Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка по систематике растений (Таня Малкова....docx
Скачиваний:
82
Добавлен:
01.05.2019
Размер:
326.2 Кб
Скачать

Ситуаційні завдання тема: Водорості

1. Для отримання хлорофілу d у якості сировини обрано слань...

а) червоної водорості

б) базидіального гриба

в) зеленої водорості

г) листостеблового моху

д) синьозеленої водорості

Правильна відповідь (А)червоні водорості так як вони містять хлорофіли а,с,d.

2. У складі речовин клітинних оболонок слані морської макроводорості виявлені альгінова кислота і альгінати, наявність яких характерна для ....

а) Сіогорпуїа

б) Rhodophyta

в) Рhаеорhуіа

г) Суапоbacteria.

Правильна відповідь(В) Рhaeophyta - бурі водорості які містять альгінову кислоту і альгінати.

3. Біотехнологічними методами отримано цінний за білковим складом аналог одного з прокаріотичних компонентів планктону - спіруліии, що має ознаки ...

а) лишайників

б) грибів

в) зелених водоростей

г) бурих водоростей

д) ціанобактерій

Правильна відповідь (Д) Спіруліна відноситься до відділу Синьозелені водорості (Ціанобактерії).

4. Надані на розгляд одноклітинні прісноводні організми, що забарвлені в синьо- зелений, червоний, фіолетовий кольори завдяки наявності в пристінній хроматоплазмі комплексу: хлорофілу а, каротиноїдів, фікобілінів, фікоеритринів, фікоціанінів та специфічного пігменту...

а) ламінарину

б) ціанофіцину

в) фукоксантину

г) хлорофілу b.

Правильна відповідь (Б). Пристінковий шар - хроматоплазма, містить безмембранні тилакоїди, гранули пігментів ціанофіцину, хлорофілу а, червоно-оранжевих каротиноїдів, фікобілінів, синіх фікоеретрину, фікоціанінів тощо. Це характерно для відділу Синьозелені водорості (Ціанобактерії).

5. У складі слані лишайника виявлені клітини водоростей-...

а) аерофітів

б) симбіонтів

в)термофітів

г) кріофітів

Правильна відповідь (Б) симбіонтів.

6. Здатність до зв'язування вільного азоту визначена у представників відділу...

а) зелених водоростей

б) червоних водоростей

в) ціанобактерій

г) бурих водоростей

Правильна відповідь (В) - ціанобактерії. Деякі синьозелені водорості фіксують атмосферний азот.

7. Досліди довели, що у середовищі, де мешкають хлорела, спірогіра, кладофора, хламідомонада, не розмножуються бактерії, оскільки водорості виділяють у воду...

а) пігменти

б) токсини

в) слизи

г) антибіотики

Правильна відповідь (Г). Антибіотики, що виділяються у воду водорослями (хлорелою, сценедесмусом, пандориною, хламідомонадою, гематококусом, зигнемою, ризоклоніумом, едогоніумом, спірогірою, кладофорою), пригнічують розмноження бактерій.

8. Для одержання агароїду, агарози, карагінану та інших фікоколоїдів вдалися до переробки слані анфельції, грациляріїта гелідіума, що належать до відділу...

а) Рhaeophyta

б) Rhodophyta

в) Суапоbacteria

г) Сlorophyta

Правильна відповідь (Б). Анфельція, грацилярія, гелідіум, філофора відносяться до відділу Червоні водорості (Rhodophyta).

9. У промисловому виробництві альгінатів і альгінової кислоти використали бурі водорості

а) улотрикс, ульву

б) фукус, ламінарію

в) хондрус, анфельцію

г) хлорелу, хламідомонаду.

Правильна відповідь (Б) Фукус, Ламінарія містять альгінати і альгінову кислоту.

10. Водорості, що плавають у товщі води на глибині до 100 м, створюють ...

а) фітопланктон

б) фітобентос

в) фітонейстон

Правильна відповідь (А). Водорості, що живуть у товщі води на глибині до 100 м, складають фітопланктон.

11. У хромопластах водорості виявлений органоїд, що реагує на зміну освітлення. Це ...

а) піреноїд

б) пульсуюча вакуоля

в) газова вакуоля

г) червоне вічко

д) включення.

