Додаткова література:

1. Жизнеописания трубадуров. Жан де Нострадам. – М., 1993.

2. История искусства зарубежных стран: средние века, Возрождение.-М.,1991.

3.Історія зарубіжної літератури: середні віки, Відродження. - Львів, 1993.

4. Литература эпохи Возрождения. - М.,1967.

5. Соколов В.В. Европейская философия ХV-ХVІІІ вв. - М.,1984.

Тема 14. Культура Польщі, Литви та Білорусії в епоху Ренесансу (4 год.).

Заняття 1.

1. Своєрідність Ренесансу в країнах Східної Європи.

2. Особливості міжкультурної взаємодії на території Речі Посполитої. Соціальна та культурно-національна стратифікація.

3. Поширення гуманістичних ідей та реформаційних рухів.

Заняття 2.

1. Ренесансний стиль в архітектурі.

2. Книжкова графіка та мініатюра.

3. Синтез ренесансних і середньовічних рис у художній мові скульптури та живопису.

Завдання для самостійної роботи:

• Підготувати повідомлення про розвиток природничих наук та суспільно-політичної думки Польщі, Литви та Білорусії в епоху Ренесансу .

• Проаналізувати просвітницьке значення діяльності першодрукарів Франціска Скорини та Івана Федоріва.

Основна література:

1. Белый Ю.А., Веселовский И.Н. Николай Коперник. – М., 1974.

2. Дмитриев М.В. Православие и Реформация: реформационное движение в восточнословянских землях Речи Посполитой во 2-й пол. ХVІ в. – М., 1990

3. История искусства зарубежных стран: средние века, Возрождение. - М.,1982. – С. 340-343.

4. История польской литературы.– Т. 1. – М., 1968.

5. Культурные связи народов Восточной Европы в ХVІ в. Проблемы взаимоотношений Польши, России, Украины, Белоруссии и литвы в эпоху Возрождения. – М., 1976.

6. Островський Г.С. Львів. Художні пам’ятки. – Л., 1985.

7. Подокшин С.А. Франциск Скорина. – М.,1981.

8. Польские мыслители эпохи Возрождения. – М., 1981.

Додаткова література:

1. Кохановський Ян. Лирика. – М.,1970.

2. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій / Бичко А. К. та ін. – К., 1992. – С.244-250, 264-267.

6. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ.

Програмою курсу передбачається обов’язкове індивідуальне науково-дослідне завдання, яке виконується на основі засвоєння певного змістовного модулю або змісту навчального курсу в цілому. Основна мета такого завдання полягає у систематизації, закріпленні, поглибленні теоретичних знань із курсу та застосування їх при вирішенні конкретних дослідницьких задач. Автор має продемонструвати рівень своєї фахової ква­ліфікації, ерудиції, а також володіння методикою та методологією культурологічного дослідження. Виконання завдання покликані сприяти підвищенню рівня інтелектуальної та дослідницької культури, більш глибокому осмисленню найістотніших проблем культурології міфу, засвоєнню необхідних форм та методів науково-практичної діяльності, розвиткові творчого мислення.

Завдання пропонуються у формі написання творчої роботи (есе), яка має вирізнятися, з одного боку, концептуальним характером, а з другого, – самобутнім авторським підходом до теми. Передусім, на високу оцінку може претендувати робота, яка містить власний погляд на розглядувану проблему, відзначається логічністю і переконливістю аргументації, конкретними прикладами з історії культури, а по можливості, зв’язком із сучасними культурними реаліями.

Робота повинна містити план, обгрунтування вибору теми, концептуальні висновки і список використаної літератури. Орієнтовний обсяг такої роботи – від 10 - 15 до 20 сторінок.

Примірна тематика творчих робіт.

1. Культуротворчий потенціал міфології.

2. Філософсько-символічна інтерпретація міфу у вченні Платона.

3. Есхатологічна міфологія Середньовіччя.

4. Критичний аналіз міфу в теоріях представників французького Просвітництва (Фонтенель, Вольтер, Дідро, Монтескьє).

5. Нігілістична концепція міфу Ф.Ніцше.

6. Квазі-міфологія сучасної епохи.

7. Різновиди міленаристських міфів: історія і сучасність.

8. Міф про тотальність людського пізнання в культурно-історичному аспекті.

9. Архетипічна структура міфологічної свідомості.

10. Міфи про взаємодію чоловічого і жіночого начал: культурологічний аналіз.

11. Темпоральна структура міфу.

12. Міф про «вічне повернення» в контексті теорії циклічного характеру культурного розвитку.

13. Античні міфи про жертвопринесення богів і християнство.

14. Сакральний аспект міфів про жертвопринесення.

15. Діалектика сакрального і профанного в міфі.

16. Структура і морфологія міфу.

17. Солярна міфологія і символіка.

18. Міфи і містика Місяця.

19. Міфологія і символіка водних стихій.

20. Сакральний простір міфу.

21. Символіка священного простору міфу.

22. Функціональний аспект міфів.

23. Міф як естетичний феномен у філософії романтизму.

24. Антропологічна теорія міфу.

25. Міфологія і розвинуті релігії.

26. Міфи і ритуали оновлення.

27. Міфологія давніх слов’ян.

28. Міфологічне підгрунтя української фольклорної традиції та професійної літературно художньої творчості.

Екзаменаційні питання.

1. Визначення поняття «міф»: етимологія і семантика.

2. Морфологія і структура міфу.

3. Функції міфів в культурі.

4. Родовий лад і первісна міфологія.

5. Культуротворчий потенціал міфу.

6. Філософія міфу Дж.Віко і французьких просвітників.

7. Міф як естетичний феномен у філософії романтизму.

8. Лінгвістична та антропологічна концепція міфу.

9. Функціоналістична теорія міфу Б.Малиновського.

10. Символічна теорія міфу Е.Кассірера.

11. Структуралістична концепція міфу К.Леві-Строса.

12. Проблема типології міфів.

13. Космогонічні міфи.

14. Есхатологічні міфи.

15. Міфи та ритуали оновлення.

16. Календарні міфи. Циклічний сакральний час.

17. Міфи ініціації (посвячення).

18. Солярна міфологія і символіка.

19. Міфологія водних стихій.

20. Діалектика сакрального і профанного в міфі.

21. Сакральний простір міфу.

22. Сакральний час міфу: «вічне повернення».

23. Міф і символ.

24. Архетипічна структура міфологічної свідомості за К.-Г.Юнгом.

25. Причини і наслідки деміфологізації культури.

26. Міф як об’єкт раціоналістичної критики.

27. Основні напрями критики міфу.

28. Міф в структурі розвинутих релігій.

29. Живий і «зламаний» міф.

30. Міф і символ.

31. Секуляризація як фактор деміфологізації культури.

32. Пережитки і скриті форми міфу.

33. Стійкість міфологічних структур свідомості.

34. Специфіка міфів сучасності.

35. Міфи і засоби масової інформації.

36. Мистецтво і міф.