ухвала) про призначення експертизи складається з трьох частин: вступної, описової та резолютивної.
У вступній частині постанови вказується дата та місце її складання, посада, звання та прізвище особи, яка винесла постанову, найменування кримінальної справи, з якої призначається експертиза.
Описова частина передбачає короткий виклад обставин справи, де докладно подаються відомості щодо об’єктів експертизи (обставини, пов’язані з їх виявленням, вилученням, зберіганням та ін.). Завершується описова частина постанови формулюванням підстав для призначення експертизи (з посиланням на відповідні статті КПК, якими керувався слідчий або суд).
Резолютивна частина містить рішення про призначення експертизи, вказується її вид, прізвище експерта або найменування експертної установи, питання, з яких необхідно дати висновок, перелік матеріалів, що надаються експерту.
Відповідно до ст. 198 КПК керівник експертної установи, отримавши постанову про призначення експертизи, доручає її проведення одному або кільком експертам. При цьому необхідно враховувати обставини, які виключають можливість доручення проведення експертизи зацікавленій особі.
Експертне дослідження — це процес дослідження об’єктів, що надані на експертизу. У своїй діяльності експерт використовує методи експертного дослідження, тобто систему способів, прийомів, операцій для вирішення експертних завдань. У теорії криміналістики існують різні класифікації цих методів (наприклад, методи експертного дослідження інколи поділяються на загальні, спільні, окремо-наукові та спеціальні (багатооб’єктні).
Експерт не має права обмежити обсяг запропонованого йому дослідження. За наявності великої кількості однорідних об’єктів (наприклад, партія недоброякісної продукції) слідчий або суд повинні розглянути питання щодо доцільності вибіркового дослідження. Водночас згідно зі ст. 200 КПК експерт має право розширити обсяг дослідження, зазначивши у висновку виявлені в процесі дослідження обставини, які мають значення у справі, з яких йому не були поставлені питання (експертна ініціатива).
Експерт повинен виходити з таких загальних положень: об’єктивності, повноти та всебічності дослідження; його законності та своєчасності; цілеспрямованості та плановості; безпосередності дослідження об’єктів експертизи; процесуального оформлення її результатів.