Правильна відповідь (Г). Хлоропласти водоростей — хроматофори - своєрідні за формою, часто мають органоїд, який реагує на освітлення — «червоне вічко».

12. Процес нестатевого розмноження водорості забезпечили спеціалізовані рухомі клітини -...

а) апланоспори

б) зооспори в)автоспори г) спори

Правильна відповідь (Б). Нестатеве розмноження водоростям забезпечують рухомі дводжгутикові зооспори, позбавлені клітинної оболонки; нерухомі безджгутикові -апланоспори, автоспори, цисти.

13. Під мікроскопом досліджене злиття протопластів двох вегетативних клітин різних ниток слані спірогіри, тобто процес...

а) кон'югації

б) гетерогамії

в) ізогамії

г) автогамії.

Правильна відповідь (А). Статевий процес у спірогіри - бічна кон 'югація - злиття протопластів вегетативних клітин сусідніх ниток через копуляційний канал.

14. Обстеження холодних морів довели, що донні субстрати заселені здебільшого водоростями відділу...

а) Cyanobacteria

б) Bacillariophyta

в) Phaeophyta

г) Clorophyta.

Правильна відповідь (В). Phaeophyta - Бурі водорості - близько 1500 видів, поширених в холодних морях як донні субстрати.

15. Препарати, що рекомендовані при ендемічному зобі, подагрі, атеросклерозі, запорах, отримані із слані представників роду...

а) Laminaria

б) Chlorella

в) Fueus

г) Spirogira

д) Ulotrix

Правильна відповідь (A). Laminaria - як профілактичний засіб проти ендемічного зобу, при порушеннях функцій щитовидної залози, атеросклерозі,запорах, ожирінні.

16. Хроматофори клітин водоростей відрізнили від хлоропластів вищих рослин за формою, наявністю хлорофілів с і d, специфічних пігментів, а також на-півавтономних білкових систем -...

а) спор

б)вакуоль

в) цист

г) піреноїдів

Правильна відповідь (Г). Напівавтономна білкова система - піреноїд. Піреноїди знаходяться у центрі хлоропласта, під його оболонкою чи виступають над поверхнею.

17. У прісному водоймищі спостерігався мор риби внаслідок "цвітіння води", викликаного ...

а) одночасним зацвітанням вищих рослин

б) інтенсивним розмноженням синьозелених водоростей

в) зміною забарвленості зелених водоростей. Правильнa відповідь (Б). «Цвітіння води» викликає інтенсивне розмноження синьозелених водоростей – Cyanobacteria.

18. Аналіз життєдіяльності різних груп водоростей засвідчив, що їх безстатеве розмноження здійснюється за участю...

а) генеративних органів

б) вегетативних органів

в) гамет

г) спор, зооспор, апланоспор. Правильна відповідь (Г).

ГРИБИ (FUNGI, MYCOTA) - древня група гетеротрофних безхлорофільних, макро- і мікроскопічних, одно- чи багаторічних організмів з великою розмаїтістю морфолого-анатомічних ознак, спільних як з рослинами, так і з тваринами. Загальна кількість видів становить близько 1,5 млн.

Залежно від хімічного складу, температури, вологості середовища та рН субстрату існують екологічні групи грибів:

  • Ґрунтові сапрофіти живляться ґрунтовим гумусом і беруть участь в процесах мінералізації органічних речовин, можуть вступати в симбіоз з коренями вищих рослин.

  • Гриби-гідрофіли розповсюджені у воді і поділяються на первинноводні (хітридіомікоти і оомікоти) і вторинноводні гриби (деякі види аскомікот і бази-діомікот).

  • Ксилофіли, або ксилотрофи, живляться деревиною, можуть бути паразитами і сапрофітами:

  • Фітопатогенні гриби - рослин, амікопатогенні (мікофіли) - грибів.

  • Гриби-симбіонти існують у складі слані лишайників.

  • Паразити поселяються на тілі людини і тварин (зоофіли).

  • Ентомофілії паразитують на комахах.

Всебічним вивченням грибів займається мікробіологічна наука - мікологія. Медична мікологія вивчає патогенні мікроміцети і діагностує мікози - хвороби, викликанні цими грибами. В курсі фармацевтичної і медичної ботаніки основна увага приділяється макроміцетам

Вегетативне тіло гриба - міцелій, або грибниця, розвивається зі спори і є системою гіфів - тонких, безбарвних ниток з верхівковим ростом і бічним галуженням. Міцелій повністю або більшою частиною занурений у поживний субстрат. Гіфи бувають неклітинні, або несептовані (у нижчих грибів), клітинні, або септовані (у вищих грибів), та, як виняток, - одноклітинні, що здатні до брунькування (дріжджі - Saccharomyces cerevisiae). Сукупність гіфів міцелію утворює несправжню тканину плектенхіму, яка виповнює плодові тіла, дуже різноманітні за розмірами, формою, будовою, консистенцією та стадією життєвого циклу. На повітряному міцелії, або в спеціальних структурах (асках, базидіях) утворюються спори розмноження, а також різні метаморфози: столони для розповсюдження (мукорові), гаусторії та апристорії для живлення грибів-паразитів, арбускули для утворення мікоризи, ризоморфи для швидкого проведення речовин і захисту від несприятливих умов, склероції- щільні сплетення гіфів, призначені для перенесення несприятливих умов, ловчі апарати для мікроскопічних організмів тощо. Швидкість росту та тривалість життя міцелію різні (може існувати понад 20 років). Клітини усіх грибів (крім оомікот) вкриті оболонкою, яка складається із стійкого до мікробів азотовмісного полісахариду хітозану, поліглюканів, білків і жирів. Ядро одне або ядер багато, гаплоїдні, маленькі, рухливі, з незначною кількістю ДНК. Серед цитоплазматичних органоїдів відсутні пластиди, є апарат Гольджі з примітивною структурою, ендоплазматична система, мітохондрії, рибосоми, лізосоми, вакуолі та включення запасних продуктів - глікогену (тваринного крохмалю), волютину і жирної олії.

Живлення грибів гетеротрофне. Гриби виділяють у субстрат травні екоферменти, які розщеплюють полімери до мономерів, і потім поглинають їх розчини у різний спосіб: шляхом осмосу всією поверхнею, через всмоктувальні ризоїди (цвілеві гриби), присоски (іржасті і сажкові гриби), гаусторії або арбускули. За способом живлення гриби поділяються на сапрофіти і паразити (факультативні та облігатні). Сапрофіти (мукор) живляться відмерлими органічними речовинами (перегній, рослинні рештки).

Розмножуються гриби вегетативно, нестатево і статево. Вегетативне розмноження здійснюється:

  • випадковими обривками міцелію;

  • оїдіями - тонкостінними клітинами, на які розпадаються гіфи;

  • брунькуванням - бічними виростами на міцелії або на одній клітині, які збільшуються, перетворюються в самостійні клітини і відокремлюються від материнської клітини

(дріжджі);

  • хламідоспорами - клітинами з товстою міцною захисною оболонкою;

  • склероціями - щільно сплетеними гіфами із твердою оболонкою, які накопичують поживні речовини, стійкі до несприятливих умов, здатні проростати в плодове тіло, мають форму ріжків, кульок, подушечок тощо.

Нестатеве розмноження відбувається за допомогою ендогенних нерухомих спорангі'оспор, які утворюються у спорангіях; екзогенних нерухливих конідієспор, що виникають на кінцях конідій; рухливих зооспор (гриби-водорості), що утворюються у зооспорангіях. Безджгутикові спори переносяться потоком повітря, краплинами води. Статевий процес у більшості грибів відбувається при світлі. Зигота, вкрита товстою оболонкою, деякий час знаходиться у стані спокою, потім поділяється мейотично і проростає. Для нижчих грибів характерні: мезогамія, гологамія, ізогамія, гетерогамія, оогамія, зигогамія.

Класифікують гриби з урахуванням типу статевого процесу, числа джгутиків у рухливих стадій, характеру утворення плодових тіл та їх морфологічних ознак. Більшість систематиків підрозділяють гриби на 6 відділів: Хітридіомікоти, Оомікоти, Зигомікоти, або Нижчі гриби, Аскомікоти, Базидіомікоти, або Вищі гриби, Дейтеромікоти, або Незавершені (недосконалі) гриби